З моменту повномасштабного російського вторгнення не було жодного випадку, коли б самопроголошена «влада» Криму не вихваляли вчинки Кремля, нехай вони і тягнуть на тяжкі воєнні злочини. Завжди зрадники переслідували дві основні мети. Про-перше, це довести керівництву росії свою нібито «безмежну відданість та готовність виконувати будь-які вказівки».
Однак, завжди була присутня друга мета, яка полягає в особистій користі для кримських колаборантів, яку вони очікують отримати від війни з Україною. Так було з окупованим Херсоном, Мелітополем, Бердянськом, злочинне захоплення яких «дозволило» самопроголошеній «владі» півострова вирішити низку «важливих питань»: наповнення ринку краденим зерном, завезення «віджатої» в українських фермерів сільськогосподарської техніки тощо. Натомість, цинізм кримських колаборантів виявився набагато масштабнішим, аніж ми уявляли.
У червні – липні цього року вони почали проявляти активний інтерес до захопленого Росією Маріуполя, який перетворився на колективний біль для усієї України. Очевидно, що подібна увага не є випадковою та обумовлена вказаними вище цілями: догодити росії та отримати власну користь від горя та страждання сотень тисяч людей.
Експерти Асоціації Реінтеграції Криму детально дослідили це питання.
Від початку війни фахівці зазначали, що активність ворога у маріупольському напрямку обумовлена декількома цілями. По-перше Кремлю необхідно було показати росіянам хоч якусь перемогу, на фоні провалу так званої «спецоперації». Маріуполь для цієї ролі підійшов, адже це було розвинене, сучасне місто, в яке після 2014 року було інвестовано багато коштів.
По-друге, Маріуполь для агресора є «морськими воротами», які начебто «дозволяють пов’язати» донецьких терористів із портами окупованого Криму. Також це місто дозволяє окупантам організувати злочинне сухопутне сполучення росії з захопленим Кримом [1].
Подібні плани «дуже зацікавили» кримських колаборантів, які побачили в них перспективу збагачення та «розширення сфер свого впливу». Лунали навіть злочинні заяви щодо фейкового «приєднання» новоокупованих територій Запорізької і Херсонської області до Криму. Окупанти вже пообіцяли «рух пасажирських суден» з Маріуполя до окупованого Криму та Новоросійська, начебто колись «з 2023 року» [2]. Подібним обіцянкам не варто вірити, оскільки наявний приклад Криму, який Кремль перетворив виключно на військову базу, знищивши екосистему чорноморського узбережжя.
До речі, інтерес кримських колаборантів також може бути пов’язаний з тим, що в порту захопленого Маріуполя перебувала низка торговельних суден під іноземним прапором, які були заблоковані росіянами [3]. Активізація кримських зрадників навколо Маріуполя почалася в середині липня 2022 року, коли самопроголошений «голова Криму» Сергій Аксьонов прибув до міста з злочинним «візитом».
Аксьонов «провів зустріч» зі ще однією злочинною маріонеткою Кремля – Денісом Пушиліним, та зробив декілька заяв «про співпрацю». Можна більш-менш окреслити сферу інтересів Аксьонова та його угрупування в захопленому Маріуполі: це незаконне збагачення під час війни. Такі припущення підтверджуються заявами Пушиліна, який у підконтрольних агресорові «медіа» закликав «не забувати про економічну складову». Очевидно що зрадників зовсім не бентежить доля людей, гуманітарна криза, та вони думають тільки про особисте збагачення та про виконання вказівок Кремля.
Під час свого візиту у захоплений Маріуполь Аксьонов зробив і декілька «політичних» заяв, зокрема злочинно закликав страчувати українських полонених. Такі злочинні заяви давно вже не дивують, оскільки Кремль змушує своїх маріонеток доносити ті наративи, які вигідні політичному режиму агресора. Подібні заяви – це справа кримінальних трибуналів, які після деокупації Криму обов’язково будуть надавати правову оцінку діям колаборантів. А в контексті окреслення практичної злочинної мети кримських колаборантів в Маріуполі цікавим вбачаються певні розрахунки окупантів.
Самопроголошена влада Криму вже почала заробляти бонуси, заявивши, що відправлять кримських медиків в Маріуполь. Виходячи із заяв фейкового «міністра охорони здоров’я» Криму Костянтина Скорупського, в Маріуполь вже відправили групу медиків з 30 осіб. Тут варто відзначити одну деталь. Після відправки у пропаганді агресора почали з’являтися заяви про «подвиги кримських медиків» в Маріуполі, які «майже в польових умовах робили складні операції російським воєнним».
Втім «чомусь» такі заяви поширювало не «медична» структура Скорупського, а так зване «міністерство інформації та зв’язку республіки Крим» [4]. По факту виходить «піар на крові», адже кримські колаборанти за допомогою «міністерства фейків» розповсюджують кремлівську пропаганду. І це в умовах, коли самі кримчани постійно скаржаться на нестачу лікарів та низьку якість медичних послуг. У таких умовах відправляти наявні медичні кадри для того, щоб створити необхідну Кремлю картинку – це просто злочин проти здоров’я населення окупованого півострова.
За словами самих кримських медиків, їх направили до Маріуполя майже примусово, «по рознарядці». Жодних «людських умов» для життя їм ніхто не створив, і тому доводилося спати у спальному мішку на підлозі під обстрілами самих же росіян. Навіть на цьому кримські колаборанти влаштували піар. Так, інсайдери проаналізували інформацію в мережі та з’ясували, що в Маріуполі окремі представники колаборантів активно позували перед камерами пропаганди агресора.
Наприклад, Єгор Титов, який дійсно є лікарем за фахом, паралельно є фейковим «депутатом» від партії «Єдина Росія». Це стосується і Софії Арімової з Севастополя. Згодом цих «гастролерів» помітили у захопленому селищі Мангуш [5]. Напевно вказані «локальні політики» від окупантів вважають, що такі «політичні дивіденди» дозволять їм у майбутньому істотно покращити матеріальний стан, отримавши відповідну «посаду» серед кримських колаборантів. Відомі і більш цинічні способи заробітку, які відбуваються під «дахом» кримських колаборантів.
Зокрема, в Ялті налагодили специфічний «ритуальний бізнес». За 25 тисяч рублів підрозділ «надзвичайних ситуацій» окупантів знаходить за адресою в Маріуполі тіло загиблого та привозить до Криму для поховання [6]. Однак, подібні способи заробітку – це скоріш для колаборантів «нижчого рівня». Самопроголошена «влада» Криму звикла працювати з «більшими обсягами».
Нещодавно один з головних колаборантів Криму пан Костянтинов заявив, що Маріуполь буде «відбудований як чеченська столиця» – місто Грозний, яке було вщент зруйноване російською армією. При чому окупований Крим, на думку Костянтинова, багаторічного афериста саме у сфері капітального будівництва, нібито «допоможе у цьому процесі».
Також у медіа повідомляється, що сини фейкового «голови» Маріуполя выд окупантів Костянтина Іващенка крадуть та продають гуманітарну допомогу [7]. За даними української влади, більшість вкраденої гуманітарної допомоги продається саме на окупованому півострові, де сім’я Іващенко має потужні зв’язки серед колаборантів.
Це і є реалії «русского мира», в якому виживає тільки той, хто думає про себе. До речі, останнім часом від кримських колаборантів почали лунати заяви, що вони допоможуть і терористичній «народній республіці» в Луганську, де через російську агресію також багато руйнувань та панує гуманітарна криза. Це свідчить про «далекоглядні» злочинні плани зрадників, які напевно вже бачать себе «біля керма» усіх окупованих Кремлем українських територій.
Слід згадати і про те, що кримські колаборанти виконують низку злочинних завдань, пов’язаних із дискредитацією української влади в Маріуполі. Так відомі факти, коли окупанти примушують «переселенців з Маріуполя», яких вивезли в Крим «давати свідчення», що нібито «саме українські військові знищили місто». Деяких окупанти намагаються підкуповувати, пропонуючи «500 тисяч рублів компенсації за зруйноване житло та 3 мільйони за загиблого члена родини» [8]. Внаслідок такої злочинної обробки громадян, у проросійських «медіа» з’являються пропагандистські сюжети і публікації, які мають метою формування у кримчан ненависть до України.
Важко уявити, як у головах кримських колаборантів та їхніх російських кураторів поєднуються деякі речі. Наприклад, нещодавно злочинний «вице-спікер Криму» Єфим Фікс заявив, що скоро з півострову нібито «будуть доставляти по морю продукти харчування та будівельні матеріали для відновлення Маріуполя». А самі «роботи з відновлення» нібито «будуть проводити бійці воєнно-будівельного комплексу» міністерства оборони агресора.
Виходить, що «відбудовувати Маріуполь», а насправді перетворювати його на російську військову базу, будуть російські військові, які його і зруйнували, і робити вони будуть це з будівельних матеріалів, вивезених до Криму з гіпермаркетів Херсонщини, які потім кримські колаборанти обіцяють «привезти морем» у захоплений український порт.
При чому окупанти обіцяють, що «справляться за пару років». Хоча представники української влади порахували, що відновлення зруйнованого росією Маріуполя обійдеться українському бюджету у 14 мільярдів доларів та займе щонайменше 8-10 років. І це тільки приблизні підрахунки, оскільки без відсутності доступу до окупованого міста складно здійснити точні калькуляції. Вбачається, що окупанти «планують будувати» щось у Маріуполі так саме «якісно», як вони воюють.
Від початку масштабної агресії ми спостерігаємо, як Кремль методично намагається втягнути кримських колаборантів і окупований півострів в цілому у протистояння. Чому саме так відбувається? Невже у загарбників не має інших кадрів для подібних цілей? Відповідь на ці питання доволі проста: росії просто не вистачає колаборантів серед громадян України, на кшталт тих, які вже вісім років «керують» тимчасово окупованим півостровом.
Внаслідок цього, Кремль ніяк не може «налагодити роботу» злочинної «місцевої влади» в новоокупованих українських містах. Прикладом, у тому самому Маріуполі через відмову місцевих працювати, окупанти завозять енергетиків з росії. Також у місті активізується партизанський рух [9]. Напевно ці тенденції посприяли і на населення окупованого Криму, адже кримчани починають більш активніше висловлювати свої антивоєнні настрої, не дивлячись на штрафи та переслідування карателями окупантів.
Мала кількість колаборантів демонструє незламність українського народу, і служить для кримських зрадників прикладом мужності та єдності українців. Однак, не дивлячись на це, кремлівські маріонетки в окупованому Криму продовжують брати активну участь у війні проти України. Їм дуже хочеться, щоб українці ставали зрадниками, і задля цього кримські колаборанти ладні поширювати відверті фейки [10].
Нескорений Маріуполь вже став частиною новітньої української історії. Хоробрість українських військових, взаємодопомога громадян, єдність та незламність стануть прикладом майбутнім поколінням українців. На жаль, частиною цієї історії стануть зрада та підступність не чисельних та добре відомих з 2014 року кримських колаборантів, які підтримали окупантів.
Однак це зовсім інша історія, яка здебільшого необхідна для того, щоб усвідомити цей досвід та сформувати українську ідентичність, в якій не має місця зрадникам і колаборантам, готовим за гріш продати свою Батьківщину.
