Головний в місті, звичайно, міський голова. Він також є головою міської ради. А у випадку з Києвом – ще й головою Київської міської державної адміністрації. Чому так складно та як це працює?
По-перше, в Києві фактично є дві паралельних Всесвіти – міський голова та Київрада з одного боку, та КМДА – з іншого. Таке розділення передбачено законом «Про столицю». А ще є закон «Про місцеве самоврядування».
По-друге, міський голова та депутати Київради обираються киянами, а чиновники КМДА – призначаються міським головою за погодженням з Президентом та Кабміном. Тобто це жодного разу не виборні посади, а доволі застарілий радянський архаїзм.
Минулого року новообрана центральна влада хотіла розділити посади голови КМДА та міського голови. Але справа в тому, що будь-яке подібне рішення буде незаконним, адже є рішення Конституційного суду України 2003 року, яке однозначно говорить, що посаду голови КМДА може займати лише особа, обрана київським міським головою!
Ми можемо ще багато говорити про конкретні норми законодавства, але сьогодні наша задача – розібратись з цим «борщем» з органів, рад, голів та департаментів.
Повноваження всіх органів київського муніципалітету доволі різні.
Міський голова, він же голова КМДА, має набагато більше повноважень, ніж мер в будь-якому іншому українському місті. Наприклад, брати участь в розробці законодавчих актів або засіданнях Кабміну (щоправда, з правом дорадчого голосу), що стосуються Києва; вирішує, де будуть розміщуватись державні установи, а також може вирішувати долю державних підприємств, розташованих на території міста.
Але головне завдання міського голови – це загальне управління містом. Саме мер вирішує, хто буде займати пости директорів комунальних підприємств, департаментів КМДА. Також він може скликати позачергові сесії міської ради та бере в них участь, як голова.
Наступний рівень управління містом – це КМДА. Вона є виконавчим органом Київської міської ради. Такий собі «київський Кабмін». КМДА керує ключовими комунальними підприємствами Києва (в тому числі, «Київпастрансом» та метрополітеном), а також основними виконавчими напрямками діяльності в місті – ЖКГ, інфраструктура, будівництво, соціальний захист, медицина, освіта, архітектура, культура і так далі.
Далі йде Київрада та її депутати – всього 120. Ще один голос має мер. Для прийняття простих питань потрібен 61 голос. Для подолання «права вето» міського голови потрібно проголосувати відповідно не менше, ніж 81 депутату. Для забезпечення діяльності ради, обирається її секретар, який водночас є заступником міського голови.
Саме Київрада приймає ключові рішення життєдіяльності міста – бюджет, програму соціально-економічного розвитку, виділяє землю, створює чи ліквідовує комунальні підприємства та ще багато чого іншого.
За кожним зі 120 депутатів міськради закріплюється певний округ, на які поділене місто. І ось саме тут розпочинається найважливіше! Як показує практика, саме він знає більше за інших про всі проблеми округу та району в цілому. Саме до закріпленого за округом депутата треба звертатись у разі поганого благоустрою двору чи ремонту у під’їзді.
По-перше, депутат може робити запити або лобіювати виділення коштів на вирішення проблеми. Це може бути проєкт рішення, звернення до будь-якого органу КМДА або комунального підприємства.
По-друге, кожен депутат має 1 млн грн на рік за програмою вирішення депутатами соціально економічних питань. Тобто в рамках цього ліміту, громадяни можуть вимагати грошей на реалізацію проєктів або вирішення питань, що відносяться до компетенції депутатів.
Є «золоте» правило – якщо Ви не знаєте, до кого звернутись, або на початкових рівнях вирішення вашої проблеми (ЖЕК або управління соцзахисту) Вам не можуть/не хочуть допомагати – треба йти до міського голови.
Але також треба розуміти, що потрібно рухатись «від меншого до більшого» та не перевантажувати апарат міського голови. Спочатку зверніться до депутата за своїм округом. Навіть якщо він не може допомогти – він підкаже, куди можна звернутись та надасть корисні контакти.
Якщо ваш депутат не хоче допомагати – то поки нормально не реалізоване право відклику депутата (так званий «імперативний мандат», який зараз буде дуже складно реалізувати), ви повинні вирішувати ці питання на найближчих виборах та обирати того, хто на вашу думку буде захищати інтереси мешканців.
Тому – тільки цивілізоване вирішення питань та проблем!
