Війна завжди зриває маски, виводить на поверхню справжню сутність людини, держави, суспільства. Це велике випробування для людей, а ще велике очищення.
Ось ти така собі цивільна держава, з великим та могучим язиком, всесвітньо відомою культурою, твої актори, співаки радо приймаються по усьому світові, твоє кіно дивляться у різних країнах, до тебе їдуть туристи, щоб побачити красу, велич, могутність, тебе запрошують, спілкуються. Ведуть дипломатичні, торгові, наукові відносини, тобі вірять. Усі вірять у твої чесноти та доброчесність. Усі вірять у те, що ти показуєш у рекламі своєї країни, усі вважають, що ти країна, яка прагне розвитку та цивілізаційних відносин зі світом.
Добре, – каже світ, забуваючи, що спілкується з країною, яка утримувала в окупації «15 республик, 15 сестер», влаштувала геноцид ромів, кримських татар, українців, грузин, вірмен, ічкерійців, Голодомор, масові репресії та вбивства, бо ж вроді то було срср, а це ж росія, це інше, усі країни мають у своїй історії болісні плями, але усі мужньо їх визнали, зробили висновки й змінилися, щоб ніколи знову, то росія ж не має нести відповідальності за злочини срср, це вже інша країна, – й радо довіряє, відкриває обійми.
Й так було, й мало бути, й тяглося б довго, якби… Якби росія не показала світу справжнє обличчя й не почала війну з Україною. Злетіли усі маски доброчинності, на поверхню вилізли усі скрепи (заздрість, жадоба, прагнення насилля та крові, залежність від насильства, маніакальна залежність від прагнення вбивати, руйнувати, ґвалтувати).
На поверхню вилізло усе те, що так якісно ховали росіяни під маскою «мы такие, как все». Й ось ти вже країна-терорист, країна-окупант, країна, яку ніхто й ніколи не прийме до цивілізованого світу, від громадян якої будуть тікати, як від прокаженого. Ні, навіть прокаженому світ надасть їжу, тепло, допомогу, бо це людина, а ось росіяни вже вийшли на рівень сприйняття «це скажені істоти в яких відсутні людські риси».
Й чим більше росіяни завдають по нам ударів, тим більше ляпасів отримує світ. Так, болить й нам, але напевне, це наша кармічна задача, здерти з росії усі її маски, усі її вбрання, щоб показати світу «король голый» та й не король він більше, так, скажена істота, що ховалася серед людей, тихо вбивала у спину, тихо отруювала світ.
Ми повинні розповідати світові про усі злочини росії, яка вона вчиняє на нашій землі проти наших громадян чи нашої землі. Кожен злочин росіян має стати темою обговорення світової спільноти.
Ми повинні покарати росіян за їх злочини. Ось тут уважно, покарати не тільки державу, а її громадян, бо майже кожен громадянин росії, злочинець, який має відповідати за скоєні злочини, за підтримку свого режиму, за мовчання, за те, що його руками росія перетворена у державу «чвк вагнер».
Так, саме так, росія має понести покарання, як держава, а росіяни, як громадяни, які несуть відповідальність за дії своєї держави, за свій вибір путіна, за втрату демократії, та й ґвалтували, мародерили, вбивали нас росіяни, громадяни росії, а не тільки путін особисто. Він лише надавав накази, вів політику агресора, але для того, щоб задовольнити потреби критичної більшості росіян.
Це росіяни вимагали від путіна «на Київ», «на Берлін», вбивати американців, поляків, грузин, вірменів, українців, ічкерійців. Якщо дати волю росіянам, щоб вони проявили усю свою сутність, вони не будуть вимагати покращення свого життя, розбудови держави, розвитку, ні. Вони будуть вимагати напасти на будь яку країну, вбити, красти, ґвалтувати.
Для них «трофей» це найвища нагорода. Вкрасти – це збагатіти. На росії, як й у срср кажуть «не вкрав-не збагатився», «заробив, то твоє, а ось вкрав-це прибуток». Вбивати, грабувати, писати доноси. Катувати – ось це потреби росіян. Війна це просто реалізація їх потреб.
Це, як сарана, її потреби їсти рослини, зжирати усе на своєму шляху, вона не розуміє наслідкив, вона просто хоче їсти. Ось такі інстинкти й у росіян. Вони просто не мають інших потреб окрім вкрасти, вбити, катувати, знищувати.
Якщо подивитися на їх відпочинок та перебування будь-де, у будь якому місці своєї чи чужої країни, ми побачимо одне й теж саме: бруд, сміття, вкрадені рушники, блювотиння, ріки горілки, зневага до оточуючих.
Якщо подивитися на їх життя у їх країні, це бруд, сміття, вкрадені бюджетні кошти, крадене усе, до чого хто має доступ, блювотиння, ріки горілки, зневага до оточуючих.
«Велика й могутня» росія це зниклі за часи правління путіна дєрєвні, села, міста, які виглядають немов їх бомбили усе їх життя.
Уся їх промисловість це або імпортні технології та лінії, або вкрадені технології, або «доношують» за срсром.
Але найстрашніше те, що росія штампує освітою, вихованням, суспільством, церковю, мільйони деградованих осіб, які з дитинства мають намір пити, красти, вбивати, руйнувати.
На росії найвищий рівень жорстокого поводження з тваринами. Тут, а не в якійсь там Африці, досі існує реальний канібалізм. Навіть російські військові вже на повний голос говорять про сексуальне насильство до чоловіків, про узаконену «вагнером» педофілію, як норму життя. На росії найвищий рівень крадіжок, он знову затримали жінку, викладача французької мови (інтелігенція ж, так?) яка забетонувала свою померлу чи вбиту матір у підлогу, щоб отримувати її пенсію, тобто обкрадати державу.
Ми повинні усе це висвітлювати на весь світ. З цих маленьких росіян та їх злочинів складається велика росія та її великі злочини. Саме тому покарання має понести не тільки держава росія, а й кожен її громадянин, мешканець. Більш того, не має різниці повнолітній він чи ні, народжений на росії, означає не має ступеню довіри, права знаходження у суспільстві поза межами росії, аж поки не сдасть екзамен на людяність, емпатію, наявність моральних та етичних норм та розуму.
Війна ця не перша й не остання, більш того вона не закінчиться навіть, коли ми виженемо росіян за межі своєї країни. Ось, приклад, Сумська область. Росіян з неї вигнали, але обстріли, жахіття, руйнування йдуть тепер з боку росії, бо вона, на жаль, наш сусід в нас спільні кордони, то хто їй заборонить вбивати нас не порушуючи їх.
Поки існує ОРДЛО, це продукування деградації вже й на наші території, бо за 9 років люди в ОРДЛО реально деградували. Не втрата моральних чеснот (бо тут викривлена росією реальність «вбити-це покарати», «мир-це війна», «не вкрав-лох», «не зґвалтував ти-згвалтують тебе») й занизький рівень освіти (тут мешкають люди у віці 14-25 років), які не вміють писати, читати, не знають правил поводження у суспільстві, норм гігієни та безпеки. Жоден документ ОРДЛо про освіту не має відношення до знань чи освіти. Діти, які зросли в ОРДЛО, стали підлітками та дорослими, отримали освіту, не здатні працювати за фахом, не вміють писати, не знають професії за якою отримали навчання та диплом. Більш того, вони у критичній більшості не розуміють, як це бути вільними, як це поважати свободу іншої людини. Для них свобода, це безкарність. Це вбити й не отримати покарання. Це вкрасти й не отримати покарання.
Це ще один злочин росії проти нас. Це не провина цих людей, що зростали в окупації, це злочин росії.
Як злочин росії проти своїх громадян, бо на росії виховання ось такого суспільства, це загальна норма та потреба держави. На росії розумні – це вигнанці. Там суспільство потребує іншої, вже сталої норми поведінки. Яскравий приклад попиту суспільства на моральні якості та поведінку, це масова підтримка агресії проти України та всього світу та масова підтримка пригожина та вагнера. Й ось, чим більше злочинів та агресії буде продуктувати «вагнер» на саме російське суспільство, тим вище буде його підтримка.
Дивіться: в одному селі ОРДЛО осіли так звані дезертири з російськіх воєнних угруповань. Це й зеки, які були у загоні «Шторм» (це ті, що «вагнер» гонить першими у атаку по мінних полях», й мобілізовані з ОРДЛО, й просто російські військові, які побачили справжню війну, а їм хотілося у красивій формі «на Берлін». Вони озброєні, до них кожного дня долучається такі ж біглі військові. У селі, де вони стоять, до них гарне відношення місцевих жителів, їх годують, лікують, допомагають. До них йдуть за допомогою. Якою? Ото у магазині барига ціни дере великі, а має роздавати усе простому наріду, застрельте його, а продукти роздайте нам. Зробили! Щось собі, а то роздали людям. Підтримка зросла. Жінка прийшла, плаче, чоловік не платить аліменти, а заробляє, виїхав десь на росію, усе надсилає матері, а їй – ні, то просить застрелити матір чоловіка та забрати її майно «моим деткам». Виконано! Застрелили. Щось пограбували, а щось віддали «бідній» жінці. Підтримка росте. У село боїться заїжджати «народна міліція лнр». До села їдуть люди з усього району, просити про «справедливость и закон». Ця банда вже несе свою «справедливость и закон» по Ростовській області та ОРДЛО. Підтримка росте. Бо застрелили воєнкома (за мобілізацію), застрелили поліціянта-колаборанта, бо колись затримував чоловіка за збут наркотиків, той помстив. Розстріляли колону «вагнерів», які везли на фронт завербованих по тюрмах росії зеків, зеків відпустили, ті приєдналися до банди. Підтримка росте. Люди шепочуть – ось нормальна народна влада, а як пригожин стане президентом росії, оце заживемо! Підтримка росте.
Діти ОРДЛО та росії грають у «вагнера», хочуть бути схожими на «вагнерів», бо можна вбивати, ґвалтувати, бо «вагнер» – це закон для своїх та «опустит на парашу любого».
Ми ще не зрозуміли. Але росія це вже «вагнер». Це кінострічка «сволочи», яка стала реальністю та нормою поведінки росіян.
У Хабаровському краї акція до Дня захисту дітей після роздачі морозива закінчилася тиснявою, бійкою та травмами дітей. Напередодні Міжнародного дня захисту дітей мережа гіпермаркетів «Самбері» оголосила у соцмережах про святкову акцію та проведення «дитячої вечірки» з роздачею безкоштовного морозива.
На кадрах, зроблених очевидцями та які розповсюджено соцмережами, видно, що площа перед магазином була повністю заповнена дітьми та підлітками, налаштованими на отримання ласощів. Коли на вулиці таки з’явилися працівники гіпермаркету з коробками десерту, у натовпі почалася справжня тиснява. Дорослі намагалися регулювати тиск дітей, але виходило це у них, судячи з відео, погано. При цьому на тлі чути обурені промови любителів морозива, насичені обсценною лексикою. Неповнолітні були незадоволені поведінкою своїх однолітків, які брали занадто багато упаковок, їх почали бити, забираючи морозиво.
Очевидиця тисняви Марія (ім’я змінено) розповіла одному з видань, що дітям та підліткам винесли п’ять коробок із морозивом, яке вони почали розбирати «як скажені», почали бити один одного, тоді працівники магазину почали кидати коробки у натовп людей.
«Чоловік вийшов із візком у ньому було 5 коробок морозива, їх діти відкривали самі. Чоловік просто стояв, нічого не роблячи, коробки літали скрізь. Їх кидали на людей і навіть комусь потрапило по голові. Коли діти побачили морозиво, почали брати його як шалені, і всі один одного штовхали, хтось узагалі бив. Кажуть, що навіть лазили кишенями, і в когось кепку вкрали та телефон», — сказала вона.
За словами Марії, морозива на всіх могло не вистачити, оскільки деякі брали по кілька упаковок ласощів. Вона додала, що з акції багато підлітків і дітей пішли брудними.
«Людей було дуже багато, але найбільше підлітків. Одна з моїх подруг підняла дівчинку, яка лежала у сльозах, вона була вся в морозиві і по її волоссю все ходили. Кричали через те, що тиснули, вийти з натовпу було дуже важко. Мені здається, що морозива не на всіх вистачило, бо одна людина могла взяти на себе одну три штуки. Навіть одна дівчинка зібрала все морозиво собі в сумку, до неї підійшла доросла жінка, відібрала, сказавши «куди тобі так багато», і почала розкидати це морозиво. Після того, як усі розійшлися, було дуже брудно, навіть багато підлітків, діти були всі брудні», — пояснила вона.
Ці «діти» – це показовий зріз сучасної росії. Й це певний сигнал нам. Політика путіна та зростаючий авторитет «вагнера», тюрми й романтики зека, підтримка війни з Україною та бажання привезти з війни трофей, щоб збагатитися, щоб хоч побачити якусь цивілізаційну новинку, щоб хоч поїсти щось смачне, призвело до загального оскаженіння населення росії, втрати моральних орієнтирів та чеснот, згодом це призведе до терору, як внутрішнього так й зовнішнього. Підтримка війни тільки буде зростати. Як тільки росія опиниться у програшньому стані, тобто отримає поразку на фронті та буде змушена покинути окуповані території. Її накриє внутрішній терор.
Саме для вирішення цього питання й створено «вагнер», який замінить одну з башт кремля, змінивши оскаженілу зовнішню політику агресії на внутрішню. росію чекає внутрішній терор, це буде такий собі «коктейль» зі сталінізму, комунізму, фашизму з додаванням тюремних правил життя. Світу слід готуватися до більш агресивної політики росіян. Ми до цього вже готові.
А поки нагадаю, що 10 березня 1975 року відбулася смертельна тиснява з масовими жертвами на льодовій арені московського стадіону «Сокольники». 1975 року американський виробник жуйки Wrigley’s зголосився фінансувати серію товариських зустрічей канадської юнацької команди «Беррі Кап», як рекламну кампанію жуйки. Кожен канадський гравець мав 15 кг жуйки Wrigley’s для безкоштовної роздачі радянським громадянам.
Після першої роздачі жуйки по москві полетіли чутки. 10 березня московські школярі потяглися до стадіону Сокільників і скупили практично всі квитки, бо вони були дешеві для школярів.
Жувальну гумку – нагадаю, що у срср все було, а ось жуйки ні, але скрепні росіяни були готові на будь що, щоб отримати ворожий продукт, ще й безкоштовно – і справді розкидали глядачам, хоча вловити її могли тільки ті, хто був на перших, нижчих трибунах.
Школярі, які недоотримали жуйки, були розлючені. Хтось крикнув, що ящики з жуйкою виносять з автобусів, які привезли канадців. Натовп завзято відгукнувся, що треба йти громити ті автобуси та забирати у клятих янкі жуйку.
Підлітки заходилися шукати шлях до канадського автобуса, крики з натовпу підігрівали уяву підлітків, що можна буде забрати у канадців.
Натовп ринулася шукати прохід, щоб якомога скоріше добратися до автобусів. Що оскаженілі підлітки могли зробити з канадськими, я навіть боюся уявляти. Ось ця товкотня врятувала тоді життя канадській юнацькій команді, але забрала життя 21 підлітка росії.
Як зазначено у слідчих документах, трагедію потроїв п’яний електрик стадіону, якого все це втомило й він просто вимкнув світло. У темряві діти просто почавили один одного. Його тоді й покарали, визнавши єдиним винним у загибелі дітей.
Але є думка, що наказ вимкнути світло, щоб стримати скажений натовп московських школярів, які горлали, що треба бити канадців та громити автобуси, та не дати йому розтрощити автобуси канадської команди, що могла привести до міжнародного скандалу та жертв канадських юнаків, віддали у КДБ, які охороняли та супроводжували усі міжнародні зустрічі. Бо наслідки після такої «зустрічі» могли бути важкими для срср, який й так у світі сприймали, як некеровану агресивну субстанцію. Тому було вирішено зупинити натовп, вимкнувши світло, щоб уникнути жертв та скандалу.
Неважко уявити, що почалося: хаос, темінь, натовп оскаженілих підлітків, який кричить. За лічені секунди виходи з арени перетворилися на мишоловку та на один великий людський прес: з 21 загиблого 13 ще не досягли повноліття.
Саме ці данні було «офіційно зафіксовано» у слідчих. Скільки насправді загинуло, можна тільки здогадатися. Ця історія була, як й усі інші трагедії, замовчена у срср, про неї не писали у пресі. Тоді інформація долітала лише сарафанним радіо й річ йшла про сотні загиблих дітей.
Очевидці казали, що «швидкі» вивозили трупи кілька діб, а кров змивали пожежними машинами під напором. Кордон з міліції охороняв усі під’їзди до стадіону, куди билися хвилі батьків, які у вечері зрозуміли, що діти не повернулися зі стадіону. Більшість родин просто арештовували прямо за місцем проживання, брали підписку про не розголошення, ще до видачі трупу дитини та повідомлення про трагедію. Просто «воронки» їздили по москві та міліціонери гатили у двері містян, вриваючись у квартири, повідомляли, що «або-або». Усі похорони загиблих дітей проходили тихо, без зайвих людей.
Скільки підлітків отримали психологічну травму, змиваючи кров з ніг, не вивчалося.
Просто погляньте на ці дві історії й зрозумійте, з 1975 року на росії не змінилося нічого, лише додалося зброї, людей, що вміють з нею поводитися та мають досвід ведення бойових дій, зросла романтика тюремного життя, а ось жага до халяви, жага знищувати, забирати, вона нікуди не ділась. Саме тому така велика підтримка путінських «на Київ» та «на Берлін».
Саме тому я вже розумію, що буде відбуватися на росії та з росією, як тільки ми виженемо її зі своєї землі та закриємо кордони. Але ця кара й це жахіття для них найкраща.
А ось коли світ зрозуміє, що зараз ми стоїмо на захисті його від орди й що з ним буде, якщо ця орда проб’ється до Польщі, Німеччини, країн Балтії, не відомо. Можливо тому, що світові варто нагадувати ось ці банальні історії банального життя пересічних ординців.
Олена Степова для “ІС”
