Ввечері 13 квітня РНБО провела екстрене засідання і ухвалила рішення щодо початку Антитерористичної операції, а від бойовиків вимагалося скласти зброю до 9-ї години ранку 14 квітня. Бойовики вимогу української влади проігнорували, тому 14 квітня тодішній секретар РНБО і виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов, підписавши указ про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», оголосив початок Антитерористичної операції із залученням Збройних Сил України, передає Укрінформ.
З цього дня на Донбасі розпочалась активна фаза АТО — збройне протистояння української армії російським окупантам.
Захоплення слов'янського міськвідділу поліції проросійськими бойовиками/ фото: Славянские ведомости
Перше серйозне бойове зіткнення українських військових з незаконними збройними формуваннями відбулося 2 травня, коли в небі над Слов'янськом за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу було збито гелікоптер сил АТО, що дало підстави вважати, що на боці супротивників діють кваліфіковані російські військові. Те ж саме підтвердилося і після проголошення так званих «ДНР» і «ЛНР», коли найважливіші посади там зайняли громадяни Росії, які мали стосунок до її спецслужб. Починаючи з 22 травня між силами АТО і збройними формуваннями сепаратистів почались регулярні бойові дії.
26 травня була проведена перша масштабна операція українських військових: за участю авіації та десанту відбувся бій за Донецький аеропорт, в результаті якого було знищено близько сотні терористів. 4 червня був звільнений Лиман, а 13 — Маріуполь.
Участь українських підрозділів у боях за Іловайськ/ фото: Кореспондент.нет
На початку липня сили АТО кардинально змінили тактику ведення бойових дій і перейшли до стрімкого наступу. 5 липня звільнили Слов'янськ і Краматорськ, наступного дня — Бахмут, 21 липня — Торецьк, 30 липня — Авдіївку, 1 серпня — Красногорівку, 5 серпня — Мар’їнку, а бойові дії перемістились на південь Донбасу.
У серпні 2014 року українські військові вели бої за важливий стратегічний об’єкт — місто Іловайськ. Силам АТО майже вдалося оволодіти містом, але після прямого втручання російських регулярних військ наприкінці серпня, іловайське угрупування опинилося в оточенні. Зрештою це призвело до втрати фактичного контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей та підписанням Мінських домовленостей.
Бойові дії за Донецький аеропорт/фото: Кореспондент.нет
Черговий виток загострення обстановки на фронті стався у січні-лютому 2015 року. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого. Бойовики, маючи підтримку підрозділів збройних сил РФ, намагалися будь-якою ціною ліквідувати Дебальцівський виступ та захопити Донецький аеропорт, тим самим примусивши Україну йти на політичні поступки. Однак, наші військові, які були змушені залишити Дебальцево, уникнули оточення і не дали російським окупаційним військам просунутися вглиб української території. 12 лютого у Мінську було досягнуто домовленості про нове перемир'я, які були закріплені у «Комплексі заходів по виконанню Мінських угод». Саме ці домовленості припинили активну фазу АТО, і надалі опір російсько-окупаційним військам в основному перейшов у формат позиційних боєзіткнень.
Українській армії вдалося зупинити наступ ворога, але й на сьогодні частина Донецької та Луганської областей України залишаються під окупацією проросійських бандформувань. Утім найнепоправнішим є людські жертви. За шість років війна забрала життя понад 13 тисяч українців, з них близько 4-х тисяч — військовослужбовці. Майже півтора мільйони українців змушені були залишити рідні домівки і стали біженцями, внутрішньо переміщеними особами, а ті, хто залишився на окупованих територіях, або на межі зіткнення, щодня наражаються на смертельну небезпеку.
У січні 2018 року Верховна Рада ухвалила закон «про реінтеграцію Донбасу». Відповідно цього закону, замість Антитерористичної операції, яка офіційно припинилась 30 квітня 2018 року, оголошено про початок Операції об'єднаних сил.
