10 років тому, 9 травня 2014 року, проросійські силовики намагалися захопити будівлю міського управління внутрішніх справ. Ці події стали однією з найбільших та найкривавіших провокацій, організованих сепаратистами на сході України на початку війни.
Пропагандисти рф традиційно викривили події того дня. В російських медіа повідомлялося, що українські військовослужбовці «розстрілювали міліціонерів, які відмовилися розганяти мітинг прибічників федералізації». Докладніше про ці події та про брехню росіян розповідає Східний Варіант
Нарада, яка закінчилася боєм
Про події 9 травня того ж року нашому медіа розповів маріупольський історик і воїн Збройних Сил України Вадим Джувага. Він пропонує розпочати аналіз подій декількома днями раніше. 7 травня тодішній міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що міська рада Маріуполя була звільнена від екстремістів, які до цього утримували будівлю (хоча майже одразу вони знову її зайняли через бездіяння міліції). Тоді ж стало відомо про затримання поблизу селища Мангуш так званого міністра оборони «днр» Ігоря Какідзянова.
У захоплених проросійськими бойовиками містах Донеччини й Луганщини 11 травня вже планувалося проведення так званого «референдуму» на підтримку незалежності «днр» та «лнр». На фоні невдач у Маріуполі, проросійські куратори почали готувати провокацію на 9 травня.
Очільником операції 9 травня став Олег Недавній — терорист із позивним «Мангуст».
Олег Недавній. Джерело: сайт Миротворець
7 травня він уже зібрав команду із 60–70 місцевих чоловік, до яких потім приєдналося близько двох десятків спецслужбовців із росії, розповідає Вадим Джувага. Терористи навіть встигли провести невеликі навчання, а в місто їм організовано підвезли зброю.
9 травня група терористів зайняла позиції біля будівлі Головного управління внутрішніх справ, що недалеко від Драматичного театру. Вранці вони без супротиву зайшли до управління та за декілька хвилин узяли під контроль перший поверх. Терористи отримали доступ до кімнати зберігання зброї. А потім почали пробиратися на другий поверх будівлі.
На третьому поверсі в той момент проходила нарада офіцерів. На ній були керівник МВС Маріуполя Валерій Андрущук, полковник Оперативного командування «Південь» Андрій Дєрмін, заступник командира 20 БТрО підполковник Сергій Демиденко, командувач в/ч 3057 НГУ полковник Сергій Совінський, один із керівників Антитерористичної операції в місті Олександр Набок, начальник ДАІ полковник Віктор Саєнко, полковник МВС Микола Побойний і можливо ще декілька заступників Андрущука. Вони забарикадувалися та почали відстрілюватися від наступаючих терористів. Зав’язався бій.
Валерій Андрущук. 9 травня він був захоплений у полон проросійськими бойовиками. Був звільнений 12 травня. Джерело фото: 0629
Командири Національної гвардії, які були на нараді, зв’язалися із 72-ю окремою механізованою бригадою, яка була на околицях Маріуполя, та запросили допомоги. Військовим дали завдання зайти в місто на бронетехніці для посилення підрозділів, які відбивали штурм терористів, і звільнити заручників. Командував операцією командир 2-го батальйону бригади Михайло Драпатий.
Під час перших хвилин бою в будівлі міліції загинули начальник ДАІ полковник Віктор Саєнко та прапорщик Михайло Єрмоленко.
Розстріл будівлі УМВС
За свідченнями очевидців, першими на допомогу офіцерам прибули нацгвардійці з території військової частини 3057. Їх зустрів вогонь терористів. Загін вимушено відступив, зазнавши втрат — тоді загинув старший солдат Богдан Шлемкевич.
Через деякий час до будівлі міліції на допомогу прибули бійці батальйону «Азов». Тоді вони не були в уніфікованій формі, частина бійців була в цивільному одязі. Нагадаємо, що події в Маріуполі відбувалися лише через 4 дні після офіційного заснування батальйону, тож він перебував ще на стадії формування. Бійці змогли витиснути терористів на другий поверх, зайнявши перший. На жаль, тоді загинув боєць «Азову» Родіон Добродомов.
Водночас у місті проходили демонстрації, присвячені тодішньому святу Дню перемоги. Люди почули постріли, а хтось розпустив чутки, що це в управлінні міліції розстрілюють правоохоронців. Натовп ринувся до будівлі, щоб звільняти «своїх».
Рух українських підрозділів у місті. Джерело: mil.in.ua
Тодішній лідер Комуністичної Партії України заявляв, що нібито українські військовослужбовці почали розстрілювати міліціонерів тільки за те, що ті відмовилися виконувати наказ розганяти проросійський мітинг. Цей фейк досі активно використовують російські ЗМІ для викривлення тих подій.
Незабаром до міста зайшли БМП 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Вони рухалися від «1000 дрібниць» до центру міста проспектом Миру (тоді — проспектом Леніна). Відомими стали кадри, де одна із БМП врізався в місцевий білборд.
БМП врізалася у білборд. Джерело: mil.in.ua
Скоріше за все, це сталося через технічну несправність, адже через деякий час уже в іншому місці (на перехресті проспекту Миру та вулиці Торгової) ця ж БМП взагалі заглохла. Машину відбуксували за допомогою другої БМП. Цікаво те, що під час виїзду з міста ця ж БМП знову заглохла на цьому самому розі. На цей раз солдати вирішили її не буксувати й покинули. У бронемашині залишалися снаряди. І коли цивільні обступили її, хтось випадково натиснув на гашетку. Уламками було поранено пенсіонера.
Та ж БМП, яка заглохла на перехресті проспекту Миру та вулиці Торгової. Джерело: Reuters
Ще одна із БМП, коли вони рухалися проспектом, оточили агресивно налаштовані мешканці, не даючи проїхати. Однак водій машини за декілька хвилин зміг вирватися з натовпу, при цьому нікого не заціпивши.
Джерело: відеоролик на Youtube
Діставшись будівлі УМВС, бронемашинам був даний наказ відкрити вогонь. Вони обстрілювали перший та другий поверх, здебільшого зі сторони вулиці Куїнджі (тоді — вулиці Артема). Терористи в цей час були на другому поверсі й ховалися від вогню. Після обстрілу до будівлі зайшла група «Азову», які зсередини змогли відкрити центральні броньовані двері.
Через деяку неорганізованість та ще слабку координацію між підрозділами бійців «Азову» арештували військовослужбовці ЗСУ. Пізніше їх відпустили.
Більшість бойовиків, які брали участь у штурмі УМВС, змогли втекти з місця бою того дня.
Будівля УМВС під час пожежі. Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka
Незабаром будівля внутрішніх справ почала інтенсивно палати. З вікон другого та третього поверху почав валити сильний дим. Через пів години вся будівля була охоплена полум’ям. За наступні декілька годин вона згоріла дотла.
Відома БМП, який прориває барикаду
Після виконання задачі українські військовослужбовці на БМП покинули місто. Але проросійські силовики, які тоді контролювали міську раду, встигли зробити барикади біля Грецької площі на розі проспекту Миру та вулиці Казанцева.
Тоді були зроблені відомі кадри, де БМП під українським прапором перестрибує через імпровізовану барикаду.
Українська БМП перестрибує барикаду. Джерело: stopfake.org
Варто згадати стрілянину, яка відбулася у той день раніше біля кафе «Арбат», яке на той момент працювало недалеко від Драматичного театру.
Чоловік стріляє в українських військовослужбовців. Джерело: stopfake.org
Українські військовослужбовці патрулювали перехрестя, що було поруч. Навколо них почали збиратися агресивно налаштовані чоловіки, які всіляко провокували солдатів. Коли БМП тільки їхали до будівлі міліції, чоловіки почали кидатися на них. Військові зробили попереджувальні постріли в землю, але одна з куль зрикошетила, поранивши чоловіка, що кидався на техніку.
Чоловіки зі зброєю. Джерело: stopfake.org
Ще один інцидент стався через декілька хвилин. Чоловік, якого пізніше ідентифікували як антимайданівця та проросійського діяча, прийнявся стріляти в українських солдат, після чого одразу ховався у натовп. Через секунду один з українських солдатів вистрілив у відповідь по ногах. Маріуполець Олег Колошинський, який знаходився на лінії між антимайданівцем та українським солдатом, отримав поранення в ногу, після чого рефлективно схилився, хапаючи ногу, і друга куля влучила йому в голову.
Станом на сьогодні відомо про 14 загиблих людей у той день. Серед них начальник ДАІ Маріуполя Віктор Саєнко, прапорщик Михайло Єрмоленко, підполковник Сергій Демиденко, солдати Олег Ейсмант, Богдан Шлемкевич, Родіон Добродомов, цивільні мешканці Олег Колошнський та Олексій Воробйов. Інші загиблі були проросійськими бойовиками.
Віктор Саєнко. Загинув 9 травня. Фото: 0629
Михайло Єрмоленко. Загинув 9 травня. Фото: 0629
Події 9 травня 2014 року стали трагедією для Маріуполя. Наступний день у місті був оголошений траурним. Через активну російську пропаганду події 9 травня не до кінця були зрозумілими. А частина місцевих мешканців довго вважала, що версія про «розстріл міліціонерів українськими солдатами» правдива.
Цим скористалися російські пропагандисти, які активно підтримували легенду про розстріли мирних мешканців українськими військовослужбовцями. Російські медіа цілком перекрутили факти того дня, спотворивши інформацію про те, від кого барикадувалися офіцери, хто першим відкрив вогонь, і чому бронемашини взагалі з’явилися в місті.
Сьогодні зрозуміло, що за організацією операції 9 травня стояли проросійські терористи, які намагалися захопити будівлю міліції, а також залякати містян, щоб ті йшли голосувати на так званий референдум 11 травня за молоді республіки.