Безпека українського моря — в інтересах світу

Джерело:  v-variant.com.ua  /  09:25, 20 Лютого 2024

(Не)ласкаве море: як розмінувати води Азову після деокупації

Мінне засмічення — це довге відлуння війни, яке Україна буде відчувати ще не один рік після деокупації територій та завершення бойових дій. Питання мінної безпеки лежить не лише у площині безпеки людей, від цього залежить економічний та військовий розвиток України.

Проте, коли мова йде про мінне засмічення, зазвичай мають на увазі землю, забуваючи, що моря та ріки також потерпають від російського вторгнення. Зокрема, в Чорному морі постійно фіксують дрейфуючі міні, при чому не тільки у територіальних водах України.

Що відбувається в Азовському морі, сказати ще складніше, оскільки наразі Україна не має фізичного доступу до його вод через російську окупацію. Східний Варіант поспілкувався з військовими експертами та екологами, аби розібратися у перспективах розмінування Азовського моря.

Чого нам очікувати?

Для замінування морів, як Азовського, так і Чорного росія може використовувати якірні та донні міни. Під час замінування якірні міни скидають за борт і по спеціальному тросу підіймають на глибину від 10 до 2 метрів. Коли корабель зачіпає міну, вона детонує.

«Якірні міни мають до 30 кілограмів вибухівки. Цього, в принципі, достатньо, щоб пошкодити корпус сучасного корабля», – розповідає експерт Центру оборонних стратегій, капітан першого рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.

Донні міни скидають як з кораблів, так і з літаків. Вага такої міни може сягати тонни, а її вибухової частини — кілька сотень кілограмів. Донні міни детонують від електромагнітного поля корабля або від тиску на воду, який створює корабель під час ходу. При вибуху вона деформує корпус судна і здатна потопити кораблі вагою десятки тисяч тонн.

Азовське море

Дрейфуюча міна на узбережжі Одещини, літо 2022 року / Фото: оперативне командування «Південь»

Проблема в тому, що міни здатні дрейфувати внаслідок штормів. Наприклад, міни, що опиняються на узбережжі Одеси — це міни, які прибило до берега після чергової негоди.

«Також є міни, які ставляться для диверсійних заходів або, наприклад, у річках. Росіяни поставили багато таких мін у Дніпрі під час підготовки нашого контрнаступу по лівому берегу (у Херсонські області — ред.). Коли вони підірвали Каховську ГЕС, ці мини змило у Чорне море», — пояснює Андрій Риженко.

Крім мін, в Азовському морі можуть знаходитися нерозірвані боєприпаси, що не досягли цілі під час обстрілів Маріуполя з російських кораблів, а також боєприпаси з ураженої техніки, яка впала в Азовське море. Так було із гвинтокрилом Ка-52 на початку вересня 2023 року.

З обладнанням допоможуть партнери

Розмінування моря — довгий і кропіткий процес. Спочатку будуть розчищені основні фарватери — торгові шляхи цивільного судноплавства. На це піде кілька місяців. Розмінування всієї території Азову може тривати роками і навіть десятиріччями. До прикладу, у Балтійському морі продовжують виявляти боєприпаси часів Другої світової війни, хоча з часу її завершення пройшло майже 80 років. Ба більше: в українських водоймах періодично також знаходять снаряди війн, що відбувалися у минулому столітті.

І до сьогодні у Балтійському морі регулярно проводяться навчання Open Spirit, в ході яких учасники шукають, фіксують на мапі та знешкоджують морські міни.

Для розміновування використовують кораблі-тральники. В Україні було п’ять таких, що дістались нам після поділу Чорноморського флоту у 1995 році. Тральники «Маріуполь» та «Мелітополь» були списані понад 10 років тому. Тральники «Чернігів», «Черкаси» та «Генічеськ» росія захопила під час окупації Криму, проте останній згодом повернула Україні.

Азовське море

Українські екіпажі проходять навчання з експлуатації міношукачів Sandown, липень 2022 / Фото: ВМС України

«Генічеськ» брав участь у різноманітних військово-морських навчаннях, зокрема у Sea Breeze та PASSEX, програма яких також включає розмінування. На жаль, корабель було потоплено в ході російсько-української війни у липні 2022 року.

У 2021 році Велика Британія передала Україні два тральники. Їх назвали на честь втрачених — «Чернігів« та «Черкаси«. Вони зараз знаходяться не на території України. До 2025 року Україна має отримати ще два тральники від Нідерландів. Проте, зрозуміло, що свою роботу вони зможуть виконувати лише після деокупації територій.

Рішення з Миколаївщини

Тральники — це рішення для розмінування, відоме з часів Першої світової. Звісно, без нього не обійтися, проте у сучасних реаліях також можна використовувати підводні дрони.

Безпілотники призначені для роботи на мілководних узбережжях та ефективно працюють на глибині до 100 метрів. Максимальна глибина Азовського моря складає приблизно 15 метрів. Вони обстежують дно за допомогою гідролокаторів та визначають місцеперебування мін.

Вперше про цей метод розміновування в контексті російсько-української війни заговорили у 2022 році, коли стало відомо, що Велика Британія планує передати України кілька таких дронів, а попередньо проведе відповідні навчання для робити з подібною технікою.

Азовське море

Дрони для пошуку мін / Фото: ВМС України

У жовтні 2023 року Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про отримання першої підводної техніки для розмінування — металодетектори Vallon VMW1_Underwater та підводний апарат з дистанційним керуванням (ROV/дрон).

Техніку застосували на Миколаївщині, нею обстежили майже 25 гектарів підводної акваторії, виявили та знищили 136 одиниць боєприпасів.

Загрози для людей і для екосистеми

Розмінування — небезпечний процес не тільки для людей, а і для природних систем. Самі по собі бойові дії мають негативний вплив для екології, а ліквідація наслідків цих дій лише погіршує проблему.

Доцент кафедри «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій Максим Сорока пояснює, що до питання мінної небезпеки у воді є два підходи:

«Перший — не чіпати, аби снаряди не здетонували. Але цей варіант підходить для територій, де не ведеться судноплавство, рибальство, немає водозабору або водоскидних споруд. У всіх інших випадках потрібно провести гуманітарне розмінування».

Він також описує наслідки від детонації снаряда у воді:

«Снаряди, що розриваються, створюють гідробаричний удар, який знищує усе живе в радіусі від 300 до 1000 метрів внаслідок високого тиску».

Азовське море

Фото: novyny.live

На Одещині частину виявлених протикорабельних мін так і ліквідовують — підривають просто у воді. Ті, що внаслідок шторму прибиває до берега, знешкоджують вже на суші, спочатку викручуючи запал.

«Коли ми приймаємо рішення зробити розмінування, ми йдемо на вимушені ризики для довкілля», — пояснює Максим Сорока.

Крім того, завжди є ризик детонації міни у воді, тож краще це буде контрольований вибух. При цьому наслідки від викиду хімічних сполук у воду після розриву снаряда відносно невеликі, оскільки таки викиди швидко розчиняються. Набагато більший негативний вплив, вважає Максим Сорока, мають нафтопродукти, що потрапляють у воду внаслідок ліквідації кораблів, літаків чи гелікоптерів.

Безпека українського моря — в інтересах світу

Наразі підрахувати точну кількість мін та нерозірваних снарядів в акваторії Азовського моря неможливо. Неможливо також визначити їх тип та місце розташування, оскільки Україна не має доступу до цієї території.

Проте питання безпеки морського узбережжя України впливає на інші країни, оскільки міни можуть дрейфувати.

11 січня 2024 року Туреччина, Болгарія та Румунія підписали угоду про спільну боротьбу з дрейфуючими морськими мінами, які загрожують судноплавству в Чорному морі з початку війни в Україні.

Чи будуть подібні угоди для Азовського моря, залежить від політичної волі України на міжнародній арені. Ситуацію ускладнює те, що територія Азову фактично розділена між двома країнами — Україною та нашим воєнним супротивником — росією. Третіх сторін тут немає.

Проте у нас, як в аграрної держави, є вагомий важіль впливу — українське зерно, яке необхідне для подолання продовольчої кризи у світі. Зерно до початку повномасштабного вторгнення транспортувалося у тому числі з портів Донеччини та Запорізької області морем. Тому і світ має бути зацікавлений у розмінуванні наших земель та акваторій.

Вгору