На Донеччині український прапор підняли ще до того, як він замайорів над Київською міською радою. З того часу для мешканців Сходу він став символом незламності духу та боротьби, як триває досі.
Один із засновників Донецької крайової організації Народного Руху України (НРУ) Микола Тищенко згадує, що перший підтверджений факт появи українських прапорів у Донецьку збігається з відкриттям Установчої конференції НРУ 20 серпня 1989 року. Того дня прапор спочатку вивісили у залі, де проводилося засідання, а відтак учасники конференції пройшлися з ним ходою по вулицях Донецька. Вдруге це відбулося 22 січня 1990 року у річницю свята Злуки. Тоді українські активісти зібралися у Донецьку біля пам’ятника Тарасу Шевченку й підняли український прапор. Міліція відібрала двоколор, а на донеччан чинила тиск.
У деяких містах Донецької області національні прапори подеколи з’являлися навіть раніше, ніж у центральних містах України, зазначають у Донецькому обласному краєзнавчому музеї. За словами організаторки Краматорського осередку українського Руху Євгенії Осадчої, перший український прапор у Краматорську замайорів під час мітингу на честь дня народження Кобзаря — 9 березня 1990 року, який відбувся у сквері Профспілок. У ті часи міліція усіляко перешкоджала появі національної символіки під час публічних виступів. Але того дня, проґавивши момент підняття прапора, міліціянти вже не стали втручатися.
Крім того, донеччанка Валентина Орлова розповідає, що 24 серпня 1991 року Віталій Циміданов підняв український прапор у спільній донецько-київській археологічній експедиції, після проголошення Акту про Незалежність України. В польових умовах прапор тоді зробили з футболок чи чогось подібного та повісили над камеральним наметом.
За словами організаторки Краматорського осередку українського Руху Євгенії Осадчої, перший український прапор у Краматорську замайорів під час мітингу на честь дня народження Кобзаря — 9 березня 1990 року, який відбувся у сквері Профспілок
Колона демократичних сил у Дружківці, 1 трав 90 р. (фото з архіву В. Півня). Українські активісти з Дружківки та Костянтинівки Владислав Марко та Микола Сєров свідчать, що вперше прапор у цих містах з’явився саме серед мітингарів під час демонстрацій 1 травня 1990 року. Це задокументовано як на фотографіях, так і на кінохроніці. В Артемівську (Бахмуті) український прапор так само з’явився приблизно у тім же часі.
Кров за синьо-жовтий прапор на Донеччині
Попри шалену пропаганду росії та фейкі, що нібито на Сході Україні всі чекають росіян і ототожнюють себе зі «руським миром», тисячі мешканців Донецька у 2014 році виходили на вулиці міста з синє-жовтими прапорами: маленькими, великими та багатометровими полотнами люди підкреслювали свою національну приналежність. Мітингів було кілька. 5 березня на площі у центрі міста разгорнули державний прапор розміром у половину футбольного поля, який ультрас «Шахтаря» постійно розгортав на матчах. А 13 березня 2014 року донеччанє влаштували наймасштабніший мітинг спротиву. Від цього проросійськи «тітушки» оскаженіли та вчинили розправу: тоді від їх нападу загинув 22-річний активіст Дмитро Чернявський з Бахмутського району, а більше 36 мітингарів було травмовано (свідки кажуть, що ця цифра більше).
Донецьк. 5 березня 2014 року. Акція «За єдину Україну» / Фото: Антон Скиба
Євромайдан в Донецьку / Фото: Катерина Жемчужникова
Учасники донецьких митингів за Україну / Фото: Катерина Жемчужникова
Побиття учасників Донецького Євромайдану/ фото з відкритих джерел
Один з тих, хто віддав своє життя за Україну та національний прапор — Володимир Рибак родом із Горлівки. Свого часу він працював у Горлівському ГУ УМВС, був на Майдані в Києві.
17 квітня 2014 року у Горлівці відбувся мітинг, організований сепаратистами. Під час цього мітингу Володимир Рибак намагався зняти з фасаду міськради прапор сепаратистської, так званої, «донецької народної республіки» та повернути на його місце прапор України. Також неодноразово пробував прорватись до мікрофона, щоб звернутись до присутніх на мітингу. Але проросійські бандити завадили йому це зробити і потім помстилися.
19 квітня понівечене тіло Героя знайшли місцеві рибалки в річці Казенний Торець поблизу смт Райгородок. Разом із Володимиром знайшли тіло ще одного вбитого Героя Небесної Сотні - студента Юрія Поправки. Обидва тіла містили сліди страшних катувань: їх палили вогнем, різали ножем, в одного з загиблих була тяжка черепно-мозкова травма, а в другого — колоті рани грудини та легень. Після нелюдських тортур українським патріотам ще живими розпороли животи, насипали туди піску та кинули тіла у річку.
Згідно з інформацією, оприлюдненою головним редактором сайту «Цензор» Юрієм Бутусовим, до викрадення та вбивства Володимира Рибака були причетні представники російсько-сепаратистського угрупування, яке в ті дні захопило будівлю СБУ в Слов’янську.
Володимир Рибак / фото з відкритих джерел
Останнє фото Володимира Рибака, якого схопили сепаратисти
120-метровий прапор бахмутчанки: політ в окупований Донецьк та національна книга рекордів
Рекордний прапор за розміром створила бахмутчанка, волонтерка Ангеліна Шостак. 120 квадратних метрів тканини вона зшивала 3 дні на невеличкій швейній машинці.
«До мене звернулися волонтери. Сказали, що прапор має бути 120 кв м — він розміром 20 на 6 метрів, я такого ніколи не шила, — розповідала бахмутчанка Ангеліна Шостак. — Мій найбільший був розміром 11 на 6 м для Міністерства оборони України».
Волонтерка відмовилася брати гроші за роботу. Взяла лише те, що було витрачено на тканину — тому що двокілограмовий прапор вимагав величезної її кількості. Однак значний вклад у цю суму додали волонтери, які збирали кошти. Донеччани та луганчани надсилали їх навіть з окупованих територій, а деякі люди спеціально перетинали кордон, щоб зробити свій внесок у збір коштів.
120-метровий рекордний прапор України за допомогою повітряних куль із гелієм волонтери запустили у серпні 2018 року в напрямку окупованого Донецька з околиць Авдіївки. Прапор підняли на висоту 6 кілометрів завдяки кулькам, наповненим гелієм. Він став найбільшим, який піднімався за допомогою повітряних куль у небо України. Цей рекорд внесений до національної книги рекордів.
Ангеліна Шостак зшиває 120 метрів тканини для прапора / фото з особистого архіву волонтерки
120-метровий прапор на повітряних кульках відправили на окуповану територію Донеччини / скрин з відео
Рекородний синьо-жовтий прапор Маріуполя
24 серпнят 2020 року у Маріуполі розгорнули та пронесли головною вулицею міста 100-метровий синьо-жовтий стяг. Це відбулося на День національного Прапора. Стяг несли представники всіх родів військ, які дислокувлися в місті та поблизу, правоохоронці, активісти та молодь — загалом понад 100 осіб.
Для прифронтового Маріуполя це стало новим рекордом. Такої довжини прапор на території міста ще не розгортали.
100-метровий прапор України в Маріуполі / фото: Маріупольська міськрада
100-метровий прапор України в Маріуполі / фото: Маріупольська міськрада
Національні прапори в окупації як символ Перемоги та повернення територій
На окупованих територіях Сходу національний прапор продовжує бути символом боротьби та надії на повернення України. Місцеві мешканці зберігають його подалі від російських загарбників, але періодично з допомогою прапору влаштовують акції спротиву.
У жовтні 2016 року в окупованому Донецьку кілька молодих людей піднялися на вершину терикону та разгорнули там синьо-жовтий прапор. «Члени підпільної організації „Сопротивление Донбасса“ підняли наш рідний український прапор на териконі Донецька. А після цього поряд з Донбас-Ареною спалили прапор бананової республіки», — так підписала фото Альбіна Львутина, яка опублікувала фото своїх друзів.
Члени підпільної організації «Сопротивление Донбасса» підняли прапор України в окупованому Донецьку / скрин з відео
У серпні 2022 року в окупованому Маріуполі місцевий мешканець на даху одного з багатоповерхових будинків, на фоні зруйнованого окупантами міста, разгонув український прапор з написом: «Маріуполь — це Україна». Поряд були написані рядки з Державного Гімну: «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці».
Мешканець окупованого Маріуполя разгорнул прапор України / фото з маріупольського тг-каналу
Також рік тому на День Незалежності України, в окупованому селищі поблизу Маріуполя група супротиву також підняла український прапор — попри владу рашистів, аби нагадати їм, що невдовзі ТОТ повернуться додому — під контроль України.
Український двоколор за кордоном: півмільйонний виторг на ЗСУ та прапор у межах саміту NATO
Відколи росія напала на Україну, синьо-жовтий прапор став символом незламності та боротьби за волю. Його знає увесь світ — і за кордоном люди готові придбати його за тисячі гривень, щоб отримати дух незламності у своїх рідних стінах.
Зокрема, 9 червня на аукціоні в Нью-Йорку прапор України з Бахмута та прапор Гостомелю з Київщини придбали за пів мільйона доларів. Як повідомили у представництві міжнародної організації «HealthRigh International», прапор України з Бахмута був переданий Київському офісу «Health Right» солдатами та офіцерами Збройних сил України, які перебувають у зоні бойових дій — а саме на першій лінії фронту Бахмутського напрямку. Військовослужбовці, які залишили свої підписи на прапорі, захищають Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії та останні кілька місяців героїчно тримають оборону Бахмута.
У грудні 2022 року під час візиту до Сполучених Штатів Америки Президент Володимир Зеленський подарував Конгресу прапор з Бахмута, який йому передали героїчні захисники цього міста.
У 2023 році прапор України родом із Донеччини побачили й у Вільнюсі, в межах кампанії «Підіймаю прапор за Україну в НАТО». Володимир Зеленський зауважив, що український бойовий прапор, який привезено з Бахмута, розповідає про одну з найбільш визначальних битв за свободу у Європі, і саме так її згадуватимуть наші діти й онуки.
Прапор України від захисників Бахмута у Конгресі США / скрин з відео
Прапор України з Бахмуту у Вільнюсі в межах компанії «Піднімаю прапор за Україну в НАТО»/ фото Getty Images
