Після повномасштабного нападу росії на Україну 24 лютого, мешканка Волновахи Марина Ципльонок втратила рідний дім та нажите майно. Свої свідчення проти країни-терористки, яка ініціювала геноцид українців у 21 столітті, Марина залишила історикам у Люксембурзі.
Історію жінки розповіли в етері телемарафону “Єдині новини”.
Спогади, які викликають біль та сльози
Марина Ципльонок разом з трьома дітьми евакуювалася до Люксембурга. Наразі вони тимчасово перебувають в готелі для біженців.
Готель для біженців у Люксембурзі
Події, які відбувалися у Волновасі після нападу росії, жінка досі згадує зі сльозами на очах, адже ховатися у підвалах під обстрілами разом з дітьми родині довелося цілий тиждень. На той час у місті вже не було води, зв’язку та електроенергії.
Фото будинку Марини після приходу "руського миру"
За словами жінки вони 7 днів не могли виїхати з міста, бо боялися загинути. Найбільший страх був за життя дітей.
“Були такі близькі “прильоти”, що діти лягали, чоловіки на них зверху, а потім ще й клали дерев’яні дощечки, щоб осколками не ранило”, - говорить жінка.
Діти ховаються у підвалі від вибухів
На евакуацію наважилися тільки завдяки українським військовослужбовцям, які зайшли у їхній підвал та запропонували їхати з ними, останніми з міста. На збори давалося 5 хвилин.
“З’ясувалося, що на той час з міста виїздило багато людей, але не всі змогли евакуюватися — на трасі залишилося багато розбитих машин. Тобто люди їхали, хотіли врятуватися, “приліт” і немає машини, немає людей”, - згадує Марина.
Жінка дякує Богові за те, що їм вдалося евакуюватися цілими та неушкодженими, хоча б фізично.
“Морально звичайно всі постраждали, і дорослі й малі”, - каже Марина.
Свої спогади та свідчення проти російської агресії Марина передала до Центру сучасної та цифрової історії у Люксембурзі.
Центр сучасної та цифрової історії у Люксембурзі
Такі інтерв'ю наших громадян, які були змушені переїхати через війну, зараз збирають науковці в кількох європейських країнах. Історики кажуть — зробити фіксацію гуманітарної катастрофи, що сталася з українським народом, важливо саме зараз, бо усні свідчення в міру того, як пережиті події віддаляються в часі, сильно змінюються.