Якими є сьогодні головні напрямки роботи Старобільської районної військової адміністрації? Як допомагають переселенцям із району? Чи дійсно населення, яке залишається в окупації, підтримує росію? Та що адміністрація робитиме в першу чергу після деокупації?
На ці та інші питання керівник Старобільської РВА Володимир Череватий відповів Східному Варіанту в ексклюзивному інтерв’ю.
“Там нічого гарного немає”
— Володимире Олександровичу, дякую, що знайшли час поспілкуватися. Перше, що хотілося б запитати, це про роботу Старобільської районної військової адміністрації. Ви отримали посаду вже після того, як більша частина Луганщини була окупована. Розкажіть, будь ласка, про головні напрямки своєї роботи та роботи адміністрації.
— Я працював у Старобільській адміністрації ще до окупації, загалом 3,5 роки працював в адміністрації, і 7 вересня минулого року був призначений головою. Якщо казати про основні напрямки роботи, то треба зазначити, що наша головна мета, щоб люди поверталися у свої домівки після деокупації. І ми повинні зробити все необхідне для того, щоб люди жили після нашої перемоги краще, ніж до того. І на сьогодні ми концентруємося за двома основними напрямками.
Перше — ми готуємося до деокупації. Ми відновили організаційну діяльність адміністрації, нам вдалося за досить короткий час відновити діяльність органу. Нагадаю, на момент мого призначення, окрім мене, у районній адміністрації працювало ще 2 людини зі 136.
На сьогодні для деокупації ми формуємо аварійні бригади й першочергові бригади, які прибудуть на місце після звільнення наших територій.
Формуємо необхідний матеріальний резерв, формуємо необхідне забезпечення першочергових потреб населення, формуємо проєкти, які ми зможемо запустити одразу після деокупації. Напрацьовуємо механізми гуманітарної допомоги та міжнародної донорської допомоги.
Ми провели близько 54-х зустрічей з різним міжнародними партнерами. Фахівці нашої адміністрації намагаються якомога більше брати участь у різних заходах, які зараз проходять всією країною, з метою напрацювання зв’язків із допомоги після деокупації.
Робота Старобільського гуманітарного хабу у Сваляві. Фото: telegazeta.com.ua
Другий напрямок — це допомога внутрішньо переміщеним особам, релокованому бізнесу й нашим ветеранам, які повертаються зараз із зони бойових дій. І це теж дуже великий пласт роботи, який проводиться.
Кожна громада задіяна в гуманітарній допомозі, або на власних хабах, або на інших. І ця робота досить активно впроваджується. Ми перепрофілюємося з продуктових наборів і намагаємося надавати послуги, розбудувати систему для того, щоб включити ВПО в економіку країни. Тобто ми пропонуємо робочі місця. Проводимо тренінги, навчання, щоби перепрофілювати людей, забезпечити їх роботою або самозайнятістю.
— Хотілося б спитати про ситуацію безпосередньо на окупованій території району. Скажіть, будь ласка, чи відомо вам, що там зараз відбувається, чи є в людей комунальні послуги, зв’язок, хоча б якась мінімальна допомога?
— Там нічого гарного немає. Відбуваються мародерства, зґвалтування, беззаконня. Жінки бояться на вулиці вийти, тому що людей захоплюють, вивозять, ґвалтують. Буквально сьогодні мав розмову про це з людьми, що виїхали із цієї громади. Тобто все, що відбувається, це злочини.
Наслідок обстрілів Старобільська російською армією на початку повномасштабного вторгнення. Фото: ДСНС України у Facebook
У нас знищене та згоріле Воронцове поле, це об’єкт національного значення, який знаходиться в Міловому. Вони там проводили свої навчання і спалили. Фактично вони знищують наше надбання.
Щодо послуг можу сказати, що в Старобільську є великі проблеми зі зв’язком та Інтернетом. Людей примушують робити російські паспорти. Взагалі є практика викрадання людей, їх переміщення, особливо тих людей, які втратили своє житло внаслідок загарбницьких дій. У людей можуть забирати документи та переміщувати до росії.
Є випадки зникнення людей, ми їх на сьогодні теж фіксуємо, намагаємося шукати із соціальних мереж. У більшості ми самі знаходимо такі випадки, зв’язуємося з родичами, не завжди до нас напряму звертаються. Потім через обласну адміністрацію направляємо документи на контактний центр Служби безпеки України для того, щоб включати тих людей в обмін.
Стела, яку поставили окупанти. Фото: Телеграм-канал “Старобільськ life”
Проводяться катування людей, тому ситуація дуже складна. Ми фіксуємо виїзд людей за кордон, постійно йде міграція, тому демографічна ситуація там також катастрофічна.
“Окупанти розповсюджують фейки про ЗСУ, Україну, деокупацію, нацистів. Багато з цих фейків дуже просто спростовуються”
— Зараз існує така думка, що всі, хто залишається в окупації, підтримують окупаційну владу. На вашу думку, це дійсно так чи є фейком російських загарбників?
— Ви знаєте, у кожного є свої причини залишитися, й оцінку діям кожного будуть давати правоохоронні органи. Я спілкуюся з людьми про можливе повернення, і багато з них каже цю тезу, що там колаборанти. А я відповідаю: «Знаєте, чому немає зв’язку в Старобільську та інших населених пунктах? Тому що люди допомагають наводити наші ракети на ворога, ризикуючи власним життям». Звісно, є багато колаборантів, людей, які зрадили свою країну, але дуже велика кількість людей, які чекають на повернення України.
Старобільськ в окупації. Фото: Телеграм-канал “Старобільськ life”
— Тобто те, що всі там підтримують росію — це фейк?
— Так. Це 100 % фейк. Навіть на своїх виборах вони намагалися показати якісь результати, але в них не вийшло.
— До речі, якраз запитання про так звані вибори, які проходили й на окупованій території Луганської області. Росіяни повідомили, що явка склала 72 % і, звичайно, більшість людей проголосували за партію «єдину росію». Чи вірите ви в ці цифри? Чи можна їх вважати реальністю?
— У ці цифри ніхто не вірить, навіть вони самі. Я не знаю, як вони це рахують. Це просто смішно. Це чиясь вигадка, просто пальцем у небо. Взяли цифру і сказали. Вони проводили в багатьох регіонах вибори, використовуючи списки ще 2014 року. Це ті, що вони з Луганська ще вивозили. Тому це смішно взагалі називати виборами.
— Якщо повертатися до теми фейків. Дуже часто й ми у своїй роботі стикаємося з такими маніпуляціями від росіян. Вони люблять розповсюджувати інформацію, особливо на окупованих територіях, що українці вже про них забули, що вони вже не потрібні Україні. Й от хотіла спитати у вас, з якими фейками вам доводиться зустрічатися у своїй роботі?
— Напевно, перший фейк те, про що ви сказали. Що всі підтримують окупантів і всі їм раді. Це, напевно, такий перший основний фейк. Дуже часто про нього говорять. Як показує практика, це далеко від істини.
Ви знаєте, у них усе фейк, вони живуть у якомусь створеному власному світі, тому там немає взагалі чому дивуватися.
Я вам наведу приклад. Коли ЗСУ деокуповують населені пункти Луганської області, жителі не розуміють, що відбулося, що це за Збройні сили. Тому що їм розповідають фейки, що вони [окупанти — ред.] наступають, а насправді тікають. І люди не розуміють.
Є багато інших фейків про ЗСУ, про корупцію, про наркоманів, багато про нацистів, оці всі речі, це все легко спростовується. У Старобільську досить гарно пройшла реформа децентралізації, люди побачили рівень життя, люди побачили які результати, яка робота проводиться в громадах.
Відбулася колосальна робота в громадах, у школах, з об’єктами культури. Села відбудовувалася, люди це бачили. Тому оці всі фейки, вони не завжди приживаються.
“Першочергово — захист населення та відновлення критичної інфраструктури”
— Хотілося б спитати, і ви вже зачепили цю тему, що стосується саме зрадників та колаборантів зі Старобільського району. Чи займається районна військова адміністрація фіксацією зрадників та колаборантів?
— Цим питанням займаються правоохоронні органи, які можуть надати належну юридичну оцінку діям. Адміністрація їм повністю сприяє в цьому. Для себе ми також фіксуємо, направляємо до правоохоронних органів, скеровуємо, допомагаємо всіляко. Тобто так, ми в цій роботі беремо участь, але тут я хотів би зауважити, що ми не є тим органом, який надає юридичну кваліфікацію тим чи іншим діям.
Старобільськ в окупації. Фото: Телеграм-канал “Старобільськ life”
— Й останнє, що хотілося б спитати, що буде зроблено в першу чергу після того, як Збройні Сили України почнуть деокуповувати територію району?
— Перше, що буде необхідно зробити, це проведення захисних заходів для того, щоб захистити цивільних осіб. Окрім цього, буде відновлення інфраструктури, енергопостачання, водопостачання і забезпечення людей необхідними речами та допомогою. Ми говоримо про осінньо-зимовий період, ми будемо говорити про функціонування пунктів незламності, пунктів обігріву. Тобто першочергово — це забезпечення населення всім необхідним і подальший захист. Як показує практика інших регіонів, після звільнення окупанти починають розстрілювати ці населені пункти з артилерії.
Тобто захист і відновлення критично важливих елементів інфраструктури. Це буде стояти на першому місці.
