Таку ідею запропонував засновник “Добропарку” Ігор Добруцький. Саме він встановив квітковий годинник на Майдані, організовує новорічний ярмарок на Софійській площі, фестиваль тюльпанів на Співочому полі та опікувався висадкою каштанів “Бріоті” на Хрещатику.
За словами Добруцького, попри те, що усі “Бріоті” вижили, лише одне дерево продовжує рости без хвороб і має гарний вигляд. Хвороби “Бріоті” він пов‘язує із неналежним доглядом за деревами працівниками Київзеленбуду.
“Але чесно кажучи, я сумніваюсь, що працівники комунальних служб заповнювали резервуари водою (кожне дерево було поміщене у захисний спец контейнер, з вмонтованою системою крапельного поливу, – ред.). Скоріш за все в певний момент почали звично поливати дерева навколо стовбуру”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Добруцький пояснив висадку в‘язів їх здатністю виживати попри шкідливі впливи центральної вулиці та не хворіти у непростих температурних умовах.
“За 4 роки найкраще себе зарекомендував в’яз. Він прекрасно розвивається в непростих температурних умовах центральної вулиці, достатньо тіньове і гарне на вигляд дерево”, – обґрунтовує він.
Добруцький сподівається, що “відповідальні за озеленення центральної вулиці” завершать експерименти щодо висадки дерев на Хрещатику та зроблять “раціональні та рішучі дії’.
Довідка: В’яз вважається довгожителем, дерево швидко зростає, чудово переносить стрижку, тримає форму крони. Листя мають загострену форму з безліччю зубчиків і опадаючими прилистками. Квітки досить непоказні. В’язом його називали здавна, бо гнучка лозина використовувалася для зв’язування.
Нагадаємо, зі спробами “закаштанити” Хрещатик пов’язаний скандал 2013 року, коли міська влада на чолі з Олександром Поповим закупила 285 дорогих каштанів сорту “Бріоті”, а коли дерева зацвіли, лише кілька з них виявилися “Бріоті”, решта – звичайними. Після цього суд зобов’язав підрядника висадити на Хрещатику справжні каштани “Бріоті”, та за кілька років вони майже всі всохли.
У 2019 році після розголосу “каштанової теми” у ЗМІ, керівництво Київзеленбуду повідомило, що оскільки каштани не витримують сусідства зі столичними дорогами й Хрещатик цим деревам більше не підходить, там висадять стійкі до негативних впливів платани. Зробити це мали в процесі ремонту Хрещатика, запланованого на 2021 рік.
Одного весняного ранку 2020 року кияни виявили на місці каштанів маленькі туї. Мережею тоді прокотилася хвиля обурення киян. Однак, мер Кличко пояснив, що це не туї, а ялівець і він там тимчасово, невдовзі на його місці будуть висаджені крупномірні дерева, а ялівець перенесуть до парків та клумб. Але, знову ж таки, лише після капремонту головної вулиці столиці.
