Заочну підозру в державній зраді оголосило днями Державне бюро розслідувань офіцеру 501-го батальйону морської піхоти ВМС України Костянтину Безсмертному, який, за даними слідства, схилив товаришів по службі (і передусім власного командира підполковника Миколу Бірюкова) до добровільної здачі в полон російським нацистам. Крім того, відомство закрило провадження щодо 277 морпіхів цього ж підрозділу, яким раніше інкримінували дезертирство.
«Думська» вирішила з'ясувати, що ж сталося з 501-м в обложеному Маріуполі. Хто ж усе-таки винен у масовій здачі в полон?
Нещодавно у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Костянтина Безсмертного бачили в одному з кафе окупованого Бердянська. У квітні 2022-го його показували в пропагандистських роликах нацистської росії. Ворог наголошував, що командування батальйону добровільно здалося в полон разом із більшою частиною особового складу.
Джерела «Думської» у морській піхоті ВМС України інформували нас про зраду командирів 501-го відразу ж після здачі, у квітні минулого року. Але ми тоді не стали нічого публікувати, оскільки про те, що трапилося, говорили лише російські джерела. Українська влада ніяк офіційно цю інформацію не коментувала. Офіцери і солдати батальйону вважалися зниклими безвісти під час оборони Маріуполя.
За нашою інформацією, більшу частину 501 обмп відправили на позиції під Широкине, що біля Маріуполя, ще до початку повномасштабного вторгнення. Коли Маріуполь був узятий у кільце, комбат вступив у таємні переговори з окупантами і на початку квітня отримав пропозицію про добровільну здачу в полон усього підрозділу. При цьому йому та заступникам гарантували особисту свободу.
Фронтовий кореспондент «Думської» Георгій Ак-Мурза поспілкувався з військовослужбовцями батальйону, які розповіли нам подробиці неприємної історії.
«Костянтина Безсмертного ЗМІ чомусь називають заступником командира батальйону, — каже морпіх Л. - Також робиться акцент на тому, що старший сержант нібито був ледь не головним ініціатором зради і здачі в полон. Це брехня. Насправді старший лейтенант Костянтин Безсмертний обіймав посаду начальника речової служби батальйону і ніколи не був заступником комбата, навіть в.о. І здатися в полон запропонував не він.
Усе організував особисто командир батальйону Микола Бірюков. У перших числах квітня він зібрав офіцерів і відкрито заявив, що йому надійшла пропозиція від росіян організовано здатися в полон. Мовляв, «щоб уникнути зайвої крові». Заява комбата обурила трьох офіцерів — начальника штабу майора Тараса Семківа, командира мінометної батареї та командира роти вогневої підтримки. Останній взагалі хотів розстріляти комбата за зраду, але йому не дали цього зробити.
Обурені офіцери покинули нараду і звернулися до матросів. 13 підлеглих їх підтримали. Усі разом вони пішли з батальйону, приєднавшись до «Азову». Пізніше ці шістнадцять осіб теж потрапили в полон, але їх, на відміну від інших, досі не обміняли.
Решта матросів прекрасно знали, що вони їдуть здаватися в полон — їх вивозили до росіян ті офіцери, які піддалися на вмовляння Бірюкова. А зараз ДБР вирішило не здіймати скандалу і скасувало підозру в дезертирстві (узагалі незрозуміло, чому дезертирство, якщо добровільна здача в полон — це окрема стаття Кримінального кодексу), а цапом-відбувайлом зробило Безсмертного. Так, він піддався на вмовляння комбата, але точно не був ініціатором. Та й як ви це уявляєте: якийсь старлей, начальник речової служби вмовляє свого командира, підполковника, вчинити злочин? І навіть якби така бесіда була, то відповідальність за здачу все одно несе комбат. І за законом, і по-людськи.
З іншого боку, і провина Безсмертного очевидна — він дійсно вивозив матросів і сержантів на автобусі до росіян».
До речі, перед здачею в полон у Бірюкова була розмова з командиром 36-ї бригади морської піхоти полковником Володимиром Баранюком, у якого був свій план — він збирався прорватися з оточення на «велику землю» і пропонував 501-му приєднатися до нього. Прорив, як відомо, виявився невдалим, і Баранюк теж опинився в полоні.
Що стосується батальйону Бірюкова, то його організований перехід у полон почався вже 1 квітня. Усього за три доби комбату і лейтенанту Безсмертному за допомогою молодших офіцерів вдалося вивезти в розташування росіян 276 осіб. Перед посадкою в автобус командири наказували матросам здати зброю і боєприпаси. Усе це передавалося окупантам під опис.
Про капітуляцію батальйону разом із командуванням знали не тільки в Маріуполі. Ті, хто здався, телефонували рідним і товаришам по службі, які залишилися в пункті постійної дислокації, Бердянську. І не тільки заспокоювали: мовляв, у нас усе гаразд, — а й пропонували теж скласти зброю.
Тим часом морпіхам, які були в Бердянську, перед захопленням міста ворогом вдалося організовано відійти до Запоріжжя і там з'єднатися з діючою армією. Нині 501-й батальйон морської піхоти успішно бореться на донецькому напрямку.
Особовий склад батальйону, який здався в полон у квітні 2022 року, частково поміняли на російських військовополонених. Однак ті, хто ініціював зраду — командир частини та інші офіцери, продовжують відпочивати в окупованих містах.
Автор — Георгій Ак-Мурза
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
Микола Бірюков
Государственное бюро расследований (ГБР) сообщило о подозрении в госизмене начальнику вещевой службы тыла 501-го батальона морпехов. Из-за его действий 277 защитников Мариуполя оказались в плену. По данным следствия, он вступил в сговор с россиянами и уговорил командира сдаться. В то же время в ГБР закрыли производство по 277 военнослужащим 501-го батальона по подозрению в дезертирстве. Подробности громкого дела рассказала в эфире Апостроф TV советница по коммуникациям ГБР ТАТЬЯНА САПЬЯН.
- Что можете рассказать по этому делу?
- Из этого дела можно заключить, как казалось бы руководитель вещевой службы тыла 501-го батальона может сыграть роль в жизни нескольких сотен человек. Это действительно очень жуткие факты. Было сообщено о подозрении одному из руководителей этого 501 батальона морпехов. Он сейчас продолжает "работать" на врага и даже выставляет свои фотографии, как безопасно отдыхает в кафе на временно оккупированных территориях Украины.
После того, как он предал свой батальон и они попали в плен, он перебрался в Бердянск и продолжает сотрудничать с врагом. Даже пытается продолжать агитировать украинских воинов для того, чтобы они тоже сдавались.
Но давайте сначала. С февраля прошлого года, мы помним, продолжалась яростная оборона города Мариуполь. В апреле пропагандисты рф распространили информацию о том, что якобы морские пехотинцы из 501-го батальона добровольно сдались в плен. Информации у нас много, но такие события не забываются. Следствие установило, что этот начальник вещевой службы тыла батальона вступил на тот момент в сговор с россиянами и фактически уговорил командира сдаться.
– А что он собственно делал?
– Он побуждал прекратить оборону, сдать оружие и сдать личный состав. 277 воинов. Им был отдан приказ на передислокацию. А оказалось, что их переправили в так называемую "ДНР", то есть они попали в плен. Отсюда мы с вами заключаем, что украинских морпехов ввели в заблуждение, они не догадывались, что это просто добровольная сдача в плен. Соответственно, производство по почти 300 солдатам по подозрению в дезертирстве закрыто. Это дает абсолютно все основания уполномоченным органам восстановить нарушенные права пленных по выплате их родственникам.
Как я уже отмечала, сам предатель переехал в Бердянск в Запорожской области. Он агитировал в дальнейшем украинских военных переходить на сторону врага и давать сведения о размещении Сил обороны Украины. Следствие установило, что он делал это с апреля по июнь 2022 года. Конечно, если он сейчас сидит в Бердянске в кафе, то собирается еще достаточно доказательств и он понесет ответственность за государственную измену. А это самая строгая статья Уголовного кодекса Украины – измена и коллаборационизм, совершенные в условиях военного положения. Это пожизненное лишение свободы с конфискацией абсолютно всего имущества, если у них еще такое осталось.
- Эта история с подозрением в дезертирстве 277 людям была довольно громкой, и такой вывод, закрытие производства, был очень важен не только для их семей, но и для всего общества. Я так понимаю, что это не единственное дело о государственной измене. Какие предательские кейсы еще расследует ГБР, кто эти люди?
– Я могу только напомнить, что ни ГБР, ни другие правоохранительные органы ни о ком в этой войне не забудут. Особенно будут собираться факты, доказательная база для тех, кто имел определенные полномочия, принимал определенные решения и мог решать ход этой войны, как например то, что мы с вами только что обсудили.
Почти 1,5 тысячи уголовных производств, касающихся государственной измены и коллаборационизма, ведет именно ГБР. Это конкретные люди с конкретными должностями, которые знали территорию, знали людей, владели определенной информацией. И сознательно в период временной оккупации пошли на сотрудничество с врагом. Они оказываются очень "удобными" для врага пособниками. Это мы с вами говорим о подследственности Государственного бюро расследований, а это, в частности, правосудие. То есть мы говорим о судьях, работниках правоохранительных органов. Мы не забываем о народных депутатах. Знаем даже, что не все доживают. Одно из уголовных производств о государственной измене народного депутата было закрыто по свидетельству о смерти.
Эти люди делают просто неприемлемые вещи для граждан Украины, уже 15 месяцев борющихся за свою свободу и независимость в этой несправедливой войне. Мы хотим напомнить, что все понесут свою ответственность рано или поздно, если этого раньше не сделают Силы обороны или партизаны.
