ПРО КОРИСНІ РОСЛИНИ, ЯКІ МИ НЕ ПОМІЧАЄМО

Джерело:  vechirniy.kyiv.ua  /  16:53, 5 Червня 2023

«Екологічні» рослини, терапевтичні території та сади: як озеленюють Київ

У столиці більшає парків та скверів, проте кияни часто наголошують на екологічному аспекті під час обговорення проєктів створення нових зон відпочинку. Наше видання вирішило більш детально розповісти про це, а також про прийоми, що використовують у столиці при облаштуванні екологічних зелених зон.

Практик — головний ландшафтний дизайнер КО «Київзеленбуд» Марія Вольська також розповіла «Вечірньому Києву» про особливі рослини, що спеціально висаджують у столичних парках, адже вони реально впливають на стан довкілля.

ПРО КОРИСНІ РОСЛИНИ, ЯКІ МИ НЕ ПОМІЧАЄМО

— Хоч як це дивно звучить, але є «екологічні» рослини, які активно впливають на стан довкілля міста — очищують повітря, добре витримують міські умови. А є рослини, які скоріше декоративні й потребують більшого догляду.

До стійких і витривалих в умовах Києва ми відносимо злакові рослини, які до того ж є декоративними. Вони квітнуть з середини весни до середини осені й добре почуваються в міських умовах, жодної шкоди не наносять ні людям, ні тваринам, а також дають свою частку кисню, утримують пил, — говорить Марія Вольська.

Марія Вольська

Серед рослин, важливих для екології міста, Вольська назвала й кущі.

— Це важливе джерело кисню для мегаполісу. Тому останнім часом їх масово висаджують столичні районні підприємства зеленого господарства. Наприклад, одну з транспортних магістралей у Дніпровському районі, яка має високий трафік, щільно засадили спіреєю. Її висаджують по всьому Києву, адже рослина витривала й гарно квітне, непогано насичує повітря киснем й вбирає на себе пил.

Марія Вольська відзначає, що у великих обсягах зеленбудівці Києва використовують кущі дерену, дейції, вейгели, гортензії, магонії, пухироплідника, бирючини.

Поєднання злакових та чагарників у парку «Наталка»

— Їх також можна віднести до екологічних рослин. Щодо дерев, то добре поглинають вуглець дерева нашої широти. Зокрема саджають видові дерева — клен червоний, клен пальмолистий, клен-явір, дуби. А от з красивими дубами червоними ми обережні. Це дерева першої висоти, їх потрібно висаджувати на великих галявинах, адже через могутню кореневу систему й крону у радіусі 10–15 метрів біля них нічого не зможе вирости.

Що ж до символів столиці, то каштани кінські часто хворіють. А от Бріотті ж навпаки — стійкі, довше квітують. А ще в асортименті столичних зеленбудівців є черемхи. Також все частіше звертаємо увагу на різновиди горобини — звичайну, скандинавську. Це не лише гарно квітуче дерево, воно є кормовою базою для птахів та малих звірів. Не забуваємо й про аронію чорноплідну, яку в народі називають чорноплідною горобиною.

Марія Вольська підкреслила, що нинішня весна видалася напрочуд квітучою, й у парках, скверах та й по всьому місту можна було побачити буйне цвітіння всього, що росте у мегаполісі.

ПРО НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ОЗЕЛЕНЕННІ СТОЛИЦІ

Марія Вольська розповіла, що останнім часом у Київ приїжджали спеціалісти з-за кордону — ландшафтні дизайнери, які ділилися своїми практиками з озеленення великих міст.

— Цікаво, що вони показували нам досить короткий асортимент рослин, які використовують для озеленення. Говорять, що вибрали для себе певні види, які витримують міські умови й є невибагливими. А у Києві ширший список. Використовуємо видові й сортові рослини, в останні роки я намагаюсь внести в озеленення міста такий стиль, як «Нова хвиля» з буйно квітучими чагарниками, багаторічниками та злаковими рослинами. Ми з озеленювачами з районів добиваємося того, щоби постійно змінювалася картинка — з весни по середину осені квітували різними барвами рослини, щоб на зміну квітам весняним приходили квітучі чагарники, літні квіти й трави.

Якщо кияни звернуть увагу, то побачать безперебійне квітування всюди по місту.

Пані Марія нагадала, що у парку «Веселка» партнери з Нідерландів допомогли висадити масив з багаторічними рослинами.

«Нідерландська галявина» з різнотрав’ям у парку «Веселка»

ПОКЕТ-СКВЕРИ ТА СУНИЦЯ

— Прижилася у столиці й ідея створення покет-скверів, або ж «кишенькових» парків біля житлових будівель, що не аби як впливає на екологічний стан міста. Наприклад, у сквері на честь Павла Шеремета ростуть не тільки квітучі багаторічники, а й декоративно-листяні види рослин, які під пологом дерев у напівтіні добре себе почувають. Навіть такі як копитняк, по суті лісова рослина, й садова суниця Pink Panda, яку люди можуть спокійно їсти.

Я завжди наголошую на необхідності прокладання системи поливу. Ми над цим працюємо й намагаємося створювати її там, де висаджуємо нові насадження. Нині без поливу — ніяк.

У відповідності до ґрунтів та особливостей локацій у кожного районного зеленбуду є свій асортимент рослин, який вони використовують. Ми надаємо перевагу тим рослинам, які є більш стійкими до міських умов й позитивно впливають на екологію.

Візьмемо до прикладу Голосіївський парк імені Рильського. Парк існує довгий час і в нього є рослини, притаманні тій місцевості. Тож коли розроблялася концепція з озеленення об’єкта, ми розуміли, що висаджувати інші дерева, крім тих, що там вже ростуть, ми не маємо права, бо в кожному з них своя стала екосистема. І якщо ростуть граби, то мусимо саджати граби, а не дуб червоний чи клен червоний, які є інвазивними й витіснять місцеві дерева. Як декоративне доповнення центральних вхідних груп — це може бути, проте не серед аборигенних дерев.

ПРО МОЩЕННЯ ЗЕЛЕНИХ ЗОН, ЯКЕ ВПЛИВАЄ НА ЕКОЛОГІЮ МІСТА

Марія Вольська розповіла, що кілька років тому польські колеги зробили експеримент, щоб порівняти, як наявність дерев впливає на температуру повітря на вулиці — виміряли її там, де мало дерев, й там де багато. Різниця була до 20 градусів.

— Виходячи з цього, ми намагаємося саджати дерева не так, як за радянщини — по одній стороні вулиці. Ми робимо спеціальні лунки, закладаємо подушку з ґрунту, щоб можна було посадити крупномірне дерево, яке швидше укоріниться й одразу даватиме затінок, що зменшуватиме температуру на вулиці. Під них підводимо полив. Проте, ми не можемо зробити парк й засипати його доріжки, наприклад, екологічною корою. Вона не витримає навантаження, буде розноситися й скоро зникне. Тому робимо мощення, яке добре пропускає дощову воду й має натуральний світлий відтінок, обсаджуємо доріжки деревами, щоб зменшити температуру у парках та скверах. На вулицях столиці також висаджуємо крупномірні дерева, віком не менше 7 — 9 років зі сформованою кроною.

Поєднання різних порід дерев та мощення у парку «Партизанська слава»

За словами головного ландшафтного дизайнера Київзеленбуду, при створенні парку чи скверу все дуже залежить від фінансування. І якщо є визначена сума грошей й потрібно вкластися в цей бюджет, забезпечивши й полив, й мощення доріжок, й щоб були гарні рослини, роботи розбивають на етапи, але перший етап завжди розпочинається з прокладання доріжок та поливу, на другий етап відносять висадження рослин. В усіх парках столиці для районних УЗН затверджена однакова схема догляду.

ТЕРАПЕВТИЧНІ ТЕРИТОРІЇ ТА САДИ — НОВА ІДЕЯ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я КИЯН

У столиці ще не було ні парків, ні скверів з терапевтичними куточками, хоча всі розуміють, що вони нам вже необхідні з огляду на психологічний стан суспільства через війну. Й особливо для воїнів на реабілітації.

— На заході такі парки існують давно й виконують специфічну реабілітаційну функцію. У зв’язку з повномасштабною війною, плануємо створювати такі й у Києві. Вони допоможуть тим, хто прийшов з фронту в реабілітації й відновленні. Ми звернулися до західних колег за консультаціями, — говорить пані Марія.

Вольська розповіла, що в лікарні Охматдит ландшафтний дизайнер спеціально займалася облаштуванням такої зеленої зони, працювала над створенням відновлюючого парку. Спеціаліст пояснила, що це не просте завдання. Адже потрібно підбирати правильні матеріали: щоб вони не були яскравого кольору, не блищали, щоб у парку не було гострих та відзеркалюючих поверхонь, щоб скрізь були вказівники напрямку руху, адже людина, наприклад, після контузії, може розгубитися у просторі. Й, до того ж, не можна робити ніяких закритих просторів, адже люди можуть злякатися.

Фахівчиня рекомендує висаджувати ароматрави: мелісу, м’яту, чабер, ехінацею, шавлію, котовник, лаванду — всі рослини, які пахнуть. Людині від них користь — дихає, отримує фітонциди, заспокоюється. Проте дуже обережно радить використовувати хвойні рослини. Західні спеціалісти говорять, що хвойні в реабілітаційних парках не потрібні й можуть пригнічувати людину: вони не подобаються людям, які пройшли через бойові дії. Потрібно використовувати листяні дерева та кущі.

ЗЕМЛЯ — ЦЕ НАША СИЛА ПІД НОГАМИ

Щодо реабілітаційних зон, екології та роботи з рослинами для відновлення рівноваги, свою думку висловила Ольга Камолікова, директорка Консалтингового бюро «Ландшафт і архітектура». Вона розповіла про малознаний факт впливу землі на людину.

Ольга Камолікова

— Мабуть, ви знаєте що здоровий ґрунт містить у собі природний антидепресант. І це правда: кілька років тому вчені випадково виявили у ґрунті бактерію Mycobacterium vaccae, яка стимулює вироблення серотоніну — гормону щастя, покращує когнітивні функції та знижує стрес, — говорить Ольга Камолікова.

Вона стверджує, що більшість завзятих садівників скажуть: «Сад є щасливим місцем, і робота в ньому бадьорить та підіймає настрій».

— Послухайте, з яким захопленням українці говорять про свої сади та дачі, про дерева та квіти, посаджені власноруч у місті поряд із будинком! Наша земля дає нам силу жити, боротися та любити, мріяти про майбутнє та садити сади.

Коли закінчиться війна, коли ми переможемо, майже всім з нас знадобиться психологічна реабілітація. Комусь потрібно буде відновити психологічний стан через виття сирен, вибухи… А комусь привести себе до ладу після перебування в зоні бойових дій. І, на превеликий жаль, з фронту повернуться бійці, в яких буде скалічена не тільки душа, а й тіло. І саме тут на допомогу прийде природа. Це і споглядання за рослинами, і аромотерапія, і робота з рослинами (висаджування й догляд).

Строкотки у парках Києва. Ілюстративне фото

Садова терапія допоможе покращити і фізичний стан, і емоційний, і психологічний, відновити впевненість в собі, зменшити відчуття тривоги, реабілітуватись.

Пані Камолікова говорить, що терапевтичні ландшафти, реабілітаційні сади — це те, що потрібно як в великих містах, так і маленьких селищах.

-Яким чином зробити такі куточки цілющої природи? З найпростішого: всі парки та сквери мають бути доступні для людей з обмеженими можливостями. Скрізь, де тільки можна, потрібно створювати природні куточки з гарних за структурою та (бажано) ароматних рослин: в дії буде і аромотерапія, і споглядання за рослинами.

А ще, на мою думку, непогано було б долучати до створення міських квітників людей, що потребують психологічної допомоги — за їхнім бажанням. Для людей з інвалідністю — створити підвищені над рівнем землі городики та квітники, щоб навіть люди, які пересуваються на візках, мали доступ до них й могли висаджувати рослини та доглядати за ними, а бактерія Mycobacterium vaccae подбає, щоб у цих людей знизився рівень стресу та вироблявся гормон щастя, — резюмує Ольга Камолікова.

Вгору