Випадки насильницьких зникнень та свавільних затримань українців на тимчасово окупованих територіях стають все більш масовими та систематичними. Окупанти не надають жодної інформації про місця утримання, стан людей чи підстави для позбавлення свободи. А отже, перед сім’ями та близькими постає питання — як знайти своїх рідних? Східний Варіант спільно з правозахисниками розповість про алгоритм дій: що робити та куди звертатися.
Наразі не існує систематичних механізмів для повернення цивільних українців, які зникли безвісти. Проблема полягає у відсутності будь-якої інформації про місцезнаходження цих людей.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який відповідає за повернення військовополонених та іноді цивільних осіб в рамках обмінів, оприлюднив наступні дані: під час обмінів було повернуто 3135 осіб, серед яких лише 149 були цивільними. Про це в коментарі Східному Варіанту розповів юрист ГО “Регіональний центр прав людини” Микита Петровець із посиланням на звіт групи експертів так званого “московського механізму” ОБСЄ.
Фото: УНІАН
Існують випадки, коли особу, що насправді є цивільною, рф формально визнає військовополоненим і обмінює її як такого. Це може призвести до серйозних наслідків, оскільки військовополонених можна утримувати до моменту закінчення бойових дій.
Крім того, сама росія не має бажання повертати військовополонених, а тим паче цивільних осіб. Чим більше цивільних осіб буде визнано військовополоненими, тим більше ймовірність, що рф використовуватиме їх як обмінний фонд для повернення своїх військових.
Фото: Ґрати
За словами правозахисника, ключем до повернення людини є її ідентифікація, тобто коли ми знаємо, що з людиною сталось, де вона знаходиться та всі інші можливі деталі. Коли ми знаємо, що особа є, що з нею, то росії трохи складніше маніпулювати, тому що факт затримання вже підтверджений.
Таким чином, завдання ідентифікації значною мірою лягає на родичів зниклої особи. У цьому матеріалі розповідаємо, як діяти та куди звертатись.
Куди можна звертатися, варіанти та алгоритм дій
Для військових і цивільних осіб механізми дій трохи різняться.
У випадку військових, родичі можуть звернутися із запитом до військової частини, а також ТЦК та СП — територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (більш відомий за старою назвою — військовий комісаріат).
Військова частина зобов’язана знати, де саме знаходяться її військовослужбовці та які задачі вони виконують. У разі зникнення військового така обставина має бути зафіксована, має бути проведено розслідування. Командир військової частини в день зникнення військового зобов’язаний повідомити про це військового комісара за місцем проживання сім’ї військовослужбовця.
Фото: УНІАН
Комісар повідомляє про це членів сім’ї після надходження інформації спецсповіщенням протягом 7 днів. Якщо таке повідомлення не надійшло, а інформація у родичів щодо військового відсутня, то ТЦК та СП може самостійно зробити запит у військову частину на розшук особи, а тому родичам варто комунікувати з ТЦК та СП.
Важливий момент — не розповсюджуйте та не публікуйте у соціальних мережах світлини захисника у військовій формі, локацію останнього місця його перебування (зникнення), номер військової частини тощо. Такі дії можуть нашкодити захиснику у випадку переховування чи потрапляння в полон, а також привабити шахраїв.
Далі механізми працюють об'єднано для зниклих безвісти військових і цивільних.
Спочатку, важливо звернутися до Національної поліції України, оскільки цей орган відповідає за досудове розслідування.
Алгоритм звернення до Національної поліції України:
Якщо вам відомі факти зникнення громадян, їхнє викрадення або потрапляння у полон негайно звертайтесь до найближчого підрозділу поліції із відповідною заявою.
Спосіб подання таких заяв та повідомлень:
- направленням такої інформації поштою (rozshuk_znyklyh@police.gov.ua)
- на телефон 102 (цілодобово);
- безпосереднього звернення до територіального підрозділу поліції.
У заяві автором зазначається максимально відома йому інформація про обставини зникнення та відомості про зниклу (викрадену, полонену) особу:
• дата та місце зникнення особи;
• анкетні дані такої особи, число, місяць та рік її народження;
• прикмети особи (татуювання, шрами тощо);
• які номерні речі (мобільний телефон, паспорт тощо) були в особи під час зникнення;
• дані інших осіб, яким також може бути відомо про факти зникнення (викрадення, полону) особи.
За кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон слідчими Національної поліції розпочинається кримінальне провадження (відомості вносять в Єдиний реєстр досудових розслідувань).
Важливо повідомити слідчого про необхідність винесення ним постанови про визнання заявника потерпілою особою у кримінальному провадженні та отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Фото: Ілюстративне / Shutterstock
Далі потрібно звернутися до Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин при МВС. Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин співпрацює також з органами досудового розслідування.
Уповноважений також виконує досить важливу для родичів функцію, а саме створення пошукової групи, у тому числі на місці подій, а також надання родичам інформації про стан розшуку та його результати. Водночас необхідно враховувати, що функціонування таких груп можливе лише на деокупованій території.
На сайті Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин є електронний кабінет, де можна подати заяву про факт зникнення безвісти. Важливо не плутати форми заяв: одна стосується повідомлення про зникнення, інша — надання витягу з реєстру. Почніть із повідомлення про зникнення, а пізніше подайте запит на витяг.
Приклад подання заяви. Скриншоти сайту МВС
Необхідно контролювати, чи була подана заява, наприклад, шляхом збереження скріншотів та витягів у PDF форматі. Для підтвердження звернення, слід також знайти на сайті номер Уповноваженого та зателефонувати, щоб отримати реєстраційний номер. Подібний контроль важливий щодо будь-яких звернень, адже це буде гарантією, що звернення зафіксоване та буде розглянуте.
Одним із важливих результатів звернення до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та органу досудового розслідування має бути включення особи до Єдиного реєстру зниклих безвісти за особливих обставин. У цьому випадку інформацію про особу можна буде побачити на сайті МВС.
Які відомості про зниклу особу потрібно підготувати:
- анкетні дані такої особи, число, місяць та рік її народження;
- РНОКПП
- установа, якою особу призвано на службу (ТЦК, СП) для військових;
- проходження служби (підрозділ, номер в/ч, бригада, посада) для військових;
- фото зниклого (рекомендуємо додати фото у форматі 3,5*4,5);
- документ, що підтверджує зникнення особи безвісти за особливих обставин;
- особисті прикмети (статура, зріст, колір волосся, очей, наявність залисин, розмір ноги, група крові, шрами, тату, розтягнення, переломи, родимі плями, родимки, відсутність зубів, коронки, імпланти та інше).
Окрім електронного кабінету, ви можете також звернутися на гарячу лінію Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та подати звернення.
Алгоритм звернення іншими способами:
- Звернення громадян на гарячу лінію Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, приймаються з понеділка по суботу з 9:00 до 18:00 за коротким номером: 1698.
- Кожне звернення реєструється у реєстраційній картці за встановленою формою, в якій зазначаються:
- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) заявника,
- номер телефону, місце проживання (місцезнаходження) заявника, адреса електронної пошти, на яку заявнику може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним;
- суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, прохання чи вимоги.
Звернення, в якому не викладено суті порушеного питання, не розглядається, про що оператор гарячої лінії повідомляє заявникові.
Якщо заявник не називає своїх прізвища, імені або не надає інших відомостей, звернення реєструється як анонімне і розгляду не підлягає.
Фото: Ілюстративне / Взято з сайту dp.tax.gov.ua
Надважливим є звернення до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який відповідає як за військових, так і за цивільних осіб.
Цей штаб утворений при Кабінеті Міністрів України та очолюється наразі Кирилом Будановим. Основна мета його діяльності — обмін військовополоненими та повернення цивільних осіб, яких незаконно позбавили свободи. До його складу входять представники різних державних органів. Він відповідає за формування списків і відправлення їх для обговорення та узгодження з російською стороною.
Алгоритм звернення:
- Зареєструйтесь в особистому кабінеті інформаційної системи.
Cкриншоти сайту Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
- Пройшовши верифікацію заявки, надайте всю наявну у вас інформацію про зниклу особу в розділі “Надати додаткову інформацію”.
- Після подачі статус заявки та облікову категорію зниклої особи можна відстежувати в особистому кабінеті заявника та, за необхідності, отримувати онлайн-консультації від консультантів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Варто також звернути увагу на дорожню карту, яку підготувала Приймальня Штабу. Вона є досить детальною та містить відповідь на більшість запитань, що можуть виникнути.
Об’єднаний центр СБУ
При СБУ утворено Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених та незаконно позбавлених свободи осіб внаслідок російської агресії проти України.
Центр займається пошуком та передачею відповідної інформації до Координаційного штабу при КМУ, який відповідає безпосередньо за обмін.
Якщо родич звертається до СБУ, то так само як і у випадку з Національною поліцією, доцільно вимагати надання одному з родичів статусу потерпілого та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Контактна інформація:
- Електронна пошта: united_center@ssu.gov.ua;
- Номер телефону: +38(044)321-11-21, +38(098)321-11-21;
- Акаунти у найпопулярніших месенджерах за номером: Viber +38(067)650-83-33, WhatsApp +38(067)650-83-32, Telegram +38(067)650-83-32.
Щодо Червоного Хреста, то існують три органи, до яких варто звернутися: Національне інформаційне бюро України (НІБ), Центральне розшукове агентство Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), та Служба розшуку Товариства Червоного Хреста в Україні.
Чому важливо звернутися до них? Тому що ці органи мають повноваження, відповідно до Міжнародного гуманітарного права, здійснювати комунікацію між воюючими сторонами та за їх згодою відвідувати (лише МКЧХ) місця утримання полонених та цивільних осіб, у тому числі на окупованих територіях. Вони можуть збирати потрібну інформацію та запитувати про неї.
В росії також є інформаційне бюро — Довідкове бюро з питань військовополонених, але воно належить до Міністерства оборони і опікується лише військовополоненими. Крім цього в рф продовжує функціонувати російський Червоний Хрест. Часто вони не надають достатньо інформації, у тому числі на запити МКЧХ. Тому наразі цей канал зв'язку не працює ефективно, але все одно важливо звертатися до інструментарію Червоного Хреста.
Фото зі сторінки Укрінформу
Іноді вони повідомляють про результати своєї роботи, наприклад: “Ми встановили факт, що особа затримується у певному місці”. Також можна звернутися до них з проханням відвідати місце утримання і зустрітися з затриманою особою, якщо факт та місце встановлені, але це може відбуватись виключно на конфіденційних засадах.
Як звернутися до Національного інформаційного бюро України (НІБ):
- Гаряча лінія НІБ (цілодобово) за номерами: 1648 та +38 (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону).
- Сайт, обравши відповідну форму для звернення;
- Telegram-бот: @nib_uncp_bot
- Viber-бот: nib_uncp_bot
Скриншот сайту НІБ
Що стосується Центрального розшукового агенства МКЧХ, в них є офіційний сайт українською мовою, там є форма, яку теж можна заповнити українською мовою, потім автоматично приходить реєстраційний номер, який важливо зберегти. Через деякий час вони зв’язуються з людиною і повідомляють, чи є в них якась інформація.
Щоб отримати інформацію про зниклого члена сім’ї, ви також можете зв’язатися безпосередньо.
Контактні дані Центрального розшукового агенства МКЧХ:
- Адреса: вул. Велика Васильківська, 6, корпус О, Київ
- Електронна пошта: KYI_tracing_services@icrc.org
- Номер телефону: 0 800 300 155
- Онлайн-форма запиту на розшук
Так само це стосується служби розшуку Товариства Червоного Хреста в Україні, вони працюють разом з Міжнародним, в них одна база даних, просто це ще один спосіб, можна навіть прийти в офіс.
Контактні дані Служби розшуку Товариства Червоного Хреста в Україні:
- Гаряча лінія: 0 800 332 656
- Електронна пошта: rfl@redcross.org.ua
Приклад подання заяви. Скриншоти сайту
Також можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яким наразі є Дмитро Лубінець.
На практиці, до них можна подати офіційне звернення з проханням звернутися до російської влади за інформацією про місце перебування людини чи затримання, і на яких підставах. За словами правозахисника Микити Петровця із посиланням на звіт групи експертів так званого “московського механізму” ОБСЄ, Уповноважений зазначає, що лише 20% таких запитів мають відповідь. Інформація про людей частково надходить, проте 80% запитів залишаються без відповіді. Механізм існує і зважаючи на це, варто користуватися ним.
Звернутися до Уповноваженого можна:
- Особисто через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ або через регіональні громадські приймальні Уповноваженого;
- Поштою на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
- За електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua;
- За номерами телефонів: 0 800 501 720, 044 299 74 08.
У зверненні обов’язково потрібно зазначати:
- Прізвище, ім’я, по батькові;
- Місце фактичного проживання та місце реєстрації;
- Суть порушеного питання;
- Засоби зв’язку: електронна пошта, контактний номер телефону.
Детальніше про звернення на сайті інституції Уповноваженого.
Дмитро Лубінець. Уповноважений ВР України з прав людини. Фото взято з сайту ombudsman.gov.ua
Робоча група ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень
Робоча група допомагає сім’ям дізнатися про долю або місце перебування членів їхніх сімей. Вона отримує, розглядає та передає державам повідомлення про насильницькі зникнення, подані родичами або правозахисними організаціями, з вимогою провести розслідування та пошуки і повідомити про результати.
Звернутись можна через сайт, на якому потрібно завантажити форму, заповнити її англійською, французькою або іспанською мовами та надіслати електронною поштою на hrc-wg-eid@un.org.
Таку форму можуть заповнювати родичі осіб, місце перебування яких невідоме, зокрема, не підтверджених країною-агресором через МКЧХ.
Після заповнення форми Робоча група починає працювати над встановленням місця перебування зниклої особи. Водночас, коли людину підтверджує країна-агресор, шанси на гуманне поводження з нею зростають.
Звертатися до Робочої групи краще за допомогою юриста, оскільки необхідно враховувати правовий контекст ситуації і коректно її комунікувати.
Фото взято з сайту slovoidilo.ua
Ключові правила звернень
Згідно з порадами ГО “Регіонального центру прав людини”, можна виокремити такі правила звернень:
- Під час звернення до інституцій слід керуватися їхніми повноваженнями та завданнями, оскільки інакше це може бути неефективним.
- Варто пам'ятати, що жоден із наведених способів не гарантує 100% успішного розшуку та звільнення особи, а лише сприяє запуску механізму обліку та пошуку.
- Звернення за телефоном рекомендується лише у випадку, якщо немає можливості подати звернення у електронному форматі. Електронні звернення легше фіксуються і полегшують контроль за їхнім розглядом.
- Для фіксації факту звернення, слід зберегти скріншоти електронних та письмових листів, а також зробити копії звернень. Додатково можна зателефонувати до установи для отримання підтвердження реєстрації звернення.
- Кожне звернення повинно мати кілька цілей:
- фіксацію факту зникнення особи та отримання підтвердження фіксації;
- збір інформації щодо стану, місцезнаходження та способів зв'язку зі зниклою особою, якщо така інформація доступна;
- вимогу проведення розшукових заходів для встановлення місцезнаходження та стану особи та організацію подальшого звільнення;
- вимогу зв'язуватися з родичами у випадку отримання будь-якої інформації.
