Степану Чубенку не виповнилось 17-ти, коли російські бойовики зухвало перервали його життя. Коли Краматорськ окупували незаконні збройні формування так званої «днр», Степан Чубенко, ризикуючи життям, зірвав прапор самопроголошеної республіки, який бойовики встановили на площі захопленого міста. Під час обстрілів він допомагав спускатися в притулок літнім людям. Після активного спротиву незаконній владі хлопець проживав певний час у друга в Києві.
Степан Чубенко був спортсменом, мріяв стати воротарем
У ці дні в липні 2014 року справжній патріот своєї країни Степан Чубенко повертався додому, з жовто-блакитною стрічкою. Він вирішив повертатися через Донецьк, хоча безпечніше було повертатися через неокупований Харків. У Донецьку хлопця схопили бойовики і тримали якийсь час у будівлі місцевого СБУ. Причиною стала та сама синьо-жовта стрічка на наплічнику.
Степана вивезли в селище Горбачево-Михайлівка, де кілька днів жорстоко катували, а потім розстріляли.
Смертний вирок за любов дитини до України винесли троє бойовиків: Вадим Погодін, Юрій Москальов і Максим Сухомлінов. На момент ексгумації хлопець був зі зв'язаними скотчем за спиною руками, а під час розстрілу на голову дитини наділи футболку.
За інформацією свідків, Стьопа не плакав перед смертю та не просив пощади. У листопаді 2018 року в Дзержинському суді Донеччини всі троє виконавців були засуджені до довічного ув'язнення — заочно. Пізніше апеляційний суд залишив вирок вбивцям школяра без змін. Причетність бойовиків підтвердили також і «судові органи днр» — розслідування обставин загибелі Степана велось паралельно в Україні та на території самопроголошеної республіки. росія так і не екстрадувала бойовиків в Україну.
Що відомо про вбивць?
Вадим Погодін. Бойовик, відомий під позивним «Керч», був ватажком бандформування та командував бойовиками, які розправилися зі Степаном. Він особисто брав участь у розстрілі беззбройної дитини. В 2017 році бойовика звільнили із Сімферопольського СІЗО.
У грудні 2019 року Вадим Погодін уперше засвітився в публічному просторі у сюжетах севастопольських телеканалів директора у статусі представницької підрядної організації «МСК», яка провела капітальний ремонт житлового будинку на вулиці Радянській. За даними слідства та свідченнями колег-вбивць, Погодін випустив в Степана чотири кулі — добивав хлопця, який після першого пострілу подавав ознаки життя. Своєї провини він так і не визнав.
Юрій Москальов. Відомо, що бойовика було затримано у 2015 році і засуджено в окупованому Донецьку до 16 місяців позбавлення волі. У серпні 2016-го він виїхав до росії. У квітні 2017 року його було затримано на запит українського Інтерполу в Чебоксарах, його рідному місті, але через 48 годин було відпущено без пред'явлення звинувачень.
Максим Сухомлінов. Бойовик стріляв першим в потилицю неповнолітнього Чубенка, який стояв на колінах в окопі з пов'язаними за спиною руками. Місце перебування бойовика досі не встановлено.
Пам'ять про Степана
Пам`ятна дошка на честь Степана Чубенка
Степан Чубенко нагороджений орденом «За мужність» III ступеню та відзначений званням «Народний герой України». Посмертно.
На згадку про молодого Героя у 2021 році у Краматорську був встановлений пам’ятник, а керівництво клубу «Авангард» прийняло рішення назавжди закріпити за ним перший номер. Біля входу на місцевий стадіон «Прапор» встановлено пам’ятну дошку на честь молодого українця. Ще одна — в його рідній 12-й школі, яка в радянські часи називалась на честь письменника Аркадія Гайдара, а з 2021 року носить почесне ім'я Степана.
З 2015 року у цих числах наприкінці липня у Краматорську щорічно проходив футбольний турнір пам’яті Степана Чубенко. Сьогодні ворог намагається стерти з лиця землі історію України та знову суне на територію Донеччини, через що цього року неможливе проведення пам’ятного турніру, але після Перемоги цю традицію буде обов'язково продовжено.
Вічна пам'ять Герою України!
