Поліські коні почали зникати за часів Радянського Союзу.
В Україні взялися відновлювати втрачену древню популяцію аборигенних поліських коней. Їх вважали вимерлими, але в селах по людях вдалося ще знайти кількох.
Як відновлюють кінську породу, притаманну виключно для Полісся – у матеріалі ТСН.
На поліських конях колись їздили козаки, вони були і у Київській Русі. Проте цей вид коней може спіткати доля мамонтів, а тому в Україні їх взялись відновлювати.
Все почалося із його цікавості до коней, згадує Юрій Ягусевич. І коли знайшов тварину, схожу до опису поліського коня у науковій літературі, – почав їх розводити. Коней утримують в умовах, максимально наближених до природних. Вплив людей мінімальний.
Олександр, який допомагає доглядати за кіньми каже, що за характером вони схожі на котів. Прийнамні, такі ж ревниві.
“Я можу двох ласкати, а третій-четвертий піде, і може місця немає. І вони починають вже битися. Ну як, штовхатися, а не битися. Мене вкусить. Штовханина”, – каже чоловік.
За майже 5 років тут уже цілий табун із 28 голів. Цього року вже народилося троє лошат. За чистотою породи спостерігають науковці.
Поліська порода це – унікальні коні з високою продуктивністю і здатністю виживати. Півстоліття тому індустріалізація зробила свою справу також аборигенних коней у тодішніх колгоспах замінили іншими породами, які не прижились.
“В умовах Полісся вони не прижились. Тобто суворий клімат, болото, зовсім інші трави, кислі ґрунти. Ці спокійно п’ють болотну траву, їдять осоку, тому що на болоті. Такі коні, вони хворіють від цього” – каже Юрій Ягусевич.
Науковиця Тетяна Ільницька каже, що нині багато країн намагаються зберегти саме аборигенні види тварин. Бо нові культурні породи – одноманітні Науковці збирають їхній генетичний матеріал. Але самі дослідження дорогі, тому для створення генетичних карт цієї породи намагаються знайти фінансування.
