Невелике селище Марківка, що на Луганщині, розташовується всього за 15 км від кордону з рф. Уже понад два роки воно окуповане російською армією. Про реалії життя в окупації та про допомогу марківчанам на підконтрольних Україні територіях дізнався Східний Варіант.
До початку повномасштабного вторгнення в Марківській громаді проживало приблизно 13 тисяч людей. Селище славилося вирощуванням цибулі, навколо чого навіть був розроблений брендинг поселення. Найвизначнішим часом громади був час цибулиної слави на початку минулого століття, коли Марківська цибуля була нагороджена золотою медаллю на виставці в Парижі.
Цибуля присутня навіть на логотипі Марківської громади. А в його середині простежується контур бабака — популярного мешканця марківських просторів.
Напередодні початку великої війни селищна адміністрація розробляла туристичний маршрут громадою. Планували запрошувати мешканців Луганщини та інших українських регіонів побачити неосяжні місцеві простори. А ще Марківський сировиробний завод, Кирило-Мефодіївський та Свято-Вознесенський Храми, Білу криницю, ставки, заказники та ковилові поля з доброзичливими бабаками.
Бабак. Фото: сайт Марківської СВА
Через початок повномасштабного вторгнення росії розвиток туристичної Марківщини вимушено призупинили. Зараз селищна військова адміністрація працює з Києва, де курує роботу одного з луганських хабів для переселенців. Східний Варіант завітав туди, щоби побачити все на власні очі
Реалії життя в окупації
Російська армія зайшла до Марківки рано вранці 24 лютого 2022 року. Спочатку не було зрозуміло, що сталося. Місцеві прокинулися і почули звістку, що тепер тут «луганська народна республіка», і «росія розпочала спеціальну воєнну операцію для визволення народу Донбасу». Відбулася так звана «тиха окупація» — без пострілів та боїв.
Керівник Марківської територіальної громади перейшов на бік ворога. Він закликав місцевих мешканців не чинити спротив російським окупантам та сприяв поширенню воєнної агресії проти України. У березні 2022 року йому було оголошено підозру від Служби безпеки України за «державну зраду».
Одразу окупанти почали створювати свої органи місцевої влади, облаштували блокпости, робили «перевірки», шукали українських захисників. Був вимкнутий мобільний зв’язок українських операторів, натомість окупантські організації «Луганська телефонна компанія» та «Луганські комунікації» підключили мобільний зв’язок та інтернет так званої «лнр».
У березні 2022 року марківчани з проукраїнською позицією збиралися на мирні мітинги проти російської агресії. Мешканці вивішували плакати: «Марківка — це Україна», збиралися з українськими прапорами. Після цього до активістів додому приходили окупанти зі зброєю та проводили обшуки. Озброєні люди прямо натякнули: «Якщо продовжуватимете збиратися, буде небезпечно і для вас, і для рідних».
Плакат з мітингу у Марківці, березень 2022 року. Фото: Суспільне
Перший час мешканці Марківки могли виїжджати на підконтрольні Україні території. Але після того, як один з евакуаційних автобусів із цивільними був обстріляний армією рф, окупанти обмежили такі виїзди. А в обстрілі, звичайно, звинуватили Збройні сили України.
У 2022 році в окупованій Марківці представники так званої «влади» проводили фільтраційні заходи, вдаючись до відвертого примусу. Проводячи фільтрацію в селищі, окупанти посадили в автобус і примусово вивезли 40 місцевих мешканців у невідомому напрямку. Про це повідомляв Центр національного спротиву.
Мирний протест у Марківці, березень 2022 року. Фото: Суспільне
В окупованій Марківці окупанти швидко «взяли до рук» усі комунальні підприємства. Також відкрили відділення російських банків, запустили «Пошту лнр».
Невіднятною частиною окупації стала пропагандистська діяльність. У селищі відновили проведення всіх мітингів, присвячених «перемозі великої вітчизняної війни». Постійно в новинах просувається теза про «звільнення Марківки від київського силового режиму».
Великих руйнувань у Марківці не відбулося, розповідає начальник селищної військової адміністрації Олександр Череватий. Станом на зараз адміністрація отримала близько 40 повідомлень про пошкоджене або зруйноване майно від марківчан. Але перевірити ці повідомлення немає можливості через відсутність доступу до тимчасово окупованих територій.
«Звичайно, ми відслідковуємо ситуацію з окупованої громади. Ми спілкуємося, бачимо, знаємо. Є певні утиски для тих, хто залишається в Марківці. Переважно це стосується людей, у яких діти чи родичі виїхали на підконтрольні Україні території», — розповідає Олександр Череватий.
Олександр Череватий. Фото: Східний Варіант
Окупанти наголошують на «звільненні територій та приєднанні до росії», але кордони між тимчасово окупованими територіями Луганщини та росією все одно зберігаються. Наприклад, селище Мілове розташовується прямісінько на кордоні з рф, з боку якої впритул уже йде російське селище Черткове. Два населених пункти, як і кордони держав, розділяє вулиця Дружби народів. Як до повномасштабного вторгнення, так і зараз тут простягається довгий металевий паркан із колючим дротом.
Викладачів до Марківки визивають із росії, щоб ті викладали дітям за «новою» російською програмою. Зрозуміло, що в такій програмі повністю викривляється картинка реальних та історичних подій. Наголошується про «внесок СРСР у перемогу над нацизмом», про «дружбу народів», про «нацистський київський режим», про «звільнення Донбасу від утисків української влади» та про «український тероризм».
Фото: Східний Варіант
«Водночас ми бачимо, як люди продовжують вірити в Україну. Ми відновили роботу Марківського ліцею. І бачимо, що понад 80 % учнів та учениць — з тимчасово окупованих територій», — каже Олександр Череватий.
Фото: Східний Варіант
Підтримка переселенців у Києві
Гуманітарний хаб для переселенців із Луганської області при Марківській селищній військовій адміністрації був відкритий у Києві у квітні минулого року. Тут надається допомога переселенцям не лише з Марківської, а й з інших громад Луганщини.
Фото: Східний Варіант
Фото: Східний Варіант
У хабі переселенці отримують гуманітарну допомогу у вигляді харчових наборів та гігієнічних пакунків. Додатково тут приймають спеціалісти Пенсійного фонду, юристи фонду «Право на захист», представник Центру надання адміністративних послуг, центру зайнятості та Рубіжанського інклюзивно-ресурсного центру. Для маленьких відвідувачів працює дитяча кімната.
Фото: Східний Варіант
Фото: Східний Варіант
«У воєнний час ми надаємо послуги всім, хто до нас звертається. Тобто всім родинам, які мають дітей з особливими потребами. Ми організовуємо інклюзивне навчання та надаємо висновок, який рівень необхідних навичок потрібен дитині в освітньому процесі. І якщо дитині потрібні такі послуги, з нею займатиметься наш спеціаліст», — розповідає Світлана Шелест, директорка Рубіжанського інклюзивно-ресурсного центру.
Світлана Шелест (по середині фото). Фото: Східний Варіант
Заняття для дітей у хабі. Фото: Східний Варіант
Досить затребуваними у відвідувачів хабу є послуги Пенсійного фонду. Зокрема, з питань нарахування чи збереження трудового стажу, розповідає начальник відділу обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду в Луганській області Віталій Діденко:
«Люди виїжджали із зони бойових дій і не могли забрати з різних причин свої документи. І тепер вони питають, як відновити їх, як податися на пенсійні виплати та субсидії. Ми все пояснюємо та розповідаємо. Зокрема, про роботу наших електронних ресурсів: електронне пенсійне посвідчення, оцифровування трудової книжки тощо. У цьому хабі ми приймаємо один раз на місяць, у другий вівторок місяця. Але, якщо є потреба, можемо влаштувати додаткові прийоми».
Віталій Діденко. Фото: Східний Варіант
Фото: Східний Варіант
У т.в.о. начальниці відділу ЦНАПу Тетяни Онопрієнко переселенці дізнаються інформацію, яка стосується відновлення персональних документів, отримання довідки переселенця, оновлення даних для військовозобов’язаних громадян та громадянок України. Тут можна попросити витяг про реєстрацію місця проживання, дізнатися про відшкодування за пошкоджене майно та подати про це заяву.
Тетяна Онопрієнко. Фото: Східний Варіант
Анастасія — юристка благодійного фонду «Право на захист». Щочетверга вона приймає переселенців у гуманітарному хабі Марківської селищної військової адміністрації.
«Наші юристи та адвокати готують позивні заяви, скарги, запити до державних органів. Робимо супровід у судах, захищаємо людей, консультуємо з будь-яких юридичних питань. Підкреслюю, що всі наші послуги є безплатним: від консультацій і до представлення інтересів людини в суді. Найчастіше зараз питання — це встановлення факту смерті та народження дитини на тимчасово окупованих територіях, отримання документів українського зразка, підтвердження страхового стажу, відсутність можливості отримати необхідні довідки для призначення пенсії через окупацію населених пунктів. З усіх питань ми консультуємо», — розповідає Анастасія.
Анастасія. Фото: Східний Варіант
Як звернутися до хабу?
Гуманітарний хаб при Марківській селищній військовій адміністрації був відкритий у Києві працює за адресою: вул. Рене Декарта, 14.
- Графік роботи: з понеділка до п’ятниці з 10 до 15.
- Номер телефону: 066–686–28–78
