Президент Росії Володимир Путін запровадив «середній рівень реагування» в анексованому Криму та шести регіонах своєї країни. Це дозволяє місцевій владі швидко та суттєво змінювати ситуацію залежно від обставин: від обмежень в'їзду та виїзду в регіон до примусового переселення людей. Чиновники та підконтрольні владі ЗМІ переконують, що нічого цього найближчим часом не станеться. Чи це так і чи варто кримчанам турбуватися з цього приводу, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Указ про запровадження «середнього рівня реагування» Володимир Путін підписав ще 19 жовтня. Новий порядок, згідно з документом, поширюється на Краснодарський край, Бєлгородську, Брянську, Воронезьку, Курську та Ростовську області, а також анексовані Крим і Севастополь.
Президент РФ Володимир Путін
Це пов'язано з підвищенням ефективності діяльності вищих посадових осіб суб'єктів Росії та у зв'язку із запровадженням воєнного стану на територіях, окупованих російськими військами у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях України.
Російська влада Криму та підконтрольні їм ЗМІ переконують кримчан, що нові реалії на їхньому житті кардинально не позначаться. А в цей час на Кримському півострові з'являються нові обмеження.
За фото та відеозйомку – в поліцію
Через кілька днів після оголошення «середнього рівня реагування» у Криму з'явилися нові обмеження. Серед них – заборона фото і відеозйомки залізничної інфраструктури.
«У зв'язку із запровадженим режимом (середній рівень реагування) на території Криму та Севастополя посилено охорону об'єктів транспортної інфраструктури. Нагадуємо, що фото- і відеозйомка об'єктів транспортної інфраструктури Кримської залізниці заборонена, у тому числі з прив'язкою до геолокації», – повідомили у пресслужбі «Кримської залізниці» 22 жовтня.
Крим, ілюстраційне фото
Це повідомлення викликало шквал питань і критики у жителів Криму, у зв'язку з чим залізничники змушені були роз'яснити, що саме заборонено, а що дозволяється на залізничних об'єктах.
Згідно з роз'ясненням, дозволено фото для особистого користування на вокзалах, зупинках і платформах, а також усередині поїздів, якщо вони не заважають і не створюють незручностей та небезпеки для пасажирів, загальні плани вокзалів і потягів без деталізації їх конструктивних особливостей.
Залізничний вокзал у Феодосії, червень 2022 року
Дозволено кримчанам також оприлюднюваити фото та відео із залізничною інфраструктурою, створені до 19 жовтня.
Забороняють у «Кримській залізниці» зйомку та публікацію фото і відео поїздів на перегонах, мостах та тунелях, а також спеціальних і літерних потягів, інженерних споруд, об'єктів систем зв'язку, навігації та управління рухом транспортних засобів, у тому числі з прив'язкою до геолокації.
«Особи, які будуть помічені у процесі здійснення фото та відео зйомок на цих об'єктах, будуть передані у правоохоронні органи для відповідної роботи», – попереджають у «Кримській залізниці».
У зв'язку із запровадженням «середнього рівня реагування» в Криму під охорону взяли «45 важливих об'єктів» поряд із тими, щодо яких уже були посилені заходи безпеки в рамках високого рівня терористичної загрози, повідомив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Російський глава Криму Сергій Аксьонов
Він також допустив і можливий перехід кримських підприємств на виробництво продукції, необхідної для постачання армії та підтримки населення. Тобто по суті кримське виробництво можуть перевести на військові рейки.
Нічого не зміниться?
Указ Путіна про «середній рівень реагування» передбачає заходи щодо посиленої охорони громадського порядку та важливих об'єктів інфраструктури, особливий режим роботи об'єктів транспорту, комунікацій і зв'язку, друкарень, обчислювальних центрів, а також взаємодія з військовими для організації цивільної оборони.
Чиновники відповідно до указу отримують можливість запроваджувати особливі правила в'їзду до регіону, проводити огляд транспорту та «тимчасово відселяти мешканців у безпечні райони». Документ також запроваджує низку обмежень для цивільного населення.
Проте Сергій Аксьонов стверджує, що додаткових обмежень у Криму у зв'язку з оголошенням середнього рівня реагування «не передбачається». Цей режим «не вплине на повсякденне життя» кримчан, стверджує він.
Сімферополь, ілюстраційне фото
А ось спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов визнає, що в нових реаліях «доведеться зіткнутися з якимись незручностями та проходженням певних процедур». Але, на його думку, «безпека рідних і близьких того варта».
«Рекомендується заспокоїти»
У тому, що «середній рівень реагування» суттєво не вплине на життя кримчан, переконують й інші представники російської влади в Криму, а також підконтрольні їм експерти та ЗМІ.
Російське видання «Медуза» водночас повідомило, що має у своєму розпорядженні методичку з Кремля, скеровану в державні та провладні російські ЗМІ, в якій рекомендується заспокоювати населення у зв'язку із запровадженням «воєнного стану» на окупованих територіях України та обмеженнями в інших регіонах.
Ілюстраційне фото
«Нові «рекомендації» починаються з ключової вказівки для пропаганди: «Важливо заспокоїти аудиторію – нічого суттєвого не змінилося». На підтвердження цієї тези пропагандисти мають розповісти, що воєнний стан оголошено «тільки у чотирьох територіях» (тобто в анексованих українських регіонах), де його вже було запроваджено до «приєднання до Росії», або він «діяв за фактичним станом речей».
Обмеження, що запроваджуються в інших регіонах, «рекомендується» пояснювати турботою про «захист критично важливої інфраструктури». Загалом адміністрація президента Росії «радить» пропаганді провести паралель між запровадженням воєнного стану та російським досвідом боротьби з ковідом», – пише видання.
Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Поки російські чиновники та ЗМІ заспокоюють кримчан з екранів телевізорів, у Севастополі 27 жовтня зафіксовано черговий приліт безпілотника. В результаті загорівся трансформатор Севастопольської (Балаклавської) ТЕС, заявила місцева влада. Приналежність безпілотника урядники не уточнили.
«Запроваджують воєнний стан»
Новий режим, запроваджений Володимиром Путіним у Криму, несе безліч загроз місцевим жителям, вважає політологиня з Криму Євгенія Горюнова.
Це може бути і закриття Криму на в'їзд/виїзд, і реквізиція транспорту чи додаткове навантаження на бізнес під гаслом «для фронту»
Євгенія Горюнова
«Це справді серйозні речі, бо на практиці означає запровадження воєнного стану в Криму. Відповідно, місцевій владі надаються додаткові повноваження. Це може бути і закриття Криму на в'їзд/виїзд, і реквізиція транспорту чи додаткове навантаження на бізнес під гаслом «для фронту». Крім того, це фактично розширює і без того необмежені повноваження російських силовиків у Криму, а також спрямовано на координацію зусиль силовиків і «губернаторів». Тобто, тут велика кількість загроз для місцевого населення», – провідомила вона Крим.Реалії.
Євгенія Горюнова
«Ймовірність застосування обмежень, передбачених «середнім рівнем реагування», для кримчан є дуже високою. Особливо на тлі успішного контрнаступу ЗСУ в Херсонській області», – каже політологиня.
Про схожість «середнього рівня реагування» із воєнним станом говорить і аналітик громадської організації «Крим SOS» Євген Ярошенко.
Це спроба Росії вигадати новий правовий режим, який за своєю суттю схожий на воєнний стан, але офіційно не називається воєнним станом
Євген Ярошенко
«Загалом «середній рівень реагування» – це спроба Росії вигадати новий правовий режим, який за своєю суттю схожий на воєнний стан, але офіційно не називається воєнним станом. Тому що в Росії офіційно немає війни, Росія офіційно проводить спецоперацію і їй потрібна правова основа для реагування на події. Через прогалину в законах Росії залишається ризик того, що співробітники окупаційної адміністрації можуть по-різному діяти щодо тих самих осіб, створюючи простір для свавілля, виборчого застосування російського законодавства або політично вмотивованих переслідувань», – пояснив він Крим.Реалії.
Євген Ярошенко
«Середній рівень реагування» у Криму, на думку аналітика «Крим SOS», є «одним зі способів виправдати репресії на тимчасово окупованому Кримському півострові», а також «інструментом для нагнітання страху серед населення й посилення пропагандистських наративів проти України».
Євген Ярошенко припускає, що наслідки «середнього рівня реагування» в Криму можуть бути ще жорсткішими, ніж «жовтий рівень терористичної загрози», оголошений раніше на півострові підконтрольною Москві місцевою владою.
Оскільки зараз кримчан можуть додатково обмежувати у багатьох правах шляхом перевірок транспортних засобів, обмеження свободи пересування, посиленого контролю за засобами зв'язку, «тимчасового відселення мешканців у безпечні райони» тощо, каже він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
