Пляж Меганом у Криму
Після російської анексії Криму в 2014 році у Кремлі та Сімферополі не втомлюються стверджувати, що туристична галузь є однією з головних в економіці регіону.
У розвиток кримського туризму за десять років відповідно до низки російських федеральних програм і проєктів нібито були вкладені колосальні кошти. Це, однак, не позначилося позитивно як на кількості гостей Криму, так і на якості та культурі місцевої гостинності.
Про те, що кримський прифронтовий статус несумісний з можливістю позитивної динаміки в туризмі, постійно говорять фахівці.
Кримські санаторії та будинки відпочинку продовжують виживати за рахунок обслуговування російських бюджетників, значна частина яких – військовослужбовці, які беруть участь у бойових діях проти України.
Про «війну в туристичному контексті» публічно вважають за краще не говорити. З початку літа від періодичної «бавовни» на околицях кримських пляжів не рятує навіть будівництво бомбосховищ.
Жителі Росії масово скасовували тури до анексованого Криму, стверджує Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Проте місцева російська влада у своїх публічних заявах продовжує переконувати, що туристична індустрія – пріоритет у їхній діяльності, а туристичний сезон 2024 року покаже необхідний результат.
Як в умовах російської тотальної пропаганди та цензури – і за якими критеріями – можна охарактеризувати кримський турсезон? Чи може туристичний сектор економіки півострова бути основним? Як місцева кримська влада здійснює підрахунок туристів? Туристи у Криму – хто вони? У цих та інших питаннях Крим.Реалії спробували розібратися разом з експертами.
Пляж «Мохіто» в Судаку, червень 2022 року
Не всі цифри однакові
У прибережних селищах Криму до 80% населення заробляє у сезон здаванням туристам власного житла. Їхні будинки не є готелями, але й поняття «гостьовий будинок» у російському законодавстві відсутнє.
Виконувачка обов'язків начальника управління туризму міста Севастополя Марія Ветлицька оцінила туристичний потік 2024 року «не нижче за минулорічний», а завантаження готелів як «неоднозначне».
«...Зайняті готелі з досить високою вартістю, у них завантаження сягає і 80% – це досить хороший показник», – наголосила вона.
«Середній рівень заповнюваності готелів та санаторіїв Криму на середину липня становить близько 55%. У ситуації відсутності авіасполучення та інших труднощів це досить непогано...», – повідомив у розпал курортного сезону призначений Кремлем голова так званої держради Криму Володимир Константинов.
Близько половини цьогорічного туристичного потоку в Криму – люди, які відпочивають у районі Великої Ялти. Про це заявила глава російської адміністрації міста Яніна Павленко.
«Вже з початку року Крим відвідало понад 2,7 млн осіб. До Ялти вирушили практично 50% від цього туристичного потоку: ми перевищили сьогодні планку в 1 млн 200 тисяч людей», – сказала вона.
Такі заяви лунають на тлі запровадження графіків відключення світла у містах на Південному узбережжі. Хоча, за словами глави російської адміністрації міста Алушти Галини Огнєвої, «графіки відключень світла не вплинуть на комфорт відпочивальників, оскільки всі санаторії та підприємства сервісу забезпечені генераторами і готові оперативно переходити на тимчасове автономне забезпечення у разі потреби».
При цьому у зв'язку з дією особливого протипожежного режиму до кінця липня в кримських заповідниках закрили майже всі еколого-просвітницькі маршрути.
Вже 1 серпня до коментарів щодо ситуації з туристичним потоком долучився і призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). За його словами, за вісім місяців 2024 року Крим відвідало близько 3,3 мільйона осіб.
Пізніше він обіцяв державну підтримку кримським оздоровницям, які «не змогли працювати влітку через фортифікаційні споруди на пляжах».
«Через об'єктивні причини там сезон не було проведено. Це вже не секрет, що якісь напрямки є небезпечними з огляду висадки диверсійних груп, і там є фортифікаційні споруди», – сказав Аксьонов.
Все можна підрахувати, навіть не відвідуючи Крим
Підсумки цьогорічного турсезону в Криму можу охарактеризувати як тривалий застій
Сергій Вікарчук
Експерт у сфері туризму, колишній головний спеціаліст відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради Сергій Вікарчук, коментуючи ситуацію на прохання Крим.Реалії у світлі «майбутнього звіту» російської влади Криму щодо «туристичного сезону 2024 року» вказав, що фактично нічого знаменного в розвитку туризму на анексованому Росією півострові не відбулося.
«Підсумки цьогорічного турсезону в Криму можу охарактеризувати як тривалий застій. За фактом не сталося нічого визначного в розвитку та покращенні туристичного сектора. Усі заявлені та анонсовані поплічниками окупантів цифри потрібно ділити, на рівні цифр реальні показники будуть у 3-4 рази меншими, ніж ті, що вони озвучуватимуть», – зазначив експерт.
Сергій Вікарчук
При цьому Вікарчук упевнений, що за низкою систематизованих ознак можна визначити якісний характер конкретного туристичного сезону на півострові, навіть не перебуваючи у Криму.
«Моя суб'єктивна та дистанційна система оцінок складається з наступних показників: видима кількість туристів на пляжах, набережних, готелях, санаторіях, апартаментах, ресторанах, а також фінансова стабільність та покращення рівня життя місцевого населення. Але жоден із критеріїв сьогодні не демонструє зростання», – уточнив співрозмовник Крим.Реалії.
Реальна ситуація у турсекторі різко відрізняється від «заявленої»
На думку експерта з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновника БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрія Смєлянського, туристична галузь у Криму не може бути одним з основних секторів економіки півострова – так званим «економічним драйвером», – тим більше в умовах, коли Крим перебуває у статусі території окупованої та ізольованої від цивілізації, заможних іноземних туристів та іноземних інвестицій.
Режим військової бази постійно пригнічуватиме туризм
Юрій Смєлянський
«Московія просто не може створити з бідними росіянами туризм, який приносить економічний дохід, насамперед, у Криму. По-перше, туризм та військова база – несумісні. Режим військової бази постійно пригнічуватиме туризм. Свідченням цього є припинення діяльності значної кількості кримських підприємств малого та середнього бізнесу у сфері надання послуг: салони краси, фітнес-центри, громадське харчування. Певна частина їх відкривалася для обслуговування туристів. Послуги надавати нема кому, немає ні попиту, ні зайвих грошей, які формують цей попит. По-друге, ще в перші роки окупації було змінено методику обліку та підрахунку туристів, які прибувають на територію Криму. За цією «новою» методикою в туристи почали записувати окупаційні підрозділи, що прибувають на півострів, і постійних жителів Криму, які тимчасово виїжджають за його межі й повертаються назад», – зазначив Смєлянський.
Юрій Смєлянський
Третім важливим аспектом він вважає міграцію рекреантів, яка особливо проявляється у вихідні дні та протікає паралельно з туристичними потоками суто в межах території півострова.
В туристи почали записувати окупаційні підрозділи, що прибувають на півострів, і постійних жителів Криму, які тимчасово виїжджають за його межі
Юрій Смєлянський
«Місцеві жителі, зокрема з районів Криму, які не мають прямого виходу до моря – Первомайський, Нижньогірський, Білогірський, Курманський (Красногвардійський) райони – переміщуються до найближчих пляжів. А частина жителів Сімферополя вважає за краще поїхати на пляжі Великої Ялти чи Великої Алушти замість пляжів Миколаївки. Окупаційна методика таких рекреантів також записує в туристи. По-четверте, на рубежі 2016-2017 років окупанти з метою виключення доступу до об'єктивної інформації про туристичний потік відключили камери спостереження у всіх населених пунктах Криму, де вони були встановлені та працювали», – наголосив експерт. Саме так, на думку Юрія Смєлянського, було створено всі умови, щоб надалі можна було «розповідати казки» про великі «туристичні показники в окупованому Криму». Черги ж на Кримському мосту через Керченську протоку він пов'язує із встановленим режимом реверсивного подолання цього в односторонньому порядку збудованого воєнно-стратегічного об'єкта, і вони певною мірою впливають на характер турпотоку.
«При цьому західне узбережжя Криму, а це в доокупаційних показниках майже третина туристичного потоку Криму (32,38%), залишається порожнім. Тут на пляжах можна зустріти лише місцевих жителів, більшість об'єктів (бази відпочинку, пансіонати, будинки відпочинку) цього сезону навіть не відкривалися. Російський турист перебуває на Південному узбережжі та на пляжах східного узбережжя Криму, насамперед, Ялти та Алушти. Найбільше туристичне навантаження припадає на літні місяці, період так званого «високого сезону». «Головний кримський колабораціоніст Аксьонов» зробив заяву про те, що третина всього туристичного потоку за 7 місяців 2024 року припала на липень. За всіх умов це означає, що кожні десять днів липня на території Великої Ялти та Великої Алушти перебувало близько 600-700 тисяч додаткового населення – удвічі більше, ніж населення обох територій. За такою логікою і набережна Ялти, і набережна Алушти мали бути «забиті людьми». Те саме з приводу пляжів. Але цього немає. Загалом фотографії, які систематично публікуються для реклами та залучення туристів до Криму, інші джерела інформації не підтверджують наявність заявленої публічними російськими спікерами кількості туристів в окупованому Криму», – констатував Юрій Смєлянський.
Кремль продовжує підтримувати прифронтовий Крим як «туристичну Мекку»
Лідер Кремля Володимир Путін доручив уряду Росії розробити та забезпечити реалізацію програми держпідтримки інвестиційних проєктів, спрямованих на залучення приватного капіталу в розвиток туристичної інфраструктури на особливо охоронюваних природних територіях.
А голова російського уряду Михайло Мішустин розпорядився розглянути можливість спрямування інфраструктурних бюджетних кредитів на реалізацію федерального проєкту «П'ять морів та озеро Байкал», що передбачає будівництво нових курортів, зокрема в Криму.
