Щороку восени рятувальників викликають гасити пожежі в екосистемах, що виникають через спалювання опалого листя.
Спалювання сухого листя та трави не тільки шкодить здоров’ю людей і довкіллю, а й порушує низку норм чинного законодавства.
Про це нагадує Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.
«На жаль, спалювання залишається популярним методом утилізації сухого листя і трави. Утім, хочу нагадати, що це небезпечна практика, яка становить суттєву загрозу для здоров’я, оскільки внаслідок вдихання диму до організму потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, оксиди азоту та інші канцерогенні сполуки. Також під час спалювання руйнується ґрунтовий покрив, гинуть зимуючі комахи, порушується природний баланс екосистем. Крім того, варто не забувати про ризики неконтрольованого поширення пожежі, що є особливо небезпечним в умовах воєнного стану», — наголосив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.
Олександр Возний
Він додав, що для утилізації рослинних залишків варто використовувати екологічно безпечні методи: компостування або мульчування.
Крім запобігання шкоди для людей і довкілля, альтернативні методи очищення територій від сухого листя і трави сприяють збереженню ґрунтового покриву, підвищенню його родючості.
Наприклад, у процесі компостування органіка перетворюється на корисне добриво, яке збагачує ґрунт поживними речовинами та покращує його структуру. Метод мульчування передбачає створення з органічних відходів, зокрема листя, шару на поверхні ґрунту, який захищає його від пересихання, регулює температуру і запобігає ерозії.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачено накладання штрафу від 3060 до 21 420 грн, а за ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природного-заповідного фонду — від 6120 до 30 600 грн.
Якщо дії призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значні площі — штраф від 4590 грн до 30 600 грн. Окрім цього, відповідно до статті 113 Кримінального кодексу України підпали можуть розглядатися як диверсії. В умовах воєнного стану вчинення таких дій може потягнути за собою позбавлення волі на 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
