Жертвами кібершахраїв в Україні тією чи іншою мірою ставали 43% користувачів інтернету. А стикалися з діяльністю онлайн-аферистів 81% (тобто 38% не реагували на провокації злочинців).
При цьому 85% українців упевнені, що кількість кібершахраїв суттєво зросла. Про це свідчать результати опитування Rakuten Viber, які є у розпорядженні OBOZREVATEL.
Лише 19% опитаних ніколи не зустрічалися зі спробами обману чи іншої зловмисної діяльності у мережі. У зв'язку з цим фахівці закликають українців під час спілкування у месенджерах довіряти лише перевіреним джерелам та контактам.
Але навіть із перевіреними контактами треба бути обережними. Наприклад, шахраї в месенджерах користуються схемою "друг просить у борг". У такому разі потрібно обов'язково передзвонити другові за номером, який ви точно знаєте, а не за вказаним на сторінці в соцмережах. Адже якщо шахрай зламав сторінку, то міг змінити номер телефону в профілі.
Окремим пунктом іде необхідність ретельної перевірки волонтерських зборів в інтернеті. Виявити шахрайське оголошення можна за кількома іншими ознаками:
- спробами авторів оголошення зіграти на почуттях співчуття та провини;
- часто використовуваними великими літерами і емодзі;
- відсутністю посилань на офіційних представників волонтерських спільнот;
- публікаціями на сторінці нібито солдата різних прохань про допомогу, часто з однаковим текстом.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні 86% загальної кількості випадків платіжного шахрайства відбувається в інтернеті. Аферисти виманюють дані банківських карток, коди, логіни та паролі через фішингові посилання, що ведуть на шахрайські сайти. Щоб не стати жертвою схеми, потрібно дотримуватись простих правил.
Про те, що саме робити українцям, розповіли у Міністерстві юстиції. Фахівці попереджають: шахраї можуть копіювати дизайн будь-яких ресурсів, на яких користувачі вводять карти для оплати.
Ці веб-сайти можуть дуже схожі на реальні веб-ресурси. Наприклад, популярні онлайн-магазини, банки, державні установи, благодійні фонди і навіть міжнародні організації.
Такі підроблені посилання розповсюджують через соціальні мережі, месенджери, смс-повідомлення, електронні листи, рекламу в інтернеті, онлайн-майданчики. Тому насамперед українцям слід бути вкрай уважними при онлайн-спілкуванні.
Друге ключове правило: не переходити на посилання від незнайомців. А перш ніж вводити будь-які дані, потрібно уважно перевірити правильність назви сайту в адресному рядку.
Воно не повинно містити жодних зайвих символів. Також з офіційною адресою сайту має збігатися частина після точки (.com, .ua тощо). Якщо сайт хоч у чомусь здався підозрілим, на ньому в жодному разі не можна вводити реквізити платіжних карток.
"Шахраї дуже активно поширюють фішинг як купівлю/продаж різних товарів, послуг. Будьте уважні до сайтів, де купуєте та оплачуєте товар... Коли купуєте на торгових онлайн-майданчиках, обговорюйте деталі угоди виключно в чаті торгового майданчика або використовуючи її застосунок", – додали у Мін'юсті.
