На місці Каховської дамби, яка була підірвана російською армією як черговий теракт і воєнний злочин, відбуваються відновлювальні процеси. Попри те, що більшість експертів очікували побачити тут засушений степ, природа Херсонської області вступає у свої права.
Дно колишнього Каховського водосховища поступово заростає рослинністю. І, якщо люди не будуть втручатися у природні процеси, згодом тут з’являться цікаві зміни у ландшафті.
Експерт з просторового моделювання біорізноманіття Української природоохоронної групи, молодший науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України Григорій Коломицев розповідає про підготовлену ним карту стану рослинності на території колишнього Каховського водосховища, передає НСН з посиланням на Texty.org.ua.
Ось, що розповів науковець:
Неодноразово можна було почути прогнози, що територія Каховського водосховища перетвориться на пустелю. Певно, настав час спростувати їх не лише словами, а обґрунтовуючи конкретними даними спостережень. Для цього я взяв відносно свіжі супутникові знімки й на їх основі здійснив комплексну оцінку, як після осушення на території водосховища почала відтворюватися рослинність.
Згідно з моїми підрахунками на основі супутникових знімків, нині під водою залишилася менш ніж п’ята частини тієї поверхні, яка раніше була вкрита водою. До теракту на ГЕС водне дзеркало Каховського водосховища становило 2,1 тис. км кв., але вже на 19 серпня під водою перебувє лише 382 км кв. Відповідно, все інше, а це понад 1,7 тис. км кв. стало суходолом. На цій території утворилися зовсім інші, нові екосистеми.
Карта Григорія Коломицева
Голий ландшафт зазеленів
Для оцінювання рослинності було взято вегетаційний індекс (NDVI) — показник, що характеризує щільність рослин на певній території. Цей індекс широко використовують аграрії для моніторингу й оцінювання продуктивності власних полів.
Діапазон значень індекса варіює від невеликих від’ємних чисел до максимуму — одиниці. Ці значення відповідають ступеню озелененості території. Якщо значення нуль чи близьке до нього — на території рослинність відсутня. Значення 0,74 відповідає дуже щільній зеленій рослинності — наприклад тропічному лісу.
За короткий час від моменту підриву ГЕС повністю голий ландшафт зазеленів, і тепер значення вегетаційного індексу в середньому становить 0,18. Це значення, яке відповідає трав’янистій рослинності. Можливо, вона не надто густа, але вона вже є.
Звичайно, показники відтворення рослинності на різних ділянках колишнього Каховського водосховища відрізняються. Маємо розуміти, що умови для формування рослинності були різними. Десь вода зійшла давно, десь зовсім недавно, а десь вона досі залишається. Не всюди однаково легко потрапляло насіння рослин із суміжних ділянок суходолу. Відповідно, це накладає свої особливості щодо видів рослин і тривалості їх розвитку.
Більшість території — трав’яна й чагарникова рослинність
Якщо інтерпретувати окремі класи рослинності за значеннями індексу, то більшість території становить трав’яна й чагарникова рослинність. На неї припадає майже 60% суходолу. Ще 13% — відносно щільна рослинність, на карті її позначено темно-зеленими плямами переважно вздовж русла Дніпра й неподалік колишнього берегу водосховища. Фактично можна говорити про формування там рослинного покриву, схожого на ліс.
Можна припустити, що основу покриву там можуть становити паростки верболозів. І ще 28% — це території з поки що мінімальною кількістю рослинності. Тут варто не забувати, що з моменту виникнення суходолу на цих територіях минуло лише 2,5 місяці, як вже зазначалося, темпи його формування були неоднаковими в різних місцях, тому, думаю, тут у нас ще все попереду.
Cьогодні ми маємо старт екосистем суходолу в районі Каховського водосховища майже з нуля. Але було зрозуміло, що процес зростання рослинності запуститься одразу, не буде якихось велетенських безплідних ділянок суші на невизначений час. На колишнє дно водосховища потрапляло насіння рослин, воно проростало і проростатиме. Зараз ми можемо впевнено говорити, що там активно розвивається рослинність.
У майбутньому — річкова заплава
Що буде далі? У разі невтручання людини у природні процеси ми зможемо й далі спостерігати цікавий процес, який в екології називають сукцесією. Він полягає в поступовій і незворотній заміні одних угруповань видів на інші. Спочатку на місці осушеного дна водосховища з’являються рослини, які розвиваються найшвидше. Якщо порівнювати цю ситуацію із зораним полем, то найшвидше там проростають бур’яни. Та потім за ними підуть ті рослинні угруповання, які будуть пристосованішими до наявних умов і стійкішими. Урешті, за кілька стадій, що триватимуть роками, сформуються угруповання, які є типовими, рідними для цього середовища. Чого там точно не буде — то це пустелі.
І врешті, така територія може перетворитися на типову річкову заплаву — з лугами і старицями, наповненими водою й оточеними деревами. Пригадаймо мальовничу, широку заплаву Десни — єдиної великої річки в Україні, яку не було зарегульовано, — там у нас і луки, і старі русла річок, де зберігається вода, і піщані ділянки іноді трапляються. На місці Каховського водосховища теж можуть сформуватися схожі природні ландшафти, але в значно більшому масштабі.
