Російська анексія Криму в 2014 році змінила життя мільйонів людей: не лише тих, хто не прийняв російські реалії, а й поклав життя на те, щоб опинитися в російській реальності. Напередодні десятої річниці анексії Кримського півострова Крим.Реалії розповідають історії проросійських активістів, які у 2014 році зустрічали Росію, але потім самі постраждали від неї.
У цьому матеріалі ми наводимо шість історій найвідоміших кримських проросійських активістів, які допомагали Росії анексувати Крим, але не лише не отримали від неї подяку, а й зіткнулися з проблемами та переслідуваннями. Насправді таких прикладів набагато більше. Через десять років у російських реаліях усвідомлення нездійснених очікувань у Криму прийшло до багатьох. Але не багато хто готовий говорити про це публічно.
«Роками боровся і залишався сепаратистом»
Одним із яскравих прикладів «подяки» Росії своїм прихильникам у Криму є історія «ветерана» боротьби за «приєднання» Криму до Росії Валерія Подьячого. Кримський проросійський активіст був фундатором громадянського руху «Народний фронт «Севастополь – Крим – Росія».
Лідер Народного фронту «Севастополь – Крим – Росія» Валерій Подъячий
Цей рух з'явився в Криму в 2005 році й відкрито виступав за приєднання півострова до Росії.
У 2011 році Валерія Подьячого було засуджено на три роки умовно за статтею 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).
Після цього засуджений проросійський активіст, як і раніше, мав можливість працювати (він викладав прикладну математику) і висловлювати свої погляди.
Все змінилося для нього після російської анексії Криму. В Академії біоресурсів та природокористування «Кримського федерального університету», де він працював, з ним відмовилися укласти новий контракт, пояснивши, що за російським законодавством викладацькою діяльністю не можуть займатися люди із судимістю.
З 2015 року активіст змушений жити на допомогу з безробіття. Валерій Подьячий намагався домогтися своєї реабілітації. Але кримські суди йому в цьому відмовляли.
Суддя ухвалює рішення. Ілюстративне фото
«Я роками боровся за російський Крим, і коли це відбулося, залишаюся сепаратистом, якому відмовлено в політичній реабілітації. Для мене важливо відновити своє чесне ім'я і відстояти справедливість», – заявляв Валерій Подьячий.
Домогтися цього йому вдалося через дев'ять років. Лише у жовтні 2023 року російський суд реабілітував його.
Незважаючи на активну участь Валерія Подьячого у проросійському русі Криму, йому не знайшли місця на жодній посаді у владі. А сам він після 2014 року був у відкритій опозиції до підконтрольної Москві влади Криму, заявляючи, що вона «дискредитує ідею возз'єднання Криму з Росією».
«Влада Криму влаштувала на мене полювання»
Багато років співпрацював із російською владою Криму проросійський активіст, прихильник повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ейваз Умеров. У 2014 році він підтримував російську анексію Кримського півострова та протидіяв проукраїнським силам, які чинили опір Росії.
Проросійський активіст із Судака Ейваз Умеров
Після подій 2014 року він балотувався на російських виборах у мери Судака, але програв виборчі перегони. Після цього деякий час керував відділом міжнаціональних відносин підконтрольної Росії адміністрації Судака. Потім був призначений заступником глави адміністрації.
Ейваз Умеров також очолював «Національно-культурну автономію кримських татар» – підконтрольну місцевій владі громадську організацію, створену після того, як міжнародна спільнота закликала Росію припинити масові порушення прав кримськотатарського народу в Криму. 2020 року її було ліквідовано.
Активіст давав свідчення в судах проти голови Меджлісу кримських татар Рефата Чубарова та його заступника Ахтема Чийгоза.
У 2019 році у самого Ейваза Умерова почалися проблеми із законом. Його звинуватили у перевищенні посадових повноважень. Він провину заперечував, але посаду залишив. Після чого почав публічно критикувати команду російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) за корупцію та зловживання.
Ейваз Умеров заявив про створення «народного ополчення» для «очищення кримської влади від зрадників і злодіїв». 2022 року він вийшов у центр Сімферополя з плакатом і публічно звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням відреагувати на «свавілля кримської влади». Його затримали російські силовики.
Кримський проросійський активіст Ейваз Умеров провів одиночний пікет, грудень 2022 року
Влада Криму влаштувала на мене полювання, фабрикуючи кримінальні справи, влаштовуючи цькування та облави біля мого будинку
Эйваз Умеров
Після цього слідство активно взялося за його кримінальну справу щодо перевищення посадових повноважень. Згодом активіста судили.
«Влада Криму влаштувала на мене полювання, фабрикуючи кримінальні справи, влаштовуючи цькування та облави біля мого будинку з метою фізичного усунення, всередині республіки правоохоронна система всі мої звернення спускає на гальмах і займаються відписками, відбувається прямий тиск на суддів, слідчих по прямій команді з Радміну у сфабрикованих справах стосовно мене, з метою посадити до в'язниці та прибрати з публічної площини», – заявляв Ейваз Умеров.
У січні 2023 р. йому призначили покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Провину він не визнає. Ейваз Умеров заявив, що керівники Криму «дали команду про його посадку». Щоб уникнути в'язниці, активіст готовий навіть піти воювати з Україною. На даний момент він перебуває у в'язниці на території Росії.
Щодо нього також порушено ще одну кримінальну справу – за частиною 1 статті 112 Кримінального кодексу Росії (навмисне заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю). Його звинувачують у побитті радника російського глави Криму Ервіна Мусаєва.
В'язниця – за питання про квартиру Аксьонова
Схожа доля спіткала проросійського активіста, ексдепутата російської міськради Керчі Костянтина Єрманова. У лютому 2014 року він був активним учасником та організатором проросійських мітингів у Керчі. Він стверджує, що першим підняв прапор над адміністрацією міста.
Проросійський активіст із Керчі Костянтин Єрманов
Його можна було бачити з російським триколором у руках документальних відео з тих публічних акцій.
Він також брав участь у розгромі проукраїнського мітингу в Керчі та нападах на проукраїнських активістів.
Після російської анексії Криму Костянтину Єрманову вдалося обратися до підконтрольної Росії Керченської міської ради єдиним депутатом від російської партії «Родина». Він активно критикував російську владу міста і Криму за корупцію та зловживання. Зокрема, він вимагав від Сергія Аксьонова пояснити походження коштів, за які на ім'я його тещі було придбано квартиру в Москві за 400 мільйонів рублів.
На тещу Сергія Аксьонова оформлена квартира в ЖК Barkli Plaza на Пречистенській набережній у Москві
Сергій Аксьонов на це публічно не відреагував. Але невдовзі Костянтина Єрманова позбавили депутатських повноважень. Офіційною причиною було названо неточності в декларації про доходи та майно ексдепутата.
Після цього активіст розкритикував поправки до російської Конституції, за які раніше закликав голосувати своїх прихильників.
Костянтина Єрманова було затримано російськими силовиками у березні 2022 року. В його квартирі та особистих речах під час обшуку нібито знайшли коноплі та марихуану.
Сам він заперечує всі звинувачення. Костянтин Єрманов стверджує, що коробку та пакунок з наркотиками йому підкинули під час обшуку.
24 березня 2023 року підконтрольний Росії Керченський міський суд засудив активіста до 11 років колонії суворого режиму за звинуваченням у зберіганні та розповсюдженні марихуани.
Після того, як Костянтин Єрманов опинився у СІЗО, він деякий час провів в одній камері з політв'язнем – заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джелялом. Останній у своєму листі із СІЗО писав про це так: «Посадили нас разом – двох ідейних противників – випадково чи спеціально, я не знаю. Говорили ми про різне. Не сварилися, якщо хтось на це розраховував. У чомусь переконувати його я не бачив сенсу. Нагадав лише слова Робесп'єра про те, що революція пожирає своїх дітей».
Причина бід – «альтернативна думка»
У квітні 2022 року російська міськрада Судака позбавила депутатського мандата місцевого проросійського активіста і блогера Олександра Смолова. Він також у 2014 році підтримав анексію Криму та став депутатом від російської партії «Родина».
Проросійський активіст із Судака Олександр Смолов
Він намагався в суді заперечувати указ Сергія Аксьонова «Про запровадження режиму підвищеної готовності у Криму» під час пандемії коронавірусу. І відразу після цього втратив роботу в Судацькому лісгоспі.
Згодом Олександр Смолов продовжив активну діяльність. Але невдовзі втратив і депутатський мандат.
Депутат сьогодні – це не людина, яка служить народу, а виконавець рішень високопосадовців
Олександр Смолов
Офіційною причиною цього названо порушення під час заповнення декларації про доходи. Але сам Олександр Смолов вважає, що це було ініційовано владою через наявність альтернативної думки.
«Підстава для позбавлення мене депутатського мандату – приховування майна та рахунків у декларації, але я не єдиний депутат, який припустився такого порушення, а тут усі виконали волю Аксьонова. Особисто я думаю, що за втратою роботи, де мені озвучували причину, як наявність альтернативної думки, то й тут можна припустити те саме! На жаль, депутат сьогодні – це не людина, яка служить народу, а виконавець рішень високопосадовців», – заявив Олександр Смолов Крим.Реалії.
Такої ж версії дотримується популярний на півострові Telegram-канал «Крымский канал».
Судак, вигляд на Генуезьку фортецю
«Аксьонов домігся дострокового припинення повноважень судацького депутата Смолова, який виступав проти губернаторських ковідобмежень і забудови місцевих заповідників. Смолов скинутий за тією ж схемою, як «зливали» керченського опонента Аксьонова – експарламентаря Єрманова (вони обоє були обрані від партії «Родина»). Єрманов надто активно запрошував Аксьонова до Керчі розповісти про тещині хороми за 400 млн рублів у Москві, після чого у квартирі критика губернатора силовики провели обшук у кримінальній справі про наклеп і виявили там наркотики», – пише Telegram-канал.
«Ми вірили в «російську казку», а отримали зовсім не те»
До цього шлях від затримання до позбавлення мандату і в'язниці пройшов ще один колишній проросійський активіст, ексдепутат Алуштинської міськради Павло Степанченко.
Проросійський активіст із Алушти Павло Степанченко
2014 року він підтримував російську анексію Криму. В російських реаліях був обраний депутатом Алуштинської міськради від Компартії Росії. Під час своєї депутатської діяльності активно критикував російську владу свого міста за непрозору роздачу південнобережної землі, ігнорування проблем алуштинців та багато іншого.
У червні 2016 року депутат вийшов на набережну Алушти з протестом проти обмеження доступу містян до моря через розміщення на узбережжі торгових точок. Його затримали російські силовики.
Потім Павла Степанченка звинуватили у здирстві 150 тисяч рублів у представника російської партії влади «Единая Россия». Він провину не визнав, довго намагався довести свою невинуватість. У результаті був засуджений і провів у СІЗО три роки та вийшов на волю.
Досі продовжує оскаржувати вирок, зокрема в Європейському суді з прав людини.
Павла Степанченка супроводжують у кайданках біля будівлі Алуштинського міського суду, березень 2017 року
Ті очікування, що були, швидко розтанули
Павло Степанченко
Після всього пережитого кримчанин каже, що розчарувався в Росії.
«Я розчарований насамперед тим, що ми вірили в «російську казку», а отримали зовсім не те. Отримали ми тих самих кадрів, які за України і були при владі в Криму. Це люди, які перекочували з української Партії регіонів до російської «Единой России». Ті очікування, що були, швидко розтанули. Сьогодні я не є ворогом Росії, але я незадоволений тим режимом, який склався, зокрема, у Криму», – повідомив він Крим.Реалії.
«Не можна дурити народ довго»
Не стали в нагоді в російських реаліях Криму і росіяни, які підтримували російську анексію півострова. Зазнавав гонінь на півострові навіть такий знаковий для проросійської частини регіону політик, як Юрій Мєшков – перший та останній президент Криму.
Експрезидент Криму Юрій Мєшков. 5 грудня 2014 року
Всю свою політичну кар'єру він присвятив ідеї приєднання Криму до Росії. А коли півострів був анексований Росією, не вписався в її політичну систему і неодноразово зазнавав переслідувань.
Юрій Мєшков з дитинства жив у Сімферополі, там здобув освіту, працював та займався політикою з головною програмною метою – «приєднання Криму до Росії».
Будівля російського парламенту Криму
1994 року Юрій Мєшков переміг на виборах президента Криму від «Блоку «Россия», який об'єднував «Республіканську партію Криму» з іншими проросійськими силами.
Він обіцяв реінтегрувати Кримський півострів у Росію та вивести його з економічної кризи. Але нічого з цього не було зроблено за винятком того, що Крим жив за московським часом.
У березні 1995 року Верховна Рада України скасувала Конституцію Криму, автоматично скасувавши посаду президента Криму. Юрій Мєшков намагався чинити опір, зачинившись у своєму кабінеті в будівлі кримського парламенту. Але потім зазнав поразки і поїхав до Росії. Там він продовжував обстоювати ідею відокремлення Криму від України вже як активіст.
2011 року Юрій Мєшков приїжджав до Криму. Але тоді за поданням СБУ його видворили, заборонивши в'їзд в Україну на п'ять років за заклики до зміни конституційного ладу.
Повернувся на півострів Юрій Мєшков напередодні російського «референдуму» про статус Криму в 2014 році. На той момент Крим уже захопили російські військові. Експолітик заявив, що «народ Криму повернув йому батьківщину».
Проте Юрію Мешкову не вдалося влитися в лави російської влади півострова. Він дуже швидко розчарувався в тому, що відбувалось у Криму в російських реаліях. Експолітик називав російського главу Криму та його команду «навалою гоблінів» і звинувачував у тому, що півострів за роки перебування під контролем Росії «так і не став російським».
Сторінка з фотоальбому «Кримська весна», березень 2015 року
Те, що бандит на чолі – це образа Криму, образа Росії та влади як такої
Юрій Мешков
«Це непотріб, який не має ні совісті, ні честі. Те, що бандит на чолі – це образа Криму, образа Росії та влади як такої, аж до верху. Можна обманювати народ деякий час, вселяти, що це «герої кримської весни», ордени, рукостискання, все красиво. Але не можна дурити народ довго», – заявляв Юрій Мєшков.
Він намагався звернутися до президента Росії Володимира Путіна, щоб переконати його відправити у відставку російських керівників Криму. Після однієї з таких спроб він провів дві доби у сімферопольському ізоляторі.
До цього його неодноразово затримували у Криму за різними звинуваченнями. І щоразу проросійські активісти дивувалися, як таке можливо стосовно людини, яку вважали символом боротьби за «приєднання» Криму до Росії.
2019 року Юрій Мєшков помер від наслідків інсульту. Його поховали у Сімферополі.
