Про це розповів засновник “Добропарку” Ігор Добробуцький.
“Не хочеться повторювати помилки, які допускаються з року в рік. Я знаю, що Зеленбуд наразі знову в пошуках каштанів. Каштанів, які не виживуть на проїжджій частині Хрещатику! І не через моє суб’єктивне бачення цієї проблеми! Цьому свідчать практичні дії та їх наслідки. Кожна чергова висадка каштанів закінчувалась тим, що через певний час дерева по черзі зрізають. Залишаючи натомість пусті, одинокі лунки”, – пише Добруцький.
Він пояснив, що враховуючи трафік в десятки тисяч машин, температурні коливання від +40 влітку до – 20 взимку, зовнішні чинники середовища, хвороби, то каштани не можна висаджувати вздовж вулиці Хрещатик. Це гроші, які щоразу викидаються на вітер.
“Я розумію, що у багатьох є переконання того, що каштани – це символ міста. Це прекрасний символізм, але давайте його зберігати, наприклад, в бульварній частині, віддаючи перевагу виключно сортам “Бріотті” та “Баумані”. Там каштан зможе краще розвиватися. Ми щоразу наступаємо на одні і ті ж граблі. Зеленбуд висаджує липи, каштани, вони хворіють та сохнуть. Згодом ці дерева зрізають і висаджують нові, бо це символ. Як на мене – це абсурд”, – додає засновник “Добропарку”.
За його словами, за останні 4 роки на Хрещатику найкраще себе зарекомендував резистентний сорт в’яза “New Horizon”. Він прекрасно розвивається в непростих температурних, ґрунтових та екологічних умовах центральної вулиці, достатньо тіньове і гарне на вигляд дерево. Крім того, цей сорт здатен до фільтрації дрібного пилу та очищення повітря. Насправді саме цей в’яз і вижив з поміж усіх каштанів та інших дерев, які були експериментально висаджені на Хрещатику. Але обов’язковою умовою при плануванні посадки в’язів потрібно врахувати наступне: завчасно розширити лунки, замінити землесуміш, захистити дерево невисоким зовнішнім контейнером (40-50 см), встановити систему поливу та розробити план кабель-каналів, аби сховати нарешті усі електродроти під землю та не травмувати дерево обрізанням крони.
“Молоді каштани, які ростуть поруч зі “старожилами” пропоную пересадити у парки та сквери. Хворі та аварійні каштани – зрізати. А на бульварній частині (вздовж м. Хрещатик), доцільно висадити 100-150 каштанів сорту “Бріотті” (стандартом 30-35 см в обхваті стовбура), попередньо замівши грунт. Таку кількість абсолютно реально знайти в європейських розсадниках. Важливо також врахувати додаткові 10% дерев, які будуть рости у розплідниках Зеленбуду для заміни. В цій бульварній частині значно менше вище перерахованих негативних чинників, які шкодять рослинам. Також каштани можна відгородити від проїжджої частини живоплотом з тиса ягідного. Він себе прекрасно зарекомендував навпроти станції метро Хрещатик”, – підсумував Добробуцький.
https://www.facebook.com/igor.dobrutskyi.1/posts/5401511743251206
1 ч. ·
Символізм чи здоровий глузд? Туєвий Хрещатик з «нечервоними» каштанами.
Друзі, нещодавно я опублікував допис про проблему озеленення нашого Хрещатика. Але ж зовсім не для того, щоб він з часом безрезультатно зник з моєї сторінки… Ні! Більше того, я вважаю, що наразі тема озеленення центральної вулиці актуальна як ніколи! Спеціалісти напрямку озеленення не мають права мовчати, а киянам необхідно володіти інформацією і бути на сторожі контролю! Адже це наше місто, наше обличчя! І хто, як не ми!
Так, можливо речі, про які я зараз скажу, приголомшать вас і підуть в розріз з вашим уявленням про те, яким має бути Хрещатик! Але ж так не хочеться повторювати помилки, які допускаються з року в рік. Я знаю, що Зеленбуд наразі знову в пошуках каштанів. Каштанів, які не виживуть на проїжджій частині Хрещатику! І не через моє суб'єктивне бачення цієї проблеми! Цьому свідчать практичні дії та їх наслідки. Кожна чергова висадка каштанів закінчувалась тим, що через певний час дерева по черзі зрізають. Залишаючи натомість пусті, одинокі лунки.
Моя позиція, як практика, незмінна: враховуючи трафік в десятки тисяч машин, температурні коливання від +40 влітку до - 20 взимку, зовнішні чинники середовища, хвороби - каштани не можна висаджувати вздовж вулиці Хрещатик. Це гроші, які щоразу викидаються на вітер! Я розумію, що у багатьох є переконання того, що каштани - це символ міста. Це прекрасний символізм, але давайте його зберігати, наприклад, в бульварній частині, віддаючи перевагу виключно сортам «Бріотті» та «Баумані». Там каштан зможе краще розвиватися.
Невже нікому не шкода рослин? Ми щоразу наступаємо на одні і ті ж граблі. Зеленбуд висаджує липи, каштани, вони хворіють та сохнуть. Згодом ці дерева зрізають і висаджують нові, бо це символ. Як на мене - це абсурд.
Розумію, можливо це важко усвідомити, але час та обставини змушують нас до рішучих дій та до відповідальності, сміливості прийняти рішення, яке можливо відразу буде не популярним серед широких мас. Але що важливіше: політичні рейтинги чи нарешті красива, сучасна, зелена центральна частина міста.
Як підсумок, можу сказати, що за останні 4 роки на Хрещатику найкраще себе зарекомендував резистентний сорт в’яза «New Horizon“. Він прекрасно розвивається в непростих температурних, ґрунтових та екологічних умовах центральної вулиці, достатньо тіньове і гарне на вигляд дерево. Крім того, цей сорт здатен до фільтрації дрібного пилу та очищення повітря. Насправді саме цей в’яз і вижив з поміж усіх каштанів та інших дерев, які були експериментально висаджені на Хрещатику. Але обов’язковою умовою при плануванні посадки в’язів потрібно врахувати наступне: завчасно розширити лунки, замінити землесуміш, захистити дерево невисоким зовнішнім контейнером (40-50 см), встановити систему поливу та розробити план кабель-каналів, аби сховати нарешті усі електродроти під землю та не травмувати дерево обрізанням крони.
Що робити з каштанами, які наразі знаходяться на бульварній частині? Молоді каштани, які ростуть поруч зі «старожилами» пропоную пересадити у парки та сквери. Хворі та аварійні каштани - зрізати. А на бульварній частині (вздовж м. Хрещатик), доцільно висадити 100-150 каштанів сорту «Бріотті» (стандартом 30-35 см в обхваті стовбура), попередньо замівши грунт. Таку кількість абсолютно реально знайти в європейських розсадниках. Важливо також врахувати додаткові 10% дерев, які будуть рости у розплідниках Зеленбуду для заміни. В цій бульварній частині значно менше вище перерахованих негативних чинників, які шкодять рослинам. Також каштани можна відгородити від проїжджої частини живоплотом з тиса ягідного. Він себе прекрасно зарекомендував навпроти станції метро Хрещатик.
Отже, закликаю дендрологів, науковців, не мовчіть! У нас є чудові спеціалісти у ботсадах Гришка та Фоміна. Будь ласка, організуйте виїзну сесію, скажіть своє слово, дійте!
Друзі, прошу, перш ніж щось коментувати, знайдіть час, пройдіться Хрещатиком, погляньте в якому стані усі дерева, оцініть, як себе почуває та як виглядає в’яз (він знаходиться поруч з КМДА). Давайте не будемо тиснути на керівництво міста наслідувати ідею висадки каштанів вдовж проїжджої частини. Закликаю спеціалістів, журналістів, владу обговорити питання озеленення Хрещатика та прийняти правильні рішення! Бездіяльність - це теж злочин.
P.S: Звісно я не претендую бути експертом останньої інстанції, поруч з моєю публікацією можуть і мають бути рекомендації інших фахівців. Якщо серед вас є дизайнери, які бажають намалювати 3D проєкт висадження рослин на Хрещатику та подарувати його місту, пишіть мені в приватні повідомлення!
