Однією з таких стала фотографиня Христя. Про неї розповідає громадська організація «Землячки».
Христина — бойовий медик взводу. До повномасштабної війни вона була фотографинею, ходила в гори, займалась скаутингом і досліджувала етніку.
Після 24 лютого дівчина разом із друзями зібрала наплічник та рушила допомагати державі. Спочатку волонтерила та перебувала у госпіталі на Миколаївщині, де вчилась медицини та набувала практичних знань. Тепер вона надає допомогу нашим бійцям, а одним із завдань є доставити постраждалого до евакуації.
Дівчина згадує, що під час бойових задач бували різні випадки. Один із найважчих став тоді, коли допомогу довелося надати дитині. Тоді треба було організуватись та зібратися з силами.
Зараз найбільше, що тішить — є теплий душ, за нього Христина дякує всією душею. Якщо є можливість лягти в ліжко, теж відчуває велику радість, адже на фронті доводиться спати на палетах, дошках чи картоні.
У перервах між завданнями Христя ще й навчає військових медицини. Каже, що на фронті усі - одна команда, тому тут особливо розумієш цінність кожного життя.
«Тобі приходиться вчитись розширювати свій горизонт „переживеш“. Бувають різні ситуації і фрази. Допомагає сильне „шоб шо“ та молитва. А також підтримка моїх побратимів, друзів, рідних. Бо тут я зрозуміла, що важлива думка тих, з ким ти проходиш певний шлях, військовий та життєвий, хто свій. А також тих, з ким ти ділиш лопати».
Христина ділиться, що перше, що зробить після перемоги — це піде в гори зустрічати світанки. Зробить це із найближчими та найріднішими, і обов’язково не забуде і провідає тих, хто за них боровся.