Як повідомляється, до 2022-го у Києві змінили 436 топонімів. Тепер боротьбу ведуть не тільки з радянськими діячами, але й росіянами різних історичних періодів. Наприклад, почали зникати об’єкти, найменовані на честь поета Пушкіна, письменника Толстого, композитора Глінки.
На другий місяць вторгнення КМДА оголосила збір пропозицій щодо зміни топонімів, пов’язаних із Росією та СРСР. Кияни запропонували понад 12 тисяч варіантів перейменування вулиць, провулків, алей, проспектів і шосе.
Експертна комісія обрала топоніми, які найперше треба змінити, і назви, винесені на голосування. Опитування в додатку «Київ Цифровий» тривало з 15 до 19 червня, участь узяло понад 6,5 мільйона людей — голосували не лише мешканці столиці.
Не всі запропоновані громадянами топоніми увійшли до списку голосування. Так, вулиці, що мали історичну назву до найменування їх у радянський час, винесли на розгляд міськради окремим блоком, щоб безальтернативно повернути колишній топонім.
Деякі вулиці столиці отримали назву на честь іноземних політичних діячів. Так, Червоноткацька тепер носить ім’я Вінстона Черчилля, Іскрівська нині є вулицею Джохара Дудаєва.
Деякі вулиці, названі на честь російських культурних діячів чи радянських героїв, отримали не порівнянні назви, наприклад на честь українських діячів чи українських героїв, а на честь місцевості, де пролягає вулиця, або на честь тварин. Зокрема, провулок Генерала Доватора назвали Дубовим, вулицю Бориса Гаріна — Дачною, вулицю Травневу — Качиною, а 3-й провулок Крилова став Щучим. Метою комісії було збалансувати архітектурно-топонімічний ландшафт Києва і не переобтяжувати його лише іменами певних епох.
Процес дерусифікації ще триває.
Мапу можна знайти тут.
