У Латвії, 20 жовтня, розпочалася безпекова «Ризька конференція 2023». Найперша тема, яку підняли закордонні фахівці — жінки, які стали до лав армії.
«Нам потрібно заохочувати молодих жінок йти в армію»: на Ризькій безпековій конференції висловили захоплення українками
За даними експертів безпекової організації «GLOBSEC», на сьогодні в українській армії близько 60 тис. жінок, з них 43 тисячі — на бойових постах. Попри це експерти визнають, що ця цифра має збільшуватися, адже жінки можуть показати ту саму результативність, що й чоловіки в лавах збройних сил. Тому українок варто заохочувати йти в армію, зауважують експерти на The Riga Conference 2023.
Людмила Кульчицька, офіцер Служби безпеки України, зауважує: частка жінок у структурах Збройних сил України та безпекових формуваннях — близько чверті.
«Ми не лише воюємо зі зброєю чи водимо танки, а й ведемо інформаційну війну. Ми всі в однакових умовах, але ще до вторгнення мали хороші напрацювання для цього. Зокрема, однакове навчання і для жінок, і для чоловіків. Це дало шанс тому, що зараз Збройні сили відкриті для всіх жінок, хто лише хоче долучитися до них. Але ми зіткнулися з тим, що окупанти в Україні скоюють багато злочинів проти людства, й одне з них — це сексуальне насилля над жінками. Ми були першими, тепер це переживає Ізраїль. І невідомо, хто буде наступний», — каже Людмила Кульчицька.
На сьогодні тисячі дітей були насильно вивезені на окуповані росією території або на територію рф. І забрати їх звідти не вдається — країна-агресорка їх не віддає. На цьому наголосила представниця СБУ на безпековій конференції в Ризі.
«Це історія з мого життя. На початку повномасштабного вторгнення я була на полі бою. Мого сина тоді евакуювали в іншу країну, бо я не змогла б виконувати бойові задачі, постійно маючи страх за нього. Що щось із ним трапиться — це було найстрашніше, що я могла собі уявити. Страшніше за катування… І коли він повернувся в Україну через півтора року і я його вперше побачила — він сказав, що не думав про мене. Тому що якби подумав — то не зміг би спати. Він дуже боявся, що мене вб’ють, чи що його батька вб’ють… Тому робив „усе, що міг, тільки щоб я вижила“. Тому я не можу перестати думати про всіх дітей, яких вивезли з України. Зараз вони у рф, на недружній території, навколо — ворожа мова, не їхня рідна. І все, що вони почувають — це страх. Це проблема і жінок, і дітей. Але це окремий аспект для матерів України — страх за своїх дітей», — зауважила Людмила Кульчицька.
Друга зліва: офіцер Служби безпеки України Людмила Кульчицька
Експерти Ризької конференції-2023 визнають: для жінок служба в армії та в зоні бойових дій може бути більш небезпечною, аніж для чоловіків — щонайменше через політику рф і їхню моральну та фізичну «зброю» — зґвалтування та сексуальні тортури.
На сьогодні, за оголошеними цифрами на Ризькій конференції, уже є 225 випадків документально підтверджених фактів сексуального насильства над жінками, які скоїли російські окупанти. Документування цих випадків триває й надалі.
«Хочу наголосити на героїчному супротиві українців і українок. Ця боротьба пов’язана з багатьма викликами та травмами, переживаннями та проблемами. Але у розмінуванні України жінки — в лідерах, і це викликає повагу. Але кажучи про питання жінок в армії — ми не можемо не сказати про сексуальне насильство російської армії. росія перетворила сексуальне насилля на зброю, і це вселяє жах. За нашими дослідженнями, українки переживають посттравматичний синдром у два чи три рази частіше, ніж чоловіки. Це прямо пов’язане з тим, що вони переживають на війні та що вони бачать», — наголошує Джон Бартер, старший віце-президент безпекової організації «GLOBSEC».
Експерти зауважують: більшість воєнізованих структур і Збройних сил були сформовані чоловіками ще 1500−1000 років тому, тому і стиль спілкування, і самі процеси там — доволі своєрідні. Однак данська генерал-майор Джетт Альбінус, генеральна офіцерка, командувачка багатонаціональною дивізією «Північ» наголошує: якщо збільшити серед військових частку жінок — цю структуру можливо змінити.
«Ми не можемо захистити всіх жінок, і ми маємо визнати: те, що коїть супротивник — це цілеспрямований шлях держави, а не просто загроза. І я захоплююсь жінками, які стали до лав ЗСУ. І ми маємо визнавати, що на сьогодні багато жінок роблять те, що ще кілька десятиліть тому робили лише чоловіки», — зауважує Джетта Альбінус.
Перша зліва: генеральна офіцерка, командувачка багатонаціональною дивізією «Північ» Джетта Альбінус
