Майже півроку у Парламенті інтереси прифронтового регіону представляють 18 народних депутатів. Що вони встигли зробити за цей час, щоб змінити життя мешканців Донеччини та Луганщини на краще? Журналісти ІА «Вчасно» підвели підсумки діяльності нардепів за 5 місяців.
Лідер серед бездіяльних — обранець від Слов`янська та району
Перша запорука діяльності нардепа у Раді — це присутність у стінах Парламенту і активна праця законотворця. Але отримавши жадану посаду нардепа від округу 47, Юрій Солод від Опозиційної платформи «За життя» (чоловік Наталії Королевської) одразу почав прогулювати засідання і так цим процесом захопився, що не з'явився на 90% голосувань під час роботи другої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання.
Ефективність роботи і голосування Юрія Солода за 5 місяців склала всього 7%. В січні 2020 року нардеп також жодного разу не проголосував і здається, що він збирається і далі так «працювати».
Незрозуміло, за яким принципом мешканці Слов'янська обрали вдруге саме Юрія Солода, адже під час минулої каденції він теж не дуже напружувався в Парламенті. За даними сайту «Слово і діло», з 25 обіцянок він не виконав жодної. Солод не голосував за створення Вищого антикорупційного суду. Адже нардеп є фігурантом корупційних справ: розслідувачі сайту «Наші гроші» підозрюють Солода разом з дружиною Королевською у тендерних махінаціях, пов’язаних із вугільною промисловістю; також є підозра щодо незаконного експорту кольорових металів до Європи; ухилення від сплати податків.
Лідери серед прогульників засідань комітетів — обранці від Покровська, Добропілля та Слов'янська
У 2019 році нардепи від Донеччини увійшли до списку найактивніших прогульників комітетів Верховної Ради. Найбільш бездіяльним був представник округу 50, колишній мер Покровська Руслан Требушкін. За даними громадянської мережі «Опора», він пропустив 12 з 14 засідань Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Руслан Требушкін був відсутній на 12 з 14 засіданнях Комітету з безпеки / фото: rada.gov.ua
Навіщо він йшов до цього комітету — незрозуміло. Спочатку він дуже хотів потрапити до бюджетного комітету, але його ім'я зникло зі списку претендентів. А коли майже всі місця у комітетах були розподілені, несподівано нардеп з'явився у Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
До речі, яким чином і завдяки яким зв'язкам нардепа це сталося — теж питання, адже у 2014 році Руслан Требушкін виступав за Антимайдан, підтримував Януковича та добре відгукувався про Путіна. Потім на посаді мера Покровська ця людина багато разів змінювала політичні смаки та була замішана у корупційних скандалах. Можливо для країни і краще, що такий «діяч» прогулює засідання Комітету безпеки, але з погляду корисності держслужбовця і моралі, це безвідповідальність влади перед громадянами.
Антифахівцем у Комітеті фінансів, податкової та митної політики можна вважати і нардепа Юрія Солода, який у 2019 році теж прогуляв 12 з 14 засідань. Хоча у передвиборчій програмі цей нардеп обіцяв розвивати малий та середній бізнес, забезпечити соціальні виплати та інше, але працювати над обіцяним він так і не почав.
Ніякі законотворці — нардепи від Дружківки, Костянтинівки, Бахмута та Лимана
Ефективність нардепа і його корисність для держави залежить від законодавчої роботи. Україна сьогодні як ніколи потребує роботи в цьому напрямку. За інформацією КВУ, з 28 серпня по 6 грудня 2019 року у Парламенті були зареєстровані 797 проєктів законів. Попри це, низка політиків не ініціювала жодного проєкту закону.
Валерій Гнатенко (округ № 49) та Федір Христенко (округ № 46)
Серед них два народні депутати від Донеччини — колишній мер Дружківки Валерій Гнатенко (округ № 49) та Федір Христенко (округ № 46).
Хоча у передвиборчих програмах обидва нардепи обіцяли своїм виборцям дуже багато. Наприклад, Валерій Гнатенко обіцяв розробляти законодавчі ініціативи, які сприятимуть створенню робочих місць, підтримці вітчизняного виробника, зміцненню національної валюти та інше. Щодо створення робочих місць виграла лише донька нардепа, яку він влаштував помічницею колеги по фракції «ОПЗЖ», іншого народного обранця від Донеччини — Володимира Мороза.
Федір Христенко серед мажоритарників Донеччини дав виборцям найбільшу кількість обіцянок — 25, але за півроку нічого реального так і не зробив — жодної законотворчої ініціативи. У жовтні він взагалі пропустив 99% голосувань у Раді.
Чому вони не працюють на боротьбу з корупцією?
Відповідь на питання про те, чому нардепи від Донеччини не хочуть боротися з корупцією, дуже проста — вони самі є фігурантами антикорупційних розслідувань, а корупція дозволяє збільшувати свої статки та обкрадати платників податків.
Майже кожен нардеп має власний бізнес або відношення до бізнесу своїх родичів, знайомих, друзів. І здебільшого цей бізнес годується за рахунок бюджетних коштів. Саме тому прізвища нардепів найчастіше з'являються в розслідуваннях порушень під час державних тендерних закупівель або спробах обійти закон.
Наприклад, Юрій Солод разом з дружиною Наталією Королевською підозрюються журналістами в махінаціях у вугільній галузі, незаконному експорті кольорових металів, податкових зловживаннях (https://far.chesno.org/person/1706/ ).
Колишні мери Покровська та Дружківки — Требушкін та Гнатенко — мають порушення антикорупційного законодавства, зловживання владою; мають відношення до організацій та підприємств, які також підозрюються у корупції (https://far.chesno.org/person/3005/ ,
far.chesno.org/person/1008/).
Максим Єфімов засвітився у шахрайських аферах, тендерних махінаціях, порушенні антикорупційного законодавства (https://far.chesno.org/person/2360/).
Вадим Новинський має чисельні владні зловживання, підозрюється у тендерних махінаціях та податкових зловживаннях (https://far.chesno.org/person/2395/).
Дмитро Лубінець фігурує у порушеннях антикорупційного законодавства, владних зловживаннях (https://far.chesno.org/person/2441/).
Отже зрозуміло, чому боротьба з корупцією не є головною для нардепів. Тому представники Донеччини не підтримали голосування щодо повернення покарання за незаконне збагачення.
У жовтні Верховна Рада України внесла зміни до закону «Про запобігання корупції», щоб захистити й заохотити інформаторів про корупційні злочини. «За» ці зміни не проголосував жоден з нардепів з Донецької області. «Проти» висловились Валерій Гнатенко, Вадим Новинський, Олександр Ковальов. Не голосували Муса Магомедов, Федір Христенко, Юрій Солод, Максим Єфімов, Євген Яковенко, Володимир Мороз. Утрималися Руслан Требушкін, Сергій Магера та Дмитро Лубінець.
Також обранці зі Сходу не дали свою згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Ярослава Дубневича, якого підозрюють у заволодінні 93 млн грн «Укрзалізниці».
А ще виборці не дочекаються завдяки цим нардепам оновленої судової системи, бо нардепи від Донеччини були серед тих, хто провалив судову реформу.
Яких змін на краще чекати мешканцям Донеччини від своїх нардепів?
Судячи з того, як нардепи з Донеччини працювали, а точніше не працювали, перші 5 місяців у Парламенті дев`ятого скликання (а дехто вже і другу каденцію), змін не дочекатися. Наївних виборців в черговий раз обдурили передвиборчими обіцянками. Ніхто не думає про звичайних людей, які прагнуть жити у правовій державі і чекають, коли запрацюють закони. В черговий раз посада нардепа була використана для зміцнення власних політичних позицій та лобіювання власних бізнес-інтересів.
І така ситуація буде повторюватися кожен раз, поки виборці не навчаться аналізувати діяльність тих, кого обирають, і не зрозуміють, що передвиборчі концерти та благодійні акції — це не робота на покращення життя в країні.
