Аналіз інформаційного середовища РФ дасть змогу краще передбачити дії Кремля та кремлівських лідерів, зрозумівши їхню мотивацію та окресливши той простір, у межах якого вони шукають усі види рішень під час проведення так званої «спеціальної воєнної операції».
Для аналізу інформполя Росії використано Attack Index, що його готує група Index Systems на базі сервісу моніторингу й автоматизованого визначення інформаційних загроз attackindex.com.
Після найбільшої з початку війни ракетної атаки по українських містах 10 жовтня ключові російські медіа – газети, інтернет-сайти – приділили значну увагу цій події. Якщо у звичайні дні, коли новин з фронтів не настільки багато, висвітлення війни зашивається в російських ЗМІ у формат «Головне про війну: оновлюється», то цього разу повідомлення й аналіз ракетної атаки стали окремим новинним наративом.
Традиційно російські видання приділяють значну увагу міжнародній політиці, що оточує війну. Тут методи цілком звичні й відомі: гра із заголовками, пов’язаність новин між собою, спроби вкраплювати в стрічку чи іншу контентну структуру новини й матеріали, котрі свідчили б, що, попри все, в Росії продовжується нормальне життя. Так, когось цікавить, хто виграв Нобелівську премію з економіки, а хтось готовий читати про те, як працює корпоративна розвідка.
Досить очевидним є напрямок інформаційної роботи російських медіаресурсів, що базований на офіційній лінії та директивах Кремля. Медіа підігрівають ідею про «всесвітню змову проти Росії», про «глобальну гегемонію США», про «агресію НАТО». Це – довгостроковий тренд російських медіа, який існував і до 24 лютого.
Газета «Комерсант»Медійна риторика газети «Комерсант» побудована навколо техніки змалювання образу ворога. Ця газета регулярно пропонує читачам імена «ворогів Росії» з поясненням, чому саме ці люди є ворогами. Так, тепер до списку «ворогів РФ» потрапила Ліз Трасс, прем’єрка Великобританії. Привід для цього – її бажання скликати саміт НАТО для обговорення оборонної співпраці та допомоги Україні.
Активно працюють журналісти газети й над тим, щоб спробувати впіймати ознаки того, що Захід розділений у питанні підтримки України, а між США та Європою є суттєві суперечки з приводу цього. Для прикладу, пропонується заява міністра фінансів Франції Брюно Ле Мера про те, що він стурбований «економічним домінуванням США». Насправді, Ле Мер просто говорить про те, що у зв’язку зі змінами відсоткових ставок і, відповідно, вартості американського долара та євро одна зі сторін – або США, або єврозона – може отримати більш вигідну торговельну позицію. Звісно ж, ні про які серйозні непорозуміння між США та Францією не йдеться.
З початку війни «Комерсант» дуже активно цитує Володимира Путіна. На вебсторінці газети створено спеціальний контентний елемент «цитата», куди зазвичай потрапляє щось зі сказаного Путіним. Цього тижня читачам газети пропонується така фраза очільника Кремля: «Безладу в нас досить (Володимир Путін про проведення мобілізації)». Потреба використати саме таку цитату свідчить про те, що всі ті відео про п’яних мобілізованих росіян, які вчиняють бійки та поводяться недисципліновано, активно циркулюють і в російському інформаційному середовищі, через що навіть Путін мусить на це реагувати, а газети – поширювати цю реакцію.
Інтернет-сайт «РБК»Російський вебресурс «РБК» традиційно вважав своєю аудиторією забезпечений середній клас росіян – насамперед з Москви та Петербурга. Незважаючи на регулярні зміни в редакційній політиці протягом останніх 10 років, ця аудиторія й досі є корінною – і саме з нею редактори та журналісти «РБК» ведуть свій діалог. Зараз у цьому діалозі переважає ідея про те, що путінська мобілізація – не така погана річ, навіть для людини з російського середнього класу служба в армії є цілком прийнятним, нормальним варіантом, а тому ігнорувати мобілізацію не варто.
«РБК» розповідає, як правильно побудувати свій шлях, якщо ти готуєшся до мобілізації або вже мобілізований. Розповідає, які військові спеціальності обіцяють найкращий заробіток і чому добре в цій справі мати водійські права. У той самий час повідомляється про сумну долю тих, хто виступає проти мобілізації та займається громадянською активністю, що має на меті зірвати мобілізаційні плани. Якщо «РБК» мусить про це розповідати – значить, така громадянська активність у Росії набрала серйозних обертів.
Новини про війну проти України зашиті у формат «Воєнна операція в Україні. Онлайн» - дуже традиційна річ, традиційний жанр, який використовується для нарощування трафіку. Щодо наративу про війну, то «РБК» намагається показати, що тут ключову лінію ведуть не російські генерали, а російські дипломати. Мовляв, «російське МЗС героїчно бореться з колективним Заходом». Спроби будувати наративи на основі міжнародної ролі Росії завжди були притаманні «РБК» - з початку війни вони не відійшли від цього методу.
Інтернет-сайт «Газета.ру»«Газета.ру» провадить висвітлення війни з достатньо агресивною риторикою й ухилом саме у воєнні, а не дипломатичні, суспільні чи економічні наративи. Так, цей сайт пише про плани російської армії зайняти нові українські території на півдні, називаючи це «звільненням від київського режиму». Новини про війну від «Газети.ру» потрапляють не в єдиний формат «онлайн: оновлюється», а світяться своїми заголовками окремо.
Водночас «Газета.ру» додає війні історичної перспективи – з метою мобілізації військово-патріотичних, націоналістичних настроїв серед читацької аудиторії. Видання нагадує, що протистоянню України з Росією вже дуже багато років і Європа це теж розуміє. Пропонується навіть матеріал про те, що поетеса Марина Цвєтаєва зараз була б на боці армії РФ та її потреб.
Інтернет-сайт «Лента.ру»«Лента.ру» активно працює над тим, щоб створити картинку, ніби росіяни і досі живуть нормальним життям – дивляться розважальні шоу на телебаченні, цікавляться новинами з кримінального світу, шукають в інтернеті рецепти смачних та актуальних страв.
Висвітлення війни тут побудовано навколо такого наративу: можливо, зараз «спецоперація» складається і не зовсім на користь РФ, але вже дуже скоро це може змінитися, а для цього є низка вагомих причин. Так, редактори «Ленти.ру» попереджають, що у війну окремою стороною на боці Росії може вступити Білорусь, та й про ядерну зброю не слід забувати, тому що, можливо, є сенс її використати.
Розмову про ядерну зброю «Лента.ру» веде давно і намагається це робити ґрунтовно – не тільки за допомогою публікації новин, офіційних заяв на цю тему, але й колонок і роздумів аналітиків, істориків. Висновок цієї розмови щоразу один і той самий: у всьому винна Америка. От варто лише Америці припинити підтримувати Україну – Кремль припинить погрожувати ядерною зброєю.
Газета «Комсомольська правда»
«Комсомолка» працює насамперед з базовими емоціями росіян, а ключова з цих емоцій – ненависть до українців, котру газета намагається підігрівати. Новини про ракетний удар по українських містах 10 жовтня подаються в контексті наративу про «помсту». Ніби от Росія «мстить» Україні просто за все, а Україна цієї «помсти» стовідсотково заслуговує.
Газета закликає продовжувати й навіть збільшувати інтенсивність воєнних дій проти України та ЗСУ. Можна звернути увагу хоча б на такий підзаголовок: «Москва нарешті наважилася діяти не лицарською шпагою, а цілою ведмежою лапою». Ракетний удар від 10 жовтня редакторам «Комсомолки» відверто сподобався, і вони ведуть мову про те, що такий тиск потрібно посилювати.
Окуповані території Південної та Східної України «Комсомолка» називає «Новоросією» і має там своїх кореспондентів. Ті з усіх сил намагаються показати, що життя в «Новоросії» цілком притомне, по цій території можна відносно спокійно подорожувати. Публікуються проросійські спостереження над життям у таких окупованих українських містах, як Мелітополь і Маріуполь.
З приводу путінської мобілізації «Комсомолка» звітує, що вона йде за планом, а мобілізовані мають високий бойовий дух, що, звичайно, не відповідає дійсності. А от з приводу економічного протистояння з Заходом газета нагадує, як вона це робила в майже всі попередні зими, що без російського газу Європа змерзне, а у квартирах європейців зі стелі звисатимуть бурульки. Ці наративи, знову ж таки, працюють з емоційним спектром читачів і виконують завдання пропаганди та контрпропаганди.
