Цю зиму в ОРДЛО переживуть не усі. Це не перша важка зима для ОРДЛО, по закінченню якої збільшувалися лише кладовища.
З початку окупації життя в ОРДЛО для людей перетворилося на квест, де смерть, це просто щасливий кінець у цьому пеклі.
Смертність в ОРДЛО велика, але це пов’язано не тільки з тим, що з фронту йдуть додому 200-ті, бо колаборантів з ОРДЛО досить велика кількість воює проти України, як жінок так й чоловіків.
Люди тут вмирають від неякісного російського чи сурогатного алкоголю. Від наркотиків, які в ОРДЛО поставляє росія. Від постійних побутових (так, це звучить дико й сюрреалістично, але це так) перестрілок.
Але головний утилізатор, як росіян, так й мешканців ОРДЛО, це медична сфера. Я написала досить широкий аналіз ситуації з медициною, що склалася в ОРДЛО після окупації, усі статті, починаючи з 2015-ро року ви зможете знайти у архіві групи «ІС». Бо, насправді, це реально важлива річ, аналізувати усе, що відбувається в окупації, що туди приносять росіяни з «країни мрій», які технології випробують на колаборантах.
А ще страшно те, як швидко деградує суспільство та сфери життєзабезпечення. От вчора ще були гарні профілакторії з сучасним обладнанням. Наприклад, у Свердловську (Довжанськ), Луганська область, де я жила. Було два сучасних профільних медичних заклади для реабілітації та лікування шахтарів. Зараз там відпочивають окупанти.
Були гарні сучасні клініки з сучасним обладнанням, МРТ, КТ, лабораторії, рентгени, але зараз це обладнання вивезено на росію. Були гарні спеціалісти, приватні клініки, державні медичні заклади, в які їхали лікуватися та отримувати медичні послуги з Ростовської області рф.
Ключове слово «були». Все це зникло в ОРДЛО. Не одразу, але зникло. Спочатку виїхали супер гарні спеціалісти, потім гарні, потім ті, хто вже почав щось розуміти, потім… десь у цих майже 10 роках з лікарень зникло обладнання, ввічливість, емпатія, розуміння, з’явилося хамство, мародерство та безвідповідальність з байдужістю.
А ще у лікарнях з’явилися таргани, щури, миші, клопи та радянський запах лікарень: хлорка, сеча, безнадьога-точка-ру. Ну, усе, як замовляли ті, хто мріяв «пожить по-русски».
Знаєте, а маючи сучасні лікарні на будь який смак, санаторії та профілакторії, де пенсіонери та шахтарі лікувалися безкоштовно, критична більшість мешканців Донбасу хотіли «назад в ссср», «пожить по-русски».
В наші Луганські лікарні їхало багато громадян росії, які лікувалися за гроші, особливим попитом у росіян користувалися окулісти, стоматологи та кардіологи, а місцеві не задаючи багато питань, чому так, мріяли «пожить по-русски». Прикладом була та сама Ростовська область, куди можна було б поїхати, подивитися, але ні, намріяли собі ілюзорну країну мрій, й хотіли жити саме там, а не в реальностях руського миру. А шкода, що не їхали, бо медичні заклади того ж Гуково, це отой улюблений радянськими людьми запах сечі, хлорки, болю та безндьогі.
Якось, аналізуючи ситуацію з медициною на росії, це було у часи ковіду, я була вражена тим, що у російських деревнях відсутні ФАПи та амбулаторії. А от у нашому українському селі, є. А ще мене вразило те, що на росії дуже багато фальсифікованих ліків, які виробляють російські заводи для росіян, склад цікавий: крейда, ароматизатори.
Взагалі, на росії з огляду стану їх медицини відбувається знищення росіян, бо це не лікування, а просто вбивство. Можливо саме тому усі росіяни, що мають владу та гроші, лікуються виключно за кордоном, частіше у Ізраїлі, Німеччині. Це взагалі смішно, бо на росії ненавидять євреїв та німців. Можливо, колись росіяни зрозуміють, що їх нано-технологічна країна, просто була запрограмована на знищення росіян.
Ось в ОРДЛО медична сфера разом з освітньою, були знищені у перший рік окупації. То вже в перший рік окупації в ОРДЛО мали епідемію туберкульозу та венеричних захворювань. Це були перші закриті лікувальні заклади. Далі закрили в ОРДЛО інфекційні лікарні, то інфекційні хвороби теж часто «викошують» мешканців ОРДЛО.
Невігластво та непрофесіоналізм людей, які залишилися працювати у медичній сфері ОРДЛО, зараз працюють на зменшення мешканців ОРДЛО та доволі гарно мінусують військових. Бо майже кожен 3-й поранений, якого довозять таки до лікарень ОРДЛО, помирає там від зараження крові чи просто недбалості лікарів.
«Ковід» дуже сильно «почистив» ряди мешканців ОРДЛО. Кладовища за часи «ковіду» збільшилися майже у три рази. Це з урахуванням того, що щеплення та лікування «ковіду» було виключно російське. Десь з 2016 року лікарі ОРДЛО почали надавати «підпільні» рекомендації своїм пацієнтам «хотите жить, везите украинские лекарства». Тому доставка ліків з України тривалий час годувала багато підприємців ОРДЛО.
В цей час вже б мешканцям ОРДЛО робити висновки, але не так сталося, як бажалося. На цей час в ОРДЛО дефіцит медичного персоналу та багатьох профільних лікарів. Тому в ОРДЛО завозять «десанти» з росії. Потрапити на такий прийом майже нереально, черги скажені. Чергу до «русских врачей» порушуючи комендантську годину займають з ночі.
Зараз, коли в ОРДЛО вже 12 днів немає світла, інтернету, опалення, каналізації та питної й технічної води, в аптеках зникли ліки. Черги на кордоні з росією до 8 км. Це мешканці ОРДЛО хочуть поїхати до росії щоб купити ліки та їжу, заправити машини та каністри бензином та соляркою.
Лікарні ОРДЛО перепрофільовані під шпиталі. В першу чергу ліки та обслуговування для військових, тому мирним мешканцям часто відмовляють у госпіталізації, операціях та лікуванні. Кількість неправильно поставлених діагнозів та призначеного лікування, дуже велика, я б сказала, критична. З болями у животі призначають якісь ліки від шлунку, знеболювальне й відправляють додому, хоча це апендикс.
Вся увага тільки військовим. Немає лугандонського чи російського документа, можуть взагалі відмовити у лікуванні. При тому, що відмову дають місцеві жителі місцевим жителям. Це про мораль ОРДЛО. Наразі там гуманітарна катастрофа, бо негода, відсутність світла та зв’язку, відсутність тепла та ліків, води та харчування, вносить свої корективи у життя, вірніше, його строки.
Тому цю зиму в ОРДЛО переживуть не усі.
Цікаво, як що б людям в ОРДЛО показати усе це, як кіно у 2014-му, чи пішли б вони за ляльководом путіним, вигукуючи «Донбас-росія»? Шкода, що час не можна повернути назад. А ще шкода, що меншість завжди у заручниках більшості. Й це не тільки про ОРДЛО та росію.
Олена Степова для сайту групи ІС
