Окупований Маріуполь. літо 2023. Фото: маріупольчанки "Хель"
Окупований Маріуполь починає готуватися до «золотого сезону» — в місті все більше приїжджих, які приїхали «відпочити на морі», при цьому вдало закриваючи очі на потрощені й випалені вщент снарядами будинки. Вирізнити їх з-поміж місцевих доволі легко — росіяни кричать, сміються, нецензурно висловлюються на весь голос і тикають один одному середні пальці - так показують рівень свого достатку та «звеличення» над маріупольцями.
Місцеві, з якими вдалося поспілкуватися журналістам «Вчасно», обурені поведінкою приїжджих. Те, що вони не поважають маріупольців і сприймають їх за людей «нижчого сорту» — не новина, проте інколи цивільні росіяни дозволяють собі те, що не могли собі уявити навіть у кошмарах місцеві. Починаючи від залицянь узбеків — і закінчуючи сценами статевого акту на громадських пляжах, всього за кілька метрів від дітей.
«Маріуполь став схожий на якусь азійську тусовку. Піца, шаурма, бари, кафе — нікого з наших немає. Всі чужі, які зараз у Маріуполі, мають одну спільну рису — невихованість. Вони голосно сміються, розмахують руками, можуть когось вдарити й навіть не вибачаються за це, а якщо кличуть друзів — волають на всю вулицю. І я навіть не хочу згадувати, що вони кажуть один одному на пляжі при дітях, поки купаються в морі. Люди-дикуни. Мені навіть соромно казати, з яким матюччям-захопленням (як я зрозуміла, інакше вони не спілкуються), вони купаються в нашому морі. Вони кричать на весь пляж: «*бись конем»!
Проти цих дикунів доводиться виступати, бо вони дуже нахабніють", — розповідає мешканка Маріуполя Оксана (ім'я змінене в цілях безпеки співрозмовниці).
Пляжі в Маріуполі зараз також не пустують. На них масово відпочивають (очікувано) не маріупольці, а ті самі робочі, які понавозили в місто своїх рідних і заселили місто кучніше, аніж місцеві.
«На пляжах навіть вдень чеченці розпалили вогнище і щось смажать, з криками захвату купаються в морі. Вони дуріють від нього. Приїхали відпочивати, навіть дітей з собою привезли багато хто.
Люди приїжджають відпочивати на Азовське море до Маріуполя, Юр'ївки, Урзуфа, Коси… Як можна веселитись на чужому горі? Свято на трупах маріупольців, багатьох ще й не викопали зі стихійних поховань. Як на трупах можна спокійно жерти, щоби й не нудило?", — обурюється маріупольчанка.
Під час таких гулянок нерідко ті самі приїжджі залицяються до дітей — хапають їх за руки, намагаються посадити на коліна, улесливо всміхаються та запрошують кудись із ними піти. Маріупольці на це реагують — сваряться, кричать і виривають дітей з рук чужинців. Однак тих «вистачає» лише на кілька хвилин — допоки вони не побачать іншу дитину поблизу. Окрім того, «фішкою» стали й статеві акти просто на пляжах, на очах інших відпочивальників.
«Приїжджі особи кавказької національності знахабніли вкрай. Вчора ми вирішили з хлопцем провести вечір на морі. Все було гаразд, аж раптом з’явилася п’яна парочка: кавказець (розмовляв з характерним акцентом) і наша. Можливо, вони були під чимось. Ми сиділи на видному місці й розмовляли досить голосно, крім нас там теж були люди на пляжі. Але це їх не бентежило — парочка почала займатися своїми справами прямо на піску, не хвилюючись, що їх можуть почути й побачити. Дякувати, що тривало це недовго, після чого парочка пішла. Але вони дозволяють собі таке на людях, при дітях І такі випадки не поодинокі», — обурюються в місцевому чаті маріупольці.
Місцеві додають, що після того, як Маріуполь перетворився на місце наїжджих представників неслов’янської зовнішності - місто більше їм не належить. Тому вони з сарказмом додають, що очікують у школах нові «національні» мови.
«Маріуполь втратив європейське обличчя — його витіснили чеченці, дагестанці, узбеки. Незабаром у школах запровадять їхні мови», — зауважує місцева мешканка Хель.
Водночас маріупольчанка зазначає: настрої у всіх місцевих — не надто оптимістичні. По-перше, всі розуміють: навіть якщо немісцеві тут залишаться жити, це не буде для них на краще. Вже зараз росіяни нахабніють і поводять себе як королі в місті, й чим довше вони тут живуть — тим гірше стає ставлення до місцевих. Крім того, маріупольці навіть не сподіваються на мирне невоєнне майбутнє - всі буквально готуються до нової черги бойових дій під час деокупації.
«Виявляється, весь Маріуполь чекає на війну. Один чоловік, каже, купив балон на 30 л, інший на 35, тітка 10 кг сухого печива купила. Тут усі стежать за Урожайним і на нього орієнтуються», — каже Хель.
