20 цікавинок про бабаків та чому вони не заселяють Київщину?

З нагоди дня бабака пропонуємо дізнатися більше про цих звірів, яких ще називають віщунами весни. Бабаки степові можуть жити у лісах та степах, проте у столичному регіоні цих тваринок немає

Представник загону гризунів – бабак є найдавнішим жителем степів Азії та Європи.

Невеликі поселення цих пухнастих звірків з надзвичайно коротким свистом і цікавим способом життя досить часто зустрічаються в степу.

Бабака легко відрізнити за коротким хвостом (не більше 15 сантиметрів) і піщано-жовтим забарвленням. Це досить великий гризун вагою до 10 кілограмів і довжиною тіла близько 70 сантиметрів.

У бабаків темні кінчики хутра, спина темно-бура або чорна. Тіло у бабака товсте, на коротких, сильних лапах, озброєних великими кігтями. Голова велика, трохи сплющена, шия коротка.

Бабаки – рослиноїдні тварини, однак вони можуть споживати і тваринні корми: лялечок мурах, гусениць й інших комах.

Пересувається бабак рвучкими перебіжками, часом зупиняючись і завмираючи на місці.

Рятуючись від переслідування, біжить досить швидко, досягаючи на рівних ділянках швидкості 12 — 15 км/год, і намагається сховатися у найближчій норі.

Для сільського господарства бабак практично нешкідливий — він рідко чіпає культурні рослини; зрідка поїдає люцерну і соняшник.

Вода бабаку не потрібна. Необхідну рідину він отримує з росою або харчуючись рослинами.

Живуть бабаки великими багаторічними колоніями, влаштовуючи для житла нори різного призначення і складності. Захисні (тимчасові) нори — невеликі, короткі, з одним входом, без гніздової камери; в них бабаки ховаються від небезпеки, зрідка ночують. Таких нір у бабака буває до 10 в межах кормової ділянки.

В кінці серпня — у вересні (не пізніше 20-х чисел) бабаки збираються в зимівельних норах групами від 2-5 до 20-24 особин. Всі входи в нору вони забивають щільними пробками з суміші калу, землі та каміння і впадають у глибоку сплячку, яка триває 6-8 місяців. Температура повітря в норі навіть у сильні морози не опускається нижче 0 °C.

Під час сплячки життєві процеси у бабаків майже завмирають: температура тіла падає з 36-38 до 4,6—7,6 °C, дихання сповільнюється до 2-3 вдихів на хвилину замість нормальних 20-24, а серцебиття — до 3-15 ударів на хвилину замість 88-140.

Ворогів у бабака в наші часи небагато, переважно це бродячі собаки і лисиці. Через їхні напади до осені у виводку рідко залишається більше 3 дитинчат. Ще на них полюють вовки, хижі птахи (орли), а також борсуки, тхори, корсаки.

Статевої зрілості бабаки досягають на 3-ій рік життя. У березні—квітні у бабаків настає шлюбний період. Вагітність триває 30-35 днів; у виводку зазвичай 3-6 дитинчат.

На час вагітності та молочного вигодовування самець відселяється в іншу нору. Молоком самка годує до 50 днів, хоча у віці 40 днів, в кінці травня — початку червня байбачата вже починають харчуватися травою.

Дитинчата залишаються з батьками до наступного літа, після чого будують власні нори. Але і другу зимівлю вони проводять разом з батьками.

Бабак також є дуже цінним промисловим звіром. Починається полювання на бабака з середини липня і триває практично до кінця серпня. Весь цей процес відбувається у відкритому степу або на прибраних зернових полях. Виявити гризунів — справа неважка.

Шкірка цих тварин добре імітує вигляд дорогого хутра, а тому має величезний попит. При проведенні міжнародних хутрових аукціонів шкурки сурків розкуповуються швидко, до того ж за чималу ціну.

У радянські роки під час засвоєння цілини, а також внаслідок проведенні заходів проти чуми чисельність бабаків досить сильно зменшилася.

Тривалість життя бабаків в середньому складає близько 10 років.

Внаслідок розорювання степів, лісовідновлення та інтенсивнного промислу чисельність бабаків до XX століття різко скоротилася. Найбільш критичним становище було в 40-50-х роках XX століття, але вжиті заходи охорони забезпечили збереження виду в локальних осередках в Україні. На Київщині бабаки не живуть – бо немає великих площ степів. Якби популяція тварин була великою, вони могли б селитися і в лісах, проте поки бабаків на території України мало. А на Київщині вони живуть тільки у зоопарках.

За матеріалами “Цікаві факти”.