Жителі масиву Виноградар із сумом спостерігають, як озеро Синє перетворилося на пустелю, а рибалки-браконьєри визбирують помираючу рибу з болота. Кореспондент «Великого Києва» ознайомився з проектами відновлення, реалізацію яких не почали в обіцяні терміни, а також із роз’ясненнями геоеколога, який мешкає неподалік водойми.
Жителі Виноградаря жаліються на знищення водойми
Біль і обурення викликали на цьому тижні у мешканців району група чоловіків, які прийшли на доживаючий своїх днів об’єкт у пошуках риби. Світлини оприлюднив киянин Андрій Кисельов:
«Виноградар, знищене чиновниками Синє озеро. В залишках калюжі деякі особи, схожі на людей, цілий день тягають підсаками залишки живності. З точки зору етичної я певен, що вчинок мерзенний зроблений потворами, бо знаю мисливців, хоч і не підтримую мисливство, але справжній мисливець не буде полювати звіра, що попав у безпорадне становище», – розповідає Кисельов учасникам столичної Зооварти.
Він додав, що підходив навіть до «рибалок» та пропонував їм по 100 грн, щоб купили на базарі собі риби і не знущалися над природою та зажуреними активістами, які переживають через втрату озера.
Місцеві навіть пропонували викликати поліцію, змусити правоохоронців врятувати залишки риби та перенести в Дніпро, а некультурних рибалок покарати.
У мережі також поширили повідомлення директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейко, який заявив, що озеро зникло назавжди. Додав, що це все через забудовників та відсутність висадки дерев на берегах.
Після такої заяви, вочевидь, громадському активу району, який роками змагався за збереження об’єкту, більше може не захотітися продовжувати боротьбу за довкілля.
Чи є ще шанси врятувати озеро Синє?
Варто, однак, нагадати, що досягненням петицій, звернень та численних перемовин з місцевою владою є фінансування з міського бюджету розробки проекту розвитку озера Синього та прибережної зони (150 тис. грн), а також виділення з бюджету грошей на очистку та відновлення водойми (35 млн грн). Останні кошти мали восени надійти за рішенням Київської міської військової адміністрації на рахунки КП «Плесо» із природоохоронного фонду.
Роботи з відновлення озера обіцяли розпочати до кінця вересня 2023 року. Проте поки техніки на об’єкті місцеві не побачили. Відтак, кореспондент «ВК» направив запит до КП «Плесо» та КМДА, аби там розповіли, чи вже надійшли гроші на рахунки комунальників, чому не квапляться з роботами та коли, врешті, планують з’явитися біля Озера.
Як подолати засуху та повернути історичний рівень води?
Кореспондент «ВК» детально ознайомився з особливостями існуючого проекту відновлення водойми, а також оцінкою причин засухи та можливостей відновлення, яку оприлюднив житель Виноградаря, вчений-геоеколог Юліан Тютюнник.
Науковець зазначає, що остаточні висновки про озеро мають надавати професійні гідрологи. Та радить місцевій владі звернутися за допомогою до Національної академії аграрних наук, співробітники якої отримують зарплату від держави. Проте поділився знаннями, які має він сам.
«Щоб боротися з таким ландшафтним явищем, треба знати його причини. Це містобудівна причина – коли будували Виноградар, пересипали озеро і вчинили екологічний злочин. Забудова порушила циркуляцію підземних вод. Це паркінги, які порушили циркуляцію у водоносних пластах і ці ж водоносні пласти були пробиті палями при будівництві масиву», – розповідає Тютюнник.
Вчений згадує 90-ті, коли після танення снігу у зеленій зоні поруч з водоймою текли струмки та піднімався навесні рівень води в Синьому.
«Там, де ЖК «Варшавський» раніше був сад, який взимку мав великий сніговий покрив. При таненні води йшли під землю. Ще плюс глобальне потепління – і в селах колодці та ставки пересихають тепер, річки міліють. Ще витягує воду насосна станція для потреб забудови»
Вчений радить додатково перевірити, чи не збільшила місцева водонасосна станція об’єми видобування води за останні роки. Бо це може бути додатковим фактором, який спричинив до швидшого обміління озера.
Обговорення проекту очистки та відновлення озера в серпні 2023 року
Чи готовий якісний проект відновлення водойми?
З великою недовірою Юліан Тютюнник ставиться до пропозицій ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут ДПВІ», який розробив проект відновлення озера Синього на замовлення комунального підприємства “Плесо”. Вчений зазначає, що ДПВІ є приватною структурою. Та нагадує, що у столиці в державних установах працює чимало професійних гідрологів, які могли б допомогти в порятунку озера, однак їх чомусь не задіяли.
«По-перше, в двох озерах, з’єднаних каналом, пропонують вибивати свердловини по 10 метрів – до водоносного горизонту моренів супісків. Я здивувався, бо насосна станція качає воду з глибини 100 метрів, а тут 10 метрів. І з цих свердловин буде фонтанувати вода в озеро? Там насоси занурення будуть? Чи самоплинні фонтани? Бо ж якщо ставити насоси, треба проводити електрику!», – каже вчений.
Сумніви викликають у геоеколога пропозиції розробників проекту проводити чистку намулу на глибину 5 метрів:
«5 метрів – це вже не чистка озера, це вже копання кар’єру. Та пропонують загнати туди ковшовий екскаватор зі стрілою 12 метрів. Такі експерименти вже були в 1998 році. Екскаватор провалився, загнали скрепер (землерийну машину) і «почистили» озеро. Бо як скрепером можна вирити яму 5 метрів? – це фантастика».
Є в проекті ДПВІ ще одна версія чистки озера – не вириваючи в глибину намул почистити озеро змеснарядами:
«Вже колись заганяли земснаряди, тоді забрали – бо там снаряди не працюють. В 2017-му Окіпний (Олексій Окопний – депутат Київради – прим.) для піару теж загнав маленький земснаряд, він постояв там місяці 3, нічого не робив і забрали його», – говорить Тютюнник.
Перш ніж реалізовувати проект, необхідно було виявити найбільш впливові причини обміління озера та провести роботи, подібні до тих, які здійснюються на сільськогосподарських ділянках у засушливих регіонах країни, каже науковець.
«Тут перш за все мають працювати гідрогеологи – визначити причину, розробити рекомендації боротьби з причиною обміління озера. Визначити, як відредагувати баланс ґрунтових вод. Бо це досить складна інженерна і наукова проблема. Є, наприклад, в Національній академії аграрних наук інститут меліорації, який професійно займається риттям каналів, забезпеченням води. Вони в Києві, і мають зайнятися».
Після очистки озера планують зрізання дерев та висадку нових
Відповідно до опису проекту, запропонованого ДПВІ, відстань від озера Синього до найближчої забудови 170 м. Прибирання намулу на берегах мають викорчувати 13 дерев та досадити молодих. А на березі – планують встановити дитячий майданчик, 49 урн для сміття, пункт прокату (чого саме, не вказано), 8 альтанок, 4 біотуалети та 41 лавку з навісом. Зона відпочинку має простягатися на 4000 кв.м., а озера – щонайменше 2,5 га.
Це все в проекті. Як саме відбудеться відновлення озера Синього “ВК” слідкуватиме.
Раніше «ВК» розповідав, що озеро Синє між річками Дніпро та Ірпінь на південній околиці Пуща-Водицького лісу було найбільшим з вододільних озер Києва та мало площу 15 га.
