Київрада затвердила Міську цільову програму поводження з тваринами на 2024-2025 роки.
Яка ситуація в місті з безпритульними тваринами «Вечірній Київ» розпитав директора КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» Сергія Сабурова. Говоримо про вивезення покинутих тварин з передмістя столиці за кордон, про нашестя собак та котів на столицю, про боротьбу зі сказом та про умови утримання чотирилапих у муніципальних закладах.
Сергій Сабуров. Фото: Наталія Слінкіна
— З початком бойових дій на околицях Києва безпритульні й домашні тварини пішли в місто, тікаючи від небезпеки.
— Так. Їх з’явилося дуже багато. Ситуація була близька до критичної. Покинуті домашні й безпритульні тварини шукали ареал, де безпечно і є якась їжа. Адже в лісі її немає.
Зараз, здавалося б, цей процес міграції мав би піти на спад, бо багато людей повернулися у навколишні населені пункти. Але все одно в столиці їх залишається дуже багато. Наша служба й волонтерські організації підбирають багато породистих собак на вулицях. Це й вівчарки, й хаскі, й французькі бульдоги і Йоркширські тер’єри, й пітбулі… Коли люди на Київщині та й у Києві тікали від обстрілів, то випускали на вулиці своїх тварин, або ж зачиняли у квартирах. З порятунком зачинених у квартирах тварин допомагали волонтери, що виїжджали по заявках, відчиняли двері, викручували дверні вічка, щоб просунути корм та подати воду. Це їх велика заслуга — таким чином врятували багато тварин.
— Куди ж прилаштовують таких тварин?
— Є багато волонтерів, що ними опікуються. У нашому підприємстві є опікуни, що уклали договори, є також багато громадських організацій. Нагадаю, що дуже важливо у випадку волонтерської допомоги доставити тварину до нашої клініки на стерилізацію та вакцинацію. Адже, наприклад, одна пара котиків за рік дає приплід у 20 кошенят. Крім того, волонтери займаються адопцією — прилаштуванням тварин до нових господарів.
Адопція — не новий напрям роботи Київської міської лікарні ветеринарної медицини. До повномасштабної війни він був не так сильно розвинений, про нього не дуже й говорили. Нині це вийшло на міжнародний рівень.
Весна 2022 року. Покинуті тварини у передмісті Києва. Фото: Борис Корпусенко
Річ у тому, що дуже багато тварин після 24 лютого 2022 року й до кінця 2022 року вдалося вивезти за кордон. Стояла черга забрати котика чи собачку з Бучі, Ірпеня, Мощуна, Гостомеля. Як тільки оголошували, звідки тварина — одразу її забирали німці, англійці, поляки, фіни. Тварини реально роз’їжджалися по Європі — волонтери налагодили доставлення.
— Кияни та жителі області теж беруть собак та котів?
— Як багато привозять, так багато й розбирають. В основному громадяни хочуть якесь чудо породисте. Котів розбирають швидше, а собак — в залежності від породи. Якщо вівчарка або алабай чи пітбуль затримуються у нас всього на декілька днів, то безпородні — трохи довше. А якщо собачка старенька, то в неї шансів потрапити в родину практично немає. Якщо щеня — то його швидко забирають.
— Але ж взяти дорослого алабая в дім — це велика відповідальність…
— Ми проводимо з кожною людиною, яка хоче взяти тварину співбесіду, вони заповнюють анкети, ми реєструємо тварину й контролюємо протягом року умови її утримання.
Так, алабая швидко забрали. Перед тим наші співробітники поїхали подивилися умови його майбутнього утримання й побачили велике приватне подвір’я, добрий вольєр. Майбутні господарі приходили до нас майже два тижні, знайомилися з собакою за допомогою кінолога, виходили з ним на прогулянки. Після цього лише змогли забрати. Так і має бути. Щоби потім не було відмов від тварин.
Тварин, що привозять до нашого підприємства, обов’язково оглядає кінолог. Якщо тварина (собака) не соціалізована, проявляє агресію, то ми її забираємо до себе, де з нею займаються кінологи.
Щодо прилаштування собак та котів, то плануємо запустити широку соціальну рекламу. Зараз будемо проводити зустрічі у школах, університетах, інших закладах з роз’ясненням тези «Не купуй — прихисти». Нам потрібна реклама й на бігбордах, сітілайтах, пізнавальні роздаткові матеріали. Є проєкт із запуску реклами на автозаправних станціях. Можливо соціально відповідальний бізнес відгукнеться, щоб ми розмістили на АЗС свої борди. Хочемо запускати дні адопції у торгових центрах, де пропонуватимемо котиків.
— Чи є у міста де перетримувати тварин?
— Маємо не дуже багато місця для цього. З 2019 року будується спеціальний центр на вулиці Автопарковій, його готовність десь 40 відсотків. Але зі зрозумілих причин добудова наразі ускладнена. От там запроєктований великий центр перетримання, адопції, клініка…
Сьогодні ми маємо тимчасовий притулок для тварин на ВДНГ, який вміщає 20 тварин. Основний наш притулок знаходиться в Бородянці. Це створює проблеми для людей, які хочуть взяти собаку або котика. Людині потрібно мінімум тиждень туди їздити, щоб знайомитися з твариною. Тому тварин на прилаштування ми веземо на ВДНГ, куди легше дістатися майбутнім господарям. Коли на Автопарковій добудуємо Центр для тварин це стане великим плюсом.
— В якому нині стані центр в Бородянці?
— Більш-менш привели його в порядок. Там чисто, зробили косметичний ремонт, маємо досить непогані вольєри. Проте були проблеми з опаленням через дуже застаріле обладнання. Після того, як Київрада 23 листопада підтримала рішення про корегування бюджету, матимемо можливість закупити булер’яни й цю проблему вирішити.
— Цього року у столиці фіксували випадки сказу у Дарницькому та Голосіївському районах. Як з ними боролися?
— Ці випадки купірували. Спеціалісти виїжджали на локацію й провакцинували тварин в певному радіусі. Алгоритм дій в таких випадках давно відпрацьований. Якщо ми забираємо тварину з вірусом сказу, то передаємо її фахівцям з Об’єднання ветеринарної медицини на дослідження. В таких випадках також працюють ловці тварин, які відловлюють безпритульних тварин. Ми попереджаємо всіх мешканців того сектора, де проводимо антирабічні заходи. Є й волонтери, що підказують місця скупчення тварин, яких вакцинуємо.
Нагадаю, що для запобігання розповсюдженню вірусу сказу на території столиці КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» проводить вакцинації безпритульних і домашніх тварин. Так, за січень-жовтень 2023 року фахівці підприємства вакцинували від сказу вже близько 8,5 тисячі тварин.
— Чи вистачає в нинішніх умовах вакцини?
— Теоретично вистачає, але є бюрократична процедура закупівлі, яку проводимо не ми, й отримання вакцини займає практично місяць.
-Ті люди, хто приходить до вас у клініку, платять за вакцинацію?
— Якщо це безпритульні тварини, яких нам приносять волонтери — опікуни за договором з нашим підприємством, то тоді вакцинація безплатна. Якщо це домашня тварина — то господарі платять.
— До війни в місті проходили акції — виїзд по районах чи локаціях для вакцинації від сказу домашніх тварин для пенсіонерів. Чи є нині такі акції?
— Нині фахівці розділили місто на сектори й з наступного року проводитимемо безплатну виїзну вакцинацію для господарів тварин — внутрішньо переміщених осіб, військових, малозабезпечених.
Взимку збільшується кількість збитих машинами та травмованих тварин. Нас викликає й поліція й громадяни на допомогу. Ми забираємо таких котів та собак на лікування й подальше прилаштування. Вже зараз міська клініка на 80 відсотків завантажена тваринами, які приносять з вулиці волонтери.
