Наші друзі з «Голосу Криму» розробили поради для кримчан, які будуть корисними всім, хто так чи інакше читає будь-які медіа. Розповідаємо про дослідження наших колег і радимо читати ресурс Голос Криму. Текст наданий без змін.
З досвіду останніх дев’яти років ми вже знаємо про типові інструменти інформаційного впливу окупантів. А останнім часом, відчуваючи близькість деокупації, інформаційні атаки стали більш інтенсивними та розширили свій арсенал інструментів.
Ми дослідили ризики та підготували поради для українців, що наразі перебувають в окупації та ворожому інфопросторі. Відповіді на наші запитання дали фахівці Регіонального центру прав людини.
Як не стати жертвою пропаганди офлайн і в мережі
Поради для кримчан на окупованих територіях
Російські спецслужби з давніх-давен намагаються отримати самовикривальні посвідчення і всіляко їх добитися. Для них головне – одержати згоду людини, точніше не згоду, а погоджувальний підпис. Аби досягти такої згоди, вони намагаються спочатку пропонувати добровільно себе обмовити, наступним етапом йде психологічний примус, а коли і він не допомагає, то силовики застосовують фізичний вплив. Останній за інтенсивністю може дорівнювати катуванню.
Для того, аби вберегти себе від провокацій, потрібно уникати контактів із ФСБ та іншими російськими силовиками. Найбажанішим варіантом буде допомога адвоката, в якого можна буде отримати пораду і який може приїхати в разі потреби. Для цього необхідно заздалегідь обрати адвоката та укласти з ним договір. У такому разі при зіткненні з російськими спецслужбами ви зможете їм повідомити про те, що ви маєте договір з адвокатом, і попросити дати змогу його викликати. Власне, наявність договору з адвокатом є легальною підставою не надавати пояснень чи свідчити до приїзду адвоката чи телефонної розмови з ним.
Тепер розглянемо конкретну ситуацію провокації як спеціальної операції спецслужб. Вони можуть бути різними, зокрема:
- російські силовики можуть надіслати вас смс українською від імені ЗСУ, СБУ чи інших захисників України з проханням посприяти чи надати конкретну допомогу. Тобто діяти з допомогою віддалених засобів комунікації без прямого контакту (face to face);
- може бути прямий контакт під виглядом ЗСУ, українських спецслужб чи українського спротиву (місцевих партизанів).
Власне, ситуації можуть бути різними, тому ми розкажемо, як зрозуміти, що ви маєте справу з провокацією, а не з реальною пропозицією захисників України. Найголовнішим критерієм є поведінка: як діє умовний «провокатор» – активно чи пасивно. Найперше, не потрібно відповідати на такі смс.
До прикладу, замаскований агент російських спецслужб активно підштовхує вас до певних дій (нерідко таких, що потенційно несуть небезпеку для громадського порядку та держави загалом). У такому разі однозначно ви стали ціллю провокації. Протидіяти цьому потрібно оперативно, однак на першому місці має бути ваша особиста безпека. Проявляйте тотальну недовіру, ігноруйте будь-яких невідомих людей, які до вас звертаються (онлайн чи офлайн – жодного значення), не виявляйте жодних реакцій на провокаційні звернення, припиніть негайно подальше спілкування тощо.
Передбачити поведінку, методи, інструменти російських спецслужб стає дедалі важче, однак усе ще можливо. Власне, звернення громадян щодо підозрілих дій, активна співпраця з українськими спецслужбами дозволяють ефективно протидіяти ще одній російській інформаційній зброї.
З метою дискредитації української влади і Збройних сил України Російська Федерація та її агенти поширюють неправдиву інформацію щодо майбутнього Кримського півострова та його мешканців після деокупації.
РФ просуває наративи про те, що після відновлення законної влади та правопорядку у Криму розпочнеться широка репресивна кампанія проти жителів півострова. Насправді, це не так. Громадяни України стали заручниками РФ після початку збройної агресії та окупації українських територій. Українці не нестимуть жодної відповідальності за продовження проживання на територіях після окупації. Навпаки, вони перебувають під захистом міжнародного права. Він надається, зокрема, Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни. Україна не вважає мешканців Кримського півострова та інших окупованих територій ворогами. У законодавстві закріплено, що держава сприятиме захисту основоположних прав і свобод осіб на тимчасово окупованих територіях. Постраждалі внаслідок злочинних дій РФ можуть скористатися безоплатною правовою допомогою для захисту своїх прав.
Жителі тимчасово окупованої території не стають злочинцями в силу примусового отримання російського паспорта. Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» говорить таке: «Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України».
Після деокупації мешканці Криму не нестимуть жодної відповідальності в силу лише самого факту проживання під російською окупаційною владою. Громадяни України продовжують залишатися громадянами України і після примусової паспортизації з боку РФ. До них не застосовуються жодні обмеження чи санкції. Будь-які провокації з цих питань є продуктами російської пропаганди. Вони спрямовані на поширення атмосфери страху на півострові, на посилення спротиву деокупації території та формування відтоку населення до Росії.
На деокупованій території поступово відновляться законні органи української влади, запрацюють судова, медична, пенсійна, грошова системи, соціальне забезпечення. Буде організовано гуманітарну допомогу. Громадянам буде забезпечено реалізацію їхніх основоположних прав, зокрема на освіту, працевлаштування. Звичайно, це тривалий процес і складнощів не уникнути. Україна як держава зробить усе можливе для якнайшвидшого відновлення нормального життя на півострові та подолання наслідків окупації.
Рекомендації для пошуку достовірної інформації:
Для того, щоб ви могли отримувати тільки достовірну інформацію, потрібно дотримуватися кількох правил: зважати на джерела походження такої інформації, верифікувати її з кількох джерел, а також обережно ставитися до новин, які викликають сильні емоції.
Передусім, звертайте увагу на походження інформації. Впевніться, що медіа, яке ви читаєте, слухаєте або переглядаєте, викликає довіру. Якщо ваша мета – отримання правдивої та найсвіжішої інформації, то у такому разі використовуйте тільки перевірені джерела. До таких належать: 1) офіційні вебресурси органів державної влади та місцевого самоврядування та 2) новинні та аналітичні медіа, які дотримуються сучасних стандартів професійної журналістики.
Офіційні вебсайти органів державної влади та органів місцевого самоврядування є найдостовірнішими джерелами інформації. Саме там опубліковані всі останні пресрелізи та новини. Тому, якщо ваша мета – отримати свіжу та справжню інформацію, то використовуйте для цього медіа органів державної влади України.
У деяких, але не у всіх (!) випадках у органів державної влади та органів місцевого самоврядування є соціальні мережі. Іноді навіть, якщо у шапці самого акаунта у соціальній мережі написано, що він офіційний, це не відповідає дійсності. Верифікувати справжність таких сторінок можна через посилання на офіційному сайті державного органу. Перейдіть за посиланням, яке знайдете там. Так більш імовірно уникнути сторінок у соцмережах, які маскуються під офіційні.
Посилання на офіційні вебсайти органів державної влади, а також у разі наявності на офіційні телеграм-канали (у переліку лише частина):
- Офіційне інтернет-представництво Президента України (Телеграм – https://t.me/V_Zelenskiy_official (офіційний канал Президента України – Володимира Зеленського) та https://t.me/OP_UA – офіс Президента України)
- Верховна Рада України (Телеграм – https://t.me/verkhovnaradaukrainy)
- Кабінет Міністрів України
- Міністерство освіти і науки України (Телеграм – https://t.me/s/UAmonogram)
- Міністерство охорони здоров’я України (Телеграм – https://t.me/s/mozofficial)
- Міністерство оборони України (Телеграм – https://t.me/ministry_of_defense_ua)
- Міністерство закордонних справ України (Телеграм – https://t.me/s/Ukraine_MFA)
- Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
- Херсонська ОДА (ОВА) (Телеграм – https://t.me/s/khersonskaODA)
- Державна прикордонна служба
- Збройні сили України
Новинні та аналітичні медіа, які дотримуються сучасних стандартів професійної журналістики, теж можна використовувати як джерела правдивої інформації. Такі медіа відрізняються незалежністю, свободою висловлювання, чесністю, точністю та неупередженістю у наданні інформаці. Попри це, враховуйте, що як би медіа не дотримувалися цих стандартів, інформація, надана у них, на противагу до інформації із вебресурсів органів державної влади, не є офіційною.
Є ціла низка українських та іноземних медіа, яким можна довіряти. Якщо доступ до їхніх вебсайтів з території Кримського півострова окупаційна влада обмежила, то альтернативно можна скористатися їхніми сторінками у соціальних мережах.
- Суспільне (Телеграм – https://t.me/s/suspilnenews)
- Ліга.net (Телеграм – https://t.me/liganet)
- Радіо Свобода (Телеграм – https://t.me/s/svoboda_radio)
- New Voice (NV) (Телеграм – https://t.me/s/nvua_official)
- Українська правда (Телеграм – https://t.me/ukrpravda_news)
- Укрінформ (Телеграм – https://t.me/s/ukrinform_news)
- Громадське (Телеграм – https://t.me/s/hromadske_ua)
- Бабель (Телеграм – https://t.me/s/babel)
- Дзеркало тижня (Телеграм – https://t.me/s/znua_live)
- 24 канал (Телеграм – https://t.me/s/chanel24)
- Крим.Реалії (Телеграм – https://t.me/s/krymrealii)
- BBC Україна (Телеграм – https://t.me/s/bbcukrainian)
Скромно тут додамо ще Кавун.City — це єдина зміна, яку ми внесли до тексту колег.
Не довіряйте ресурсам, автор яких невідомий або викликає підозру. Вони можуть бути частиною психологічних та інформаційних спецоперацій (ІПСО) та/або інформаційними помийками. Переліки таких каналів час від часу публікують українські органи державної влади або громадські організації. Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України минулого літа опублікував перелік зі ста російських телеграм-каналів, які мімікрують під українські. До переліку таких ресурсів належать, зокрема, телеграм-канали: «Легитимный», «Резидент», «Шептун», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live» та інші. Навіть такий, на перший погляд, широкий перелік каналів не є вичерпним, оскільки їхні власники створюють нові або перейменовують наявні.
100 російських ТГ-каналів, які мімікрують під українські.
За даними Центру стратегічних комунікацій Міністерства культури та інформаційної політики України
Якщо вебресурс вам добре відомий, однак написане викликає сумніви, то скористайтеся пошуком і знайдіть більше інформації про автора, його попередні матеріали, медіа, з якими ця особа співпрацює. Всі ці дані допоможуть скласти більш повну картину і вирішити, чи варто довіряти такій інформації.
Перевіряйте справжність інформації, отриманої не з офіційних сторінок органів державної влади. Для цього спробуйте знайти цю ж інформацію у пошуковику та подивіться, які ще ЗМІ її поширили. У разі, якщо такої інформації більше ніде немає, або джерела, які її поширюють, є інформаційними помийками та/або використовуються для ІПСО, то не довіряйте їй. Якщо інформація видається ймовірною, але щодо її правдивості все ж виникають певні сумніви, то принаймні утримайтеся від її поширення до того, як її підтвердять або спростують органи державної влади або медіа, які надають якісну інформацію та дотримуються професійних стандартів.
Не довіряйте сенсаційним повідомленням у соціальних мережах, де не вказано джерело інформації, які масово розсилають та поширюють у різних місцевих неофіційних групах. Найчастіше це – ІПСО або реклама.
До інформації, яка викликає сильні емоції, ставтеся з обережністю. Повідомлення, які викликають відверто яскраву негативну чи позитивну реакцію, часто використовують для маніпуляцій. Зробіть невелику паузу, ще раз обдумайте те, що написано, та перевірте інформацію в інших джерелах. Поширювати варто тільки верифіковану інформацію, у правдивості якої ви впевнені. Маніпулятивні повідомлення часто написані ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ, не мають першоджерела або начебто посилаються на родичів чи знайомих якоїсь особи, можуть містити сенсаційні зображення або відео. Ставитися до таких повідомлень варто із пересторогою.
Ресурси для пошуку чинного законодавства
Пошук чинного законодавства України здійснюйте тільки на офіційних ресурсах. У разі, якщо ви побачили інформацію про те, що Президент України начебто видав якийсь указ чи Верховна Рада України ухвалила якийсь закон, варто зайти на офіційні ресурси та перевірити її. Це можна зробити з допомогою офіційних вебресурсів органів державної влади.
- Закони, міжнародні договори, підзаконні нормативно-правові акти – https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/index – офіційний сайт Верховної Ради України.
https://ips.ligazakon.net/ – вебресурс Ліга. - Акти Кабінету Міністрів України – https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/dostup-do-publichnoyi-informaciyi/najbilsh-zapituvani-dokumenti/akti-kabinetu-ministriv – офіційний сайт Кабінету Міністрів України.
- Укази та розпорядження Президента України – https://www.president.gov.ua/documents/all – офіційний сайт Президента України.
