Невдовзі в усій Україні й навіть на окупованих територіях розпочнеться навчальний процес. На жаль, окупанти дісталися й освіти — і нещадно перероблюють освітні програми під російські потреби. Відтак вони хочуть навчати дітей “російському патріотизму”, для чого у переліку літератури з’являються псевдоісторичні підручники з відкритою пропагандою, спрямованою на те, щоб убити “зародки нацизму” (як кажуть самі рашисти) в українських дітях.
Батьки, які лишилися під окупацією з дітьми, намагаються протистояти рашистам і часто відмовляються віддавати дітей під окупаційне навчання. Проте російські нацисти погрожують цілим сім’ям: “або дитина йде до школи, або у вас не буде дитини”.
“Методом батога чи пряника, але зганяють дітей у школи”
Дітей у школах під окупацією не вистачає катастрофічно. Про це розповідають українці, які вимушені жити під російською владою через особисті причини. І хоч освіта мала б бути добровільною, рашисти вже кілька місяців поспіль шантажують батьків, аби ті віддавали дітей у проросійські освітні заклади. Інколи шантажі виходять на рівень “заберемо в вас дітей”.
“Колаборанти усіма методами намагаються дітей завести у свої школи, навіть якщо батьки проти. Обіцяють возити на екскурсії на росію, на море. Є ті, хто на це не піддався — для нас у них інші методи.
Наприклад, у троїцькому ліцеї “Імпульс” і троїцькій школі №2 лишилися працювати менше половини вчителів. Ті, хто там лишився, активно агітують за лнр і росію. Документи дітей не віддають. Навіть ксерокопії неможливо зробити, бо вони забороняють. Якщо кажеш, що йдеш до іншого закладу в лнр, повинен надати довідку, що це справді так. Заяви про те, що діти будуть вчитися у школі, оформлюють самі, в батьків навіть дозволу не питають. А якщо відверто кажеш, що дитина не ходитиме у таку школу, починають погрожувати”, - розповідає мама однієї з дітей, яка лишилася жити у Троїцькому.
Журналістам “Вчасно” місцеві додають: у Троїцьких школах таким залякуванням і погрозами займаються дві ярі колаборантки — Марина Шаповалова (яка завдяки окупаційній владі стала псевдодиректором школи) та Оксана Луценко, вчителька й псевдозамісниця директора.
Така ж ситуація й у Сватівському районі у селі Нововодяне. Там погрози вже перейшли на рівень, коли окупанти заявляють: якщо не буде згоди від батьків на навчання дитини — дітей шкільного віку вилучать із родин нібито через “неналежний догляд” та “небажання давати дитині освіту”.
Аналогічний тиск і в Білокуракиному. Там примусом і шантажем займається Людмила Сердечна (на сьогодні вона — директорка школи) та її замісник Валентина Міляєва. Особисті справи дітей батькам теж не видають — аби ті не змогли виїхати з дитиною з-під окупації, хвилюючись за їхнє майбутнє.
“Не хочете добровільно — комендатура допоможе”
Як розповіла одна ж мешканок окупованого Енергодару, окупанти офіційно не заявляли, що будуть пропагандувати російський мир для дітей 1-4 класів, хоч батьки й розуміють, що в голови дітям вкладатимуть не знання. Зокрема, вчителька з росії, яка приїхала в місто, аби бути класним керівником для “першачків”, анонсувала: дітям викладатимуть історію росії, російську мову й математику. Тим, хто не приведе малюків до школи, загрожує позбавлення батьківських прав, а дітей відправлятимуть в інтернати “днр”.
Якщо ж батьки намагаються забрати документи зі школи, аби виїхати на підконтрольну Україні територію, їх чекають ті самі погрози та шантаж. А документи, до речі, віддають нечасто.
“В більшості окупованих шкіл вимагають віддавати дітей до школи. Коли батьки намагаються забирати документи або відмовляються відправляти свою дитину до школи, батькам адміністрація школи прямо говорить: "Не захочете самі — комендатура нам допоможе Вам пояснити, що діти будуть ходити до школи!
А якщо ми не віддаємо дітей до шкіл, то починають казати, що ми порушуємо законодавство, що усі діти мають здобувати освіту, тому це взагалі може бути ознакою того, що ми не виконуємо своїх батьківських обов’язків. Нам прямо сказали, що якщо дитина не піде у школу, то її в нас заберуть і відправлять в інтернат на території росії“, - розповідає журналістам “Вчасно” Анна Іванівна (ім’я жінки змінено).
Інформацію підтверджує й мешканка окупованої Луганщини Юлія М. Жінка зізнається: їй відверто погрожували, що дитину заберуть, якщо жінка забере документи зі школи й не подасть ні в яку іншу лнрівську. Тому родині довелося забути про документи і їхати на підконтрольну Україні територію лише з тими виписками, довідками й дипломами, які були вдома.
Ще один мешканець Луганщини каже, що погрози “заберемо вашу дитину” - не єдиний варіант. Так, для прикладу, його шантажували тим, що “прийдуть спеціально навчені люди”, а до цього погрожували штрафами та тюремним ув’язненням. Востаннє, коли до них прийшли ці “спеціально навчені люди”, прозвучав такий ультиматум: “или отдаёте отпрыска в школи, или едете на*уй отсюда” (збережена пряма мова — ред.). Жінці з дитиною довелося виїхати, а чоловік лишився під окупацією — бо доглядав за батьками.
Що робити, якщо документи про дитячу освіту не віддають або змушують ходити у російську школу?
Нині окупанти примушують батьків віддавати дітей будь-якого віку на навчання під окупацією. Навіть якщо ви офіційно зареєстровані та хочете відвідувати онлайн-заняття своєї української школи, рашисти вимагатимуть присутність школяра у проросійських закладах освіти. Тому юристи радять або переїжджати на підконтрольну Україні територію, або відвідувати обидві школи — й рашистську, й українську (аби уникнути погроз і шантажів від колаборантів та окупантів).
Якщо ж вам вдалося виїхати на українську територію, але документи лишилися у старому закладі освіти (нині окупованому), то 28 березня Міносвіти випустило Наказ №274 про державні гарантії освіти в умовах воєнного стану в Україні. Цей документ спрощує оформлення дитини до нової школи, а також розширює формати навчання. Зокрема, згідно з наказом МОН №274:
дітей, які змінили проживання і зараз перебувають в Україні або за кордоном, повинні зарахувати до українських шкіл за заявою, поданою батьками чи опікунами у будь-якій зручній їм формі – очно, факсом, електронним листом або будь-якими іншими способами на вибір заявника;
якщо дитина навчається у 10-11 класах, то разом із заявою батьки повинні також подати свідоцтво про закінчення базової школи у 9 класі. Якщо такого документа при собі немає, його можна запросити в Єдиній державній електронній бази з питань освіти (ЄДЕБО), яка функціонує понад десять років і містить реєстри різноманітних документів. Одним із них є реєстр документів про освіту, де можна оформити запит на свідчення конкретного учня, вписавши його ПІБ, дату народження і серію та номер документа. Після подання запиту протягом трьох робочих днів на електронну пошту прийде витяг із реєстру з підтвердженням накладеного КЕП (кваліфікованим електронним підписом);
якщо в батьків або опікунів старшокласника немає даних про його свідоцтво, то згідно з наказом МОН вони можуть подати заяву та копію документів, що підтверджують їхню особу, про надання виписки до державного підприємства “Інфоресурс”, яке керує електронною базою. Школи зобов’язані приймати такі заяви та передавати їх підприємству для оформлення виписок;
якщо школа, де раніше навчалася дитина-переселенець, функціонує, то вона може приєднатися до занять дистанційно. Або батьки можуть написати заяву на екстернатну форму навчання, і школа має сформувати йому навчальний план;
якщо школа не працює чи зруйнована, можна оформитись у будь-яку іншу школу України й там продовжити навчання. Документи про закінчення навчального року школярам видаватимуть ті навчальні заклади, куди вони переоформилися та де навчаються. За заявою Сергія Шкарлета, документи про завершення навчального року, видані будь-якою установою середньої освіти, враховуючи приватні та дистанційні онлайн-школи, будуть дійсними.
