Благодійники допомогли зробити доступною Велику лаврську дзвіницю.
Лаврська дзвіниця є найвищою церковною спорудою Києва, її висота становить 96,5 метра. Щоб піднятися на верхівку дзвіниці, потрібно здолати 374 сходинки.
Сьогодні, коли навколо все вкрито снігом і види столиці набули особливої чіткості, представникам ЗМІ дали можливість першим підійнятись і побачити краєвиди Києва з лаврської дзвіниці.
Нижня Лавра вид з висоти 96, 5 метра.
Лаврську дзвіницю будували з 1731 по 1745 рік. На будівництво витратили близько 5 мільйонів цеглин. За формою вона є восьмигранною 4-поверховою вежею. Дзвіниці пощастило у Другу світову, адже під час підриву радянськими військами Успенського собору, вона не постраждала.
Відбудований і відкритий у 21 столітті Успенський собор Києво-Печерської лаври6 так він виглядає з четвертого ярусу Великої лаврської дзвіниці.
30 років тому унікальну пам’ятку закрили через незадовільний внутрішній стан. Попередній раз масштабні ремонтні роботи дзвіниці проводили у 2011–2012 роках.
Роботи на верхніх ярусах вдалося завершити цьогоріч завдяки фінансовій підтримці компанії Work.ua. Благодійники виділили на ці цілі 3,5 млн грн через благодійний фонд «Українська лавра», зазначив Генеральний директор Національного заповідника Києво-Печерська лавра Максим Остапенко.
«Третій і четвертий яруси дзвіниці відкриті для огляду. Цей об’єкт стане однією з окрас Києво-Печерської Лаври і міста Києва», — переконаний Максим Остапенко.
За його словами, нижні відділи ще потребують доведення до ідеалу.
Артур Міхно та Максим Остапенко під час спілкування зі ЗМІ у Верхній Лаврі.
Директор та співзасновник компанії Work.ua Артур Міхно поділився спогадом про те, як йому спало на думку підтримати фінансово роботи на маківці унікальної пам’ятки. Він захотів, щоб люди могли підійматись якомога вище, дивитись на велич згори, мати натхнення. Після відходу УПЦ (МП) він був вражений, наскільки все «московське» в ній заохочувалось, а українське — навпаки.
Ми хотіли бути з тими, хто теж усвідомлює, що Перемога має бути не лише на фронті і кордонах нашої держави. Перемогу треба здобувати і тут всередині», — каже пан Міхно.
У національному Заповіднику, за словами Максима Остапенка, потребують реставрації 144 архітектурні та історичні пам’ятки. Він сподівається, що наступний рік буде з підтримкою держави. Адже Верховна Рада заклала в бюджет необхідний обсяг реставраційних робіт, які подавалися заздалегідь.
За два роки війни жодних робіт з реставрації не проводилось.
Відсьогодні для тих, хто хоче піднятись на четвертий ярус — треба буде сплатити 250 гривень. А огляд третього ярусу входить у вартість загальної екскурсії.
