Про це повідомляє КМДА.
Рятувальники чергуватимуть, щоб не допустити травмування містян та інших небезпечних ситуацій.
Як зазначається, на Оболонському пляжі знаходитимуться рятувальники КАРС “Київська служба порятунку”, в Гідропарку – представники КО “Муніципальна охорона”.
Не стрибати на Богоявлення в ополонки закликали жителів столиці в КП “Плесо” – з причини відсутності можливості забезпечити безпеку в умовах війни. Проте зазначили, що для тих, кому дуже захочеться пірнути все ж прибрали територію пляжів.
Буде цікаво дізнатися, як за часів Київської Русі хрестилися у Дніпрі жителі Києва. До того містяни були язичниками та вклонялися божку Перуну, приносили ідолам данину. Вважали, що купання в річці влітку на Купала зцілює від недуги, і щоб очиститися, стрибали через багаття та приносили в жертву білого півня – птаха, що зустрічає світанок. В той час і сам Володимир був язичником, мав багато жінок і 800 наложниць у Вишгороді, Білгороді та Берестові, дітей від різних дружин – синів і дочок.
Після власного навернення у християнство Володимир вирішив охрестити і киян та замість поклоніння божкам пощирити шану єдиного Бога, культуру та пошану до цінностей християн – які були в єдиному шлюбі та шлюбували вірністю.
Володимир зніс усіх поганських кумирів, а Перуна прив’язали до кінського хвоста, били палицями і спустили в Дніпро. А наступного дня князь повелів йти хреститися всім киянам. Володимир із синами в супроводі грецьких священиків і сила силенна містян зібралися біля Дніпра та охрестилися.
Після цього Володимир збудував у Києві 400 християнських храмів, розвивалися ремесла та торговельні зв’язки. З Візантії прийшли нові види монументального мистецтва – мозаїка, фреска, іконопис. Згодом з християнством прийшли до Києва і школи для майбутніх правителів, де вчилися письму та господарюванню. В малих киянах намагалися розвивати фізичну силу, спритність і здатність захищатися від ворогів.