На тимчасово окупованих територіях доступ до мобільного зв'язку перетворився з простої потреби на питання життя і смерті. Відсутність можливості викликати швидку допомогу призводить до трагічних наслідків. Таксофони стали останнім зв'язком з реальним світом для мешканців, а інтернет — привілеєм лише для тих, хто має російський паспорт.
Як цифрова ізоляція впливає на щоденне життя людей в окупації — розповість Східний Варіант.
Місцеві мешканці тимчасово окупованих територій Луганщини та Донеччини вже другий рік поспіль скаржаться на відсутність будь-яких комунікаційних можливостей.
Людям не залишається іншого виходу, як йти безпосередньо до лікарні, якщо виникає необхідність викликати швидку. Часом, це призводить до летальних випадків.
Стара швидка на вулицях Торезу. Фото: Courtesy Photo
“А що потрібно, щоб заповнити будинки людьми? Потрібно увімкнути зв’язок та інтернет, щоб люди повернулися в місто в масовому порядку. Зв’язку та інтернету, як кажуть, не буде ще дуже довго. Мені місцеві розповідали випадки, коли люди вмирали від нападу, поки сусіди бігали на станцію швидкої допомоги, щоб викликати карету. Кажуть, будуть ставити кілька таксофонів по місту. Уже зараз жителі проводять стаціонарні телефони у квартири, оскільки так далі жити нестерпно”, — пише сєвєродончанин в одному із місцевих чатів.
Скріншот із Телеграм-каналу “Трибун. Схід”
Ще один випадок був зафіксований у місті Рубіжне, де хвора жінка померла так і не дочекавшись медиків. Про це повідомила Луганська обласна військова адміністрація (ОВА).
Фото: російські ЗМІ
“За відсутності мобільного зв’язку в окупованому Рубіжному для виклику автівки швидкої допомоги треба йти до лікарні. Враховуючи протяжність міста, це займає значний час. Тиждень тому хвора жінка так і не дочекалася лікарів. Містяни скаржаться, що швидка дістається до хворих понад три години”, — кажуть у Луганській ОВА.
Фото: Луганська ОВА в Facebook
Натомість окупанти запропонували свою альтернативу — таксофони, які колись були встановлені “Укртелекомом”, але згодом демонтовані з настанням мобільної ери й відправлені на склад. Для росіян все нове — це добре забуте старе.
За словами голови Луганської ОВА Артема Лисогора, таких таксофонів встановили близько десяти на чотири міста — Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Кремінну та Рубіжне. На мобільні номери звідти телефонувати не можна. Як і на дротові телефони в інших містах. Але принаймні пощастить, якщо можна буде додзвонитися до швидкої, і вона виявиться вільною.
Окупований Лисичанськ зараз. Фото: Телеграм-канал “Лисичанськ NEWS”
Перед так званими “президентськими виборами”, окупаційна влада в “лнр” в рамках передвиборчої кампанії таки відновила мобільний інтернет, який був відсутній майже протягом року, за винятком кількох тижнів у квітні та травні 2023 року.
Але зі своїми нюансами — працює він далеко не так, як в українських мобільних операторів та й “ловить” не всюди. Зокрема, в новоокупованих регіонах (Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному, населених пунктах Сватівщини, Кремінщини, Троїцькому та навколо) його так і не дочекалися.
Місцеві жителі окупованої Луганщини скаржаться на роботу провайдерів. Скріншоти взяті з Телеграм-каналу “Старобільськ life”
Провідний інтернет можна отримати лише за паспортом рф. Так, в окупованому Старобільську обіцяють надавати доступ тільки за наявності “аусвайсу” та документів на квартиру чи будинок. Про це розповідає Артем Лисогор.
Скріншоти взяті з Телеграм-каналу “Старобільськ life”
Раніше, Центр національного спротиву вже повідомляв, що для посилення паспортизації на тимчасово окупованих територіях та оновлення списків нелояльних громадян, усі користувачі повинні пройти верифікацію з паспортом рф, аби мати змогу й надалі отримувати послуги провайдерів.
На окупованій частині Донецької області мешканці постійно скаржаться на перебої в роботі мобільних операторів, через що люди не можуть елементарно подзвонити рідним.
“Немає зв’язку зовсім! Пише, що мобільна мережа недоступна. Та вона у фенікса частіше не доступна, ніж доступна. Додзвонитися хворій мамі немає можливості. Як вони дістали”, — обурюється жителька Донеччини в місцевій спільноті.
Скріншот із Телеграм-каналу “Жизнь в днр”
“Коли це скінчиться? Грошей не дають, світла немає, води теж, інтернет теж відсутній, зв’язок взагалі — поганий. Макіївка, Гірницький район — це що, край географії?, — пише мешканка Макіївки.
Скріншот із Телеграм-каналу “Жизнь в днр”
“Доброго всім дня, крім співробітників оператора “Фенікс”. Тому, що у мене вже рік у квартирі немає зв'язку; без моєї згоди мені змінили номер, при тому, що це мій єдиний номер з 2017 р.; відключили повідомлення в Телеграм; перестали приходити повідомлення про те, що мені дзвонили. Загалом бажаю, щоб усім співробітникам оператора мобільного зв'язку “Фенікс” жилося так само з їхнім мобільним зв'язком як мені у 2022-2023 роках”, — висловлює своє невдоволення донеччанин.
Скріншот із Телеграм-каналу “Жизнь в днр”
У тимчасово окупованому Маріуполі мешканці деяких будинків без інтернету вже майже два роки. Вони розповідають, що всі заклики про допомогу й прийняття заходів ігноруються, а терміни проведення інтернет-кабелю відстрочуються на невизначений період.
“Вулиця Олімпійська, будинок 73. У людей уже майже два роки немає інтернету в будинку. Обіцяли зробити в березні, потім червень, потім серпень. У підсумку сказали що не можуть відкрити двері, які ведуть на дах, щоб провести кабель. Головна по "дому" жінка, у віці й говорить прямим текстом мешканцям - що їй інтернет не потрібен, а значить і в інших його не буде. Не дає відкрити ці двері, перешкоджає всіляко тому, щоб там велися будь-які роботи. Це вже не вкладається в голові, якщо чесно. Два роки бідні люди без можливості подивитися щось вдома через інтернет або поспілкуватися з рідними! Дуже прошу прийміть якісь заходи, таке відчуття що цей будинок закинули й ніхто не хоче ним займатися! А люди, які там живуть кинуті напризволяще долі”, — пише мешканка Маріуполя в чаті.
Скріншот із Телеграм-каналу “Мариуполь сейчас”
Історії, які були описані, є лише одними з численних свідчень про те, як українці та українки мусять виживати на тимчасово окупованих територіях. Загарбницька влада не збирається вживати заходів для покращення ситуації зі зв'язком та інтернетом, навіть маючи для цього відповідні ресурси.
За даними ЦНС, росіяни спеціально глушать мобільний зв’язок на ТОТ, бо бояться, щоб місцеві не передавали Силам Оборони інформацію в реальному часі про переміщення техніки рф. Це свідчить про потужний рух опору в окупації та про те, що український народ продовжує виявляти свою міць і незламність попри всі знущання ворога.
