Кабінет міністрів України готує рішення, яке допоможе запровадити у вжиток відновлені історичні назви населених пунктів Криму. Рішення розробляється за дорученням Національної комісії з питань кримськотатарської мови та на виконання раніше ухваленого закону про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії. Як повідомляє пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, наразі йде узгодження механізмів, які дозволять застосовувати відновлені топоніми з використанням латинської графіки у медіа та наукових роботах, а також на дорожніх покажчиках та при виготовленні мап.
Чому перейменування стосуються переважно кримськотатарських топонімів? Що потрібно зробити, щоб відучити суспільство від використання старих, звичних назв? Як на такі перейменування реагують в анексованому Криму? Про це ведучий Сергій Мокрушин в ефірі Радіо Крим.Реалії говорив із Тетяною Савчук, менеджеркою з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру, Ольгою Куришко, заступницею постійного представника президента України в АР Крим в кандидатом історичних наук Сергієм Громенком.
Із майже 1500 населених пунктів анексованого Криму відновлено історичні назви у 70. Це стало можливим завдяки Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії». У Кримськотатарському ресурсному центрі вже кілька років ведуть інформаційну кампанію «Повернемо назви – повернемо Крим», аби прискорити цей процес. За словами менеджерки з комунікації КРЦ Тетяни Савчук, ця кампанія має велике охоплення. За останній рік з нею лише у соцмережах познайомилися 600 тисяч людей.
Мапа Кримської АРСР 1921 року
Коли ми читаємо: Сімферополь, Севастополь – ми асоціюємо їх із Росією
Тетяна Савчук
«Ми намагаємося пояснити, що повернення топонімів Криму – це інструмент для деокупації Криму, його повернення. Ми топонімом покажемо, хто в Криму справжній господар, що це Україна. Які назви будуть на українських мапах, такі самі будуть на міжнародних. Коли ми читаємо: Сімферополь, Севастополь – ми асоціюємо їх із Росією. Але якщо ми читатимемо: Ак'яр, Акмесджит, Кезлев – то це буде інше сприйняття, і ми думатимемо, що Крим точно не належить РФ», – повідомила в ефірі Радіо Крим.Реалії Тетяна Савчук.
Тетяна Савчук, менеджерка з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру
За словами Савчук, багатьох цікавить, чому повертають переважно кримськотатарські назви, кажуть, що лише українці можуть вирішувати, що буде у Криму. Інші заявляють, що про перейменування говорити ще зарано, спочатку треба деокупувати Крим. На її думку, треба зрозуміти, що це якраз українська держава займається процесом відновлення історичної справедливості, і робити це потрібно зараз. Після деокупації будуть інші нагальні проблеми, впевнена Тетяна Савчук.
Дорожній покажчик міста Старий Крим. Вгорі історична кримськотатарська назва міста латиницею
Ми хочемо зберегти історію, зберегти зв'язок корінних народів із Кримом, справжні факти
Тетяна Савчук
«Потрібно підходити розумно. Треба проводити зустрічі, пояснювати, чому потрібне повернення назв, чому було перейменовано саме цей населений пункт. Російська імперія, Радянський Союз, Росія перейменовували [в Криму] з метою стерти пам'ять, історію. І підходити в такому ключі, що ми хочемо зберегти історію, зберегти зв'язок корінних народів із Кримом, справжні факти. Потрібно пояснювати, що ми не перейменовуємо, ми не окупанти, ми відновлюємо», – каже Тетяна Савчук.
Флешмоб до Дня кримськотатарського прапора у Криму. Кримський активіст тримає в руках аркуш паперу з історичною назвою села Углове, червень 2016 року
Незважаючи на те, що десятки населених пунктів у Криму вже перейменовано, ЗМІ, а іноді й органи влади України у своїй комунікації використовують радянські назви.
Коли відбуваються перейменування, мають виділятися кошти з бюджету для внесення змін у назви
Ольга Куришко
До нових потрібно звикнути, а для цього їх потрібно популяризувати, вважає заступниця постійного представника президента України в Криму Ольга Куришко. Крім того, для цього потрібні кошти.
«Коли відбуваються перейменування, мають виділятися кошти з бюджету для внесення змін у назви, які використовуються офіційно. Наприклад, вивіски, друк книг, для того щоб ця нова назва швидше увійшла в ужиток. Дуже добре працює, коли йде прив'язка до історичних подій. Коли пояснюють через історичні події, чому назва така, а не інша. Наприклад, як відбувалася зміна цієї назви. Тоді це більше запам'ятовується», – повідомила у коментарі Радіо Крим.Реалії Ольга Куришко.
Ольга Куришко, заступниця постійного представника президента України в АР Крим
Презентація мапи топонімів Криму відбулася у 2016 році. Ініціатором проєкту виступив головний редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані.
Склалася парадоксальна ситуація: окупований Донбас живе з новими українськими назвами, а Крим – ні
Сергій Громенко
У цій презентації брав участь історик Сергій Громенко. Він зазначає, що тоді українська влада не була налаштована остаточно вирішити питання перейменування.
«З якоїсь причини на Донбасі перейменування відбулися у повній відповідності до закону. Незважаючи на те, є контроль чи ні, окуповані міста отримали нові найменування. Тоді як стосовно Криму буквально з голосу одного з народних депутатів було запропоновано, що перейменування комуністичних назв станеться в той момент, коли відбудеться його деокупація. Внаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: окупований Донбас живе з новими українськими назвами, а Крим – ні», – зазначив Сергій Громенко.
Сергій Громенко, кримський історик
Перелік аргументів на користь повернення історичних назв залишився і навіть розширився після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, каже історик. Водночас, зараз робити це буде складніше – момент втрачено, упевнений він.
«Замість роз'яснень і дискусій доведеться ухвалювати односторонні рішення. Якщо тоді багато хто говорив «не на часі», то під час повномасштабної війни голосніше звучатимуть голоси скептиків. Я можу лише вітати це рішення, але тепер проблем із реалізацією цього рішення буде більше», – упевнений історик.
І раніше лунали голоси скептиків про те, «як жити з кримським населенням», «яке і комуністичних назв не хотіло позбутися, і за пам'ятник Леніну стояло горою», каже Сергій Громенко. А тепер у ЗМІ розповідають, що «не буде ніякого Сімферополя та Севастополя, а будуть Акмесджит та Ак'яр», а Оползневе поверне собі назву Кікінеїз, зазначає історик. Українській владі буде потрібний особливий підхід, щоб пояснити необхідність цього як мешканцям Криму, так і материкової України, зазначив Сергій Громенко.
