З 29 серпня триває трагікомічна епопея фейкового «начальника департаменту капітального будівництва» окупованого Севастополя Іларіона Гапіцонова, який був нібито «звільнений» його патроном, злочинним «губернатором» Севастополя Развожаєвим, з переведенням на «питання будівництва» у окупованих росіянами Мелітополі та Старобільську. Так, у всякому разі, заявляв сам Развожаєв, зазначаючи, що Гапіцонов «залишається його помічником».
Вже тоді частина підконтрольних «конкурентам» Развожаєва «інформаційних майданчиків» почала поширювати «інсайди» про те, що Гапіцонов дуже не хоче перебиратися з окупованого Севастополя на «неспокійний материк», де останні тижні «призначенці» Кремля «мруть як мухи», і тому «головному будівельнику» передали пропозицію, від якої «він не може відмовитися»: або переїзд на злочинну «посаду» до окупованого Мелітополя, або ж «гостиний слідчий ізолятор» від ФСБ.
Наша Асоціація також досліджувала пригоди Гапіцонова і до його «севастопольської кар’єри», і в її рамках. Згадувалися махінації даного діяча, пов’язані з фірмами «Керчстрой» та «Новострой», зокрема з будівництва Чорноморському флоту агресора об’єктів у Камишевій бухті Севастополя, з «реставрації» Севастопольського художнього музею, зі знесення ряду історичних будівель Севастополя, а також із аферою, пов’язаною із створенням Развожаєвим фейкової «установи» «Севастопольський будівельний контроль».
Зазначалося, що саме ця ідея «тиснути» на «авторитетних будівельників», які мають «бізнес-контакти» у Кремлі, а не у фейковому «уряді» Севастополя, не дуже добре завершилася для самого Гапіцонова, якого Розвожаєв виставив у ролі «цапа-відбувайла». Зокрема, у жовтні 2021 року каральні структури окупантів розпочали у «господарстві» Гапіцонова «перевірки» та «обшуки», а самого Гапіцонова почали «шельмувати» «громадські діячі», підзвітні окремим російським спецслужбам.
Як уже писала АРК, це було нескладно робити, адже Гапіцонов встиг відзначитися карикатурними заявами про «міст» на Північну сторону Севастополя і «нічого не спромігся» із «традиційною бідою» окупованого міста, яка виникла за вісім років – його каналізацією, зокрема у Байдарській долині. Тому не дивно, що з початку масштабної російської агресії Гапіцонов вирішив «прикритися шовінізмом» та почав активно зображувати із себе «героя російського миу», надаючи підконтрольним окупантам «медіа» інтерв’ю, сповнені ненависті проти України.
Наша Асоціація зазначила, що в умовах масштабної агресії Гапіцонов продовжує «примножувати добробут» власної сім’ї, яка «обростає» у Севастополі все новою нерухомістю. Зокрема, через нього проводили нові «дозволи» на злочинну забудову міста багатоповерхівками для російських колонізаторів компанії типу «Альфа Груп Інвест», з її прожектом на Фіолентівському шосе, а також «освоювали» «московські кошти» на нескінченній «реконструкції» стадіону «Гірник».
Незабаром після «звільнення» Розвожаєвим Гапіцонова «справді раптово виявилося», що він з 2021 року числиться в окупантів «у розшуку» за якоюсь «кримінальною справою». Після цієї «бурі в склянці» підконтрольних агресору телеграм-каналів Гапіцонов не вигадав нічого кращого, як заявити 2 вересня про те, що він нібито «хворіє на ковід» і що як тільки вилікується то «обов’язково з’явиться та надасть свідчення» з такої собі «давньої історії».
Втім, насправді, як згадувалося вище, отримавши від кураторів з російських спецслужб пропозицію, від якої «він не може відмовитися», Гапіцонов все ж таки вирішив «сісти між» запропонованих двох стільців, для чого «взяв паузу» шляхом «раптової гострої хвороби». Втім, його куратори такий «творчий хід конем» не оцінили та вирішили трохи «знежирити корупціонера», як мінімум – на рівні публічних погроз.
У цій історії примітно все, але найхарактерніше, що злодійкуваті кримські колаборанти явно більше бояться «начальницького» кабінету в окупованому Мелітополі, ніж московського слідчого ізолятора.
