Про це повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.
За його словами, дощові садки – це елемент ландшафтного дизайну для збору та збереження води. Завдяки цьому під час зливи частину води забирає на себе саме він, а не зливостокова каналізація.
Виглядає такий садок як заглиблена клумба, що оточена вологолюбними та стійкими до спеки багаторічними рослинами.
У Києві ми починаємо створювати дощові садки як пілотний проєкт. Наразі їх можна побачити в Подільському, Солом’янському та Оболонському районах столиці. Вже незабаром вони будуть у кожному районі Києва”, – сказав Володимир Прокопів.
Як пояснив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний, дощові садки здатні поглинати, затримувати та фільтрувати до 90% води, що потрапляє на їхню поверхню. У такий спосіб вони слугують дієвим інструментом боротьби з локальним затопленням території під час злив, а також є своєрідним буфером для дощової води, якою живляться рослини в період посухи.
При створенні дощових садків ми віддавали перевагу локаціям, що страждають від підтоплення. Основний принцип роботи садка в тому, що з дахів і тротуарів вода збирається в резервуари або басейни, там вона проходить через очисні системи та може використовуватися далі для живлення зелених насаджень. Рослини, які ми висаджуємо в таких дощових садках, сприяють очищенню та зволоженню повітря, а також нормалізують локальний мікроклімат. Дощові садки – це чудове рішення, що допомагає містам адаптуватись до зміни клімату вже сьогодні”, – додав він.
Посадовець зазначив, що дощові садки – це не тільки практичне, але й естетичне рішення. До того ж дощові садки не складні в обслуговуванні. Певні види рослин можуть потребувати лише сезонного зрізання чи підкошування.
Нагадаємо, що нещодавно в Києві також почали встановлювати перші парклети – затишні публічні простори з вуличними меблями та озелененням.
