До переліку потрапили 365 видань, в тому числі про Голодомор та сучасні події російсько-української війни. Список книг опублікував у своєму Телеграм-каналі головний редактор видання «Трибун» Олексій Артюх.
Зазначимо, що одна з книг, яка потрапила під заборону рашистів — авторства луганчанина Валентина Торби під назвою «Я – Свідок. Записки із окупованого Луганська», яку він почав писати взимку 2014 року у захопленому місті.
Валентин Торба / фото з архіву письменника
Валентин Торба — журналіст та письменник. Навесні 2014 року потрапив до «розстрільного списку» сепаратистів у Луганську. На початку подій висвітлював їх у всеукраїнській газеті «День», попри небезпеку: вже тоді журналістів з «чорного списку» або брали «на підвал», або вбивали. На початку вересня 2014 року чоловік був змушений виїхати з Луганська.
В книзі «Я – свідок» зібрано його спогади, фрагменти щоденника та статей у «Дні», які із окупації для автора стали вікном в Україну. В буремному Луганську іноді без світла, а, подекуди, і з ризиком для життя, автор не втрачав впевненості: українці незалежно від відстані від Луганська, мають чітко бачити, як росіяни нищать Схід країни.
«Це та книга, типографська фарба якої пахне кров'ю і просякнута слізьми. Вона розповість про втрату і біль, про героїзм і безпорадність, про те що довелося пережити українцям на Донбасі, і що ще доведеться нам винести. Зрештою — до чого ми маємо бути готові…», — саме таку анотацію має нині заборонене окупаційними гауляйтерами видання.
Такі проскрипційні списки як явище — для Луганська не нове, вважає Валентин.
Чоловік також нагадує: російська окупація у 2014 році почалася у тому числі зі складання списків неугодних і такі новини із нині окупованого Луганська викликають в ньому різні враження — від іронії до страху через близькість «чорної діри» під назвою «руський мір», який не лише поглинає все здорове та моральне, а й, що важливо, підміняє поняття.
«Адже "руський мір" насправді ніякий не "російський" і ніякий не "мір". Адже йдеться про варварську Московію, яка надала собі назву Русі і яка асоціюється з війнами, кров'ю, репресіями, але ніяк не зі світом і цивілізацією. В принципі, я не здивований тому, що Луганськ стрімко поринув у середньовічну пітьму з інквізицією, підвалами для тортур, тотальною та шаленою цензурою, за якою, як правило, стоять закомплексовані бездарі. Для них це зірковий час», — каже журналістам «Вчасно» письменник.
Спроби забороняти літературу, представлену в цьому списку — це спосіб знищення нашої пам'яті, вважає автор. У Луганську та інших тимчасово захоплених росією містах цей процес досяг свого задушливого етапу. Це ще один ізуверський експеримент над нашим народом.
«Це диво, що за віки знищення та асиміляції українці не втратили свою національну історичну пам'ять. Окупантові досі є когось і що забороняти. Цей факт доводить, що ми переможемо, а тисячолітня історія, і весь цивілізований світ на нашому боці, — констатує чоловік. — Нехай цей епізод із забороною "екстремістської" літератури стане черговим натяком на те, на яку клоаку може перетворити колись мирне українське місто московський звір».
До списку «екстремістів» потрапила ще одна письменниця, нині переселенка, сєвєродончанка Світлана Талан із чотирма своїми книгами.
«Якщо президент згадав у своїй промові, а ворог заніс твої твори у список екстремістської літератури, то розумієш, що ти на правильному шляху боротьби. Можна ознайомитися із списком літератури, яка підлягає знищенню у т. зв. "лнр", як така, що "отражающей идеологию украинского национализма", хоча й тут орки не все врахували: у переліку є друга частина дилогії "Повернутися дощем", а про першу "Оголений нерв" щось забули. Окрім "Повернутися дощем" до списку потрапили "Матусин оберіг", "Ракурс", "Я захищу тебе". Тож, колеги-письменники, хто у списку, вітаю, ми на вірному шляху!» — прокоментувала «подію» авторка.
Поіронізували з агонічного розпорядження окупаційного гауляйтера ряд українських письменників.
«А тепер про веселе. Дожила до 44 років та стала автором альбому, який включили до списку екстремістської літератури у "лнр". Окремо повеселіло, що, на думку укладача (може в процесі бояру споживали?), перше видання було аж 2005 року в Києві. Деякі скрині виклала», — написала на своїй сторінці Беата Куркуль, українська художниця та волонтерка литовсько-польського походження, відома завдяки своїм численним малюнкам українських військовослужбовців.
«Прочитав, шо в лугандонії дві мої книжки вважають екстриміськими і заборонили… Слабенько шось ви, товаріщі. Ваш старший брат мою книжку в музеї нaцизмy експонує, а ви якісь списки.. тщятільнєє, таваріщ майор!», — написав на своїй сторінці заслужений журналіст України, письменник і музикант Руслан Горовий.
Ознайомитися з повним списком «заборонки» можна на скріншотах у пості:
