Багато жителів і гостей міста запитують себе, як же працюватиме електронний квиток? Про це розповідає 1News.
Запуск системи єдиного електронного квитка для проїзду у громадському наземному транспорті у Києві переносився неодноразово, і нещодавно КМДА повідомила, що система запрацює у тестовому режимі вже з 1 листопада 2018 року. І тут всі кияни запитали себе — а чи встигнуть?
“У законі України про введення електронного квитка у міському транспорті немає вимог щодо того, коли це має бути введене. Якщо дивитися по інших містах, то значно в цьому просунулися Житомир і Вінниця. І у Києві вже з’явилися первинні симптоми для впровадження системи, і як на мене, то нічого не заважає місту на сьогодні ввести цей е-квиток”, — пояснив депутат Київради Олександр Пабат.
З моменту впровадження е-квитка з листопада обіцяють розпочати перехідний період, щоб кияни та гості міста навчилися користуватися новими пристроями. У Департаменті інформаційних технологій КМДА повідомили, що цей період триватиме два-три місяці, а ось Олександр Пабат вважає, що достатньо і тижня.
“Я б порівняв це з безконтактною карткою в метрополітені, там цей процес пройшов досить швидко, протягом декількох днів. Хоча і досі є альтернативні методи оплати у вигляді жетонів. На мою думку, перехідний період має тривати не більше тижня, що тут звикати — або талон, або карта”, — заявив депутат.
Зараз у трамваях, автобусах і тролейбусах столиці вже можна побачити встановлені валідатори для зчитування е-квитків. Всього їх буде 1500, по три-п’ять пристроїв на салон, залежно від його розміру. Для зручності пасажирів валідатори будуть розташовуватися біля кожних дверей у транспорті.
Оплатити проїзд через валідатори можна буде декількома способами.
Перший — за допомогою одноразового талончика з QR-кодом, продавати які планують у Ibox, встановлених на всіх зупинках, банківських терміналах, кіосках “Союздрук” і Т-кіосках. Його ціна — 8 грн.Використовувати такий талон можна в будь-якому громадському транспорті, крім маршрутних таксі і метро.
Другий вид е-квитка — пластикова картка, яка працює за принципом карт на метро. Чим більше ви будете записувати поїздок на карту, тим дешевше коштуватиме одна поїздка.
Ще дві доступні способи оплати — банківською картою або “Карткою киянина”. Для останніх знижка за поїздку складе 50 копійок. Крім того, як планують у КМДА, в наступному році за проїзд у наземному транспорті розрахуватися можна буде і банківськими картами з системою PayPass і PayWay.
Як ми бачимо, система оплати буде повністю автоматизована, але що буде з кондукторами, послуги яких після введення електронного квитка стануть непотрібними?
“Якась частина штату буде задіяна у процесі контролю оплати цього проїзду, тому говорити, що за один день зникнуть всі кондуктори, навряд чи можна. Водночас вони допомагатимуть пасажирам з’ясувати, як оплачувати проїзд за новою системою”, — сказав київський депутат, але все ж погодився, що після завершення перехідного періоду кондукторам “доведеться шукати собі інший варіант заробітку”.
Не останнє питання — яким чином буде контролюватися оплата проїзду? Адже одним з основних чинників введення системи єдиного електронного квитка — контроль пасажирообігу, реального прибутку компанії від перевезень і кількості пільговиків, чий проїзд оплачується з міського бюджету.
“У контролерів буде зчитувач інформації з квитка, заплатила людина за проїзд чи ні. Як на мене, головний момент впровадження е-квитка — саме система контролю оплати за проїзд, для цього в кожному громадському транспорті має бути хоча б по одному контролеру. Саме цим і можуть займатися кондуктори, хоча б деякий час, тому більшість із них переведуть у контролери”, — розповів Пабат.
