Російські загарбники безжалісно знищують мирні прифронтові населені пункти.
Так, нещодавно, 22 листопада, волонтер Денис Христов побував у прифронтовому селі Бердичі, що неподалік від Авдіївки. Він їздить у найгарячіші точки на евакуацію цивільних і доставляє хліб та корм для тварин.
У Бердичі він в черговий раз приїхав, аби вивезти звідси людей, які до нині лишалися у цьому пеклі.
«Отримав заявку на евакуацію Штуки Станіслава, який залишився сам на одній із вулиць. Тут кожен двір розстріляний», — говорить волонтер на відео, а на фоні чути гуркіт від ракет
— Поїхали, друже, — каже волонтер.
— Страшно, бл*ть, — відповідає чоловік років 40.
Станіслав взяв із собою один мішок речей. На евакуацію з ним ще погодилася сусідка. Поки Станіслав бігав за нею на фоні відзнятого відео чути, як неподалік працюють ворожі «Гради».
«Це «Гради». Немає більше Бердичів, як й інших населених пунктів, куди доходять наші «сусіди», — коментує Христов.
Волонтер із жінкою та чоловіком зібравши всі речі побігли городами до автомобіля. Христов кричав бігти якнайшвидше і в якийсь момент люди просто впали на землю від вибухів поруч.
— Швидше, туди б'є! Нас засікли!, — кричить волонтер.
Люди встигли. Вони добігли до автомобіля і виїхали з того пекла.
«Другий день народження у нас, виживші, так би мовити. Я доставив Стаса до його батьків, а Ольгу привіз у Дніпро», — підсумував волонтер.
Колаж «Вчасно»
За два дні до цього Денис Христов побував із гуманітарною допомогою у Золотій Ниві, що на Донеччині. Звідти він показав вирви. які залишають окупанти. Снаряди, які падають і розриваються все, що було збудовано на землі. Навкруги суцільні руїни, розкидана цегла, уламки ракет й нічого живого, що б нагадувало про мирне життя. Попри це там залишаються люди.