Сьогодні ледь не з кожної шпарини ми чуємо про нейронні мережі та штучний інтелект. Англійський математик Алан Тюрінг провів істотні дослідження у сфері машинного інтелекту. Сам термін "штучний інтелект" у застосування ввів американець Джон Маккарті у 1965 році.
Проте українець Олексій Івахненко почав першим у світі використовувати багатошарові нейронні мережі, які сьогодні мають велике значення та широко застосовуються в системах штучного інтелекту.
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає більше про відомого українського вченого нижче в матеріалі.
Під час написання матеріалу використовувалися джерела: допис у Facebook-спільноті Ukrainian Scientists Worldwide, Вікіпедія, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та Міносвіти і науки України.
З чого починав великий вчений
Олексій Івахнеко народився в місті Кобеляки на Полтавщині в сім'ї вчителів місцевої гімназії у 1913 році. Здобувати освіту він поїхав до Києва, де закінчив Електротехнічний технікум.
Далі Олексій два роки працював інженером на будівництві найбільшої в СРСР Березняківської ТЕЦ на Уралі. Саме тут він вперше працював з автоматичними системами регулювання електрогенераторів.
Олексій Івахненко в роки роботи на Березняківській ТЕЦ (фото: gmdh.net/AG/AG.htm)
Це та галузь, де Івахненко зміг реалізуватися настільки, що сьогодні його називають "патріархом української автоматики".
Після того, як у 1944 році Україну звільнили від німецьких військ, Олексій повернувся до Києва з Ленінграда. Він продовжив займатися наукою та почав викладати в Київському політехнічному інституту.
Видатні дослідження Олексія Івахненка
У сфері електроавтоматики науковець розробив новий принцип автоматичного регулювання швидкості електродвигунів змінного струму за допомогою магнітних підсилювачів.
На той момент у спільноті інженерів існувало переконання, що асинхронні двигуни не можна регулювати. Проте Івахненку все-таки вдалося довести зворотне та продемонструвати результат.
На основі цих знань пізніше розробили так званий магнітний привід. Його використовували на електростанціях для регулювання подачі вугільного пилу в топку котла.
Згодом Івахненко продовжив свої дослідження в царині електроавтоматики. Він зосередився на теорії інваріантності та теорії комбінованих систем автоматичного керування.
Коли Олексій взявся за це, в УРСР вже 10 років ніхто з учених не порушував цих теорій. Усе через критику автора цієї теорії Щипанова.
Сам Івахненко у своїй дисертації вперше описав новий принцип керування автоматичними системами. Це переконало багатьох тодішніх учених застосовувати теорію інваріантності на практиці.
Завдяки дисертації український інженер ввів у використання такий термін як "диференціальна вилка". З часом її почали широко використовувати в електроавтоматиці.
Початок розвитку нейронної мережі
Одного разу Івахненко запропонував використовувати самонавчання в конструюванні автоматичних систем. Таким чином вони могли б продуктивніше працювати.
Так Олексій почав створювати прототип сучасної нейронної мережі. Науковець зацікавився теорією перцептона Розенблата - комп'ютерною моделлю того, як людський мозок сприймає інформацію.
Таким чином Івахненко зрозумів: цю модель можна використати для створення автоматичної системи, яка буде розпізнавати образи чи запити.
У 1968 році Олексій написав наукову статтю "Метод групового урахування аргументів - конкурент методу стохастичної апроксимації". Звучить складно, але ця робота показала всю потужність знань інженера.
Варто розуміти, що саме МГУА є обчислювальною нейромережею. Івахненко був переконаний: якщо створити мережу з нейронів у вигляді алгоритмів МГУА, ця структура перетвориться на мережу з активними нейронами, які зможуть працювати самостійно.
Фактично так і вийшло.
Олексій Івахненко розробив перший алгоритм навчання глибоких багатошарових нейромереж.
Визнання та слава у світі
За час своєї наукової діяльності Івахненко написав понад 40 монографій і майже 500 наукових статей. Багато з них переклали на різні мови світу та надрукували в закордонних періодичних наукових виданнях.
Особливий інтерес у науковому середовищі викликала тема МГУА. Розробки українського інженера покладено в основу конструювання та математичного забезпечення спеціалізованих обчислювальних пристроїв і в нас, і за кордоном.
У США навіть існувала компанія, яка розробляла пристрої, що працюють за принципом Івахненка.
Крім того, англомовна література використовує термін, який ввів Олексій. Якщо українською його розробка називається "Метод групового урахування аргументів", то в перекладі це "Group Method of Data Handling".
Цей термін увійшов у світові наукові словники. Про МГУА навіть створили окремий вебпортал з усіма напрацюваннями, початок яким поклав українець Олексій Івахненко.
Олексій Івахненко під час конференцій, виступів і зустрічей зі своїми учнями (фото: gmdh.net/AG/AG.htm)
Олексій Івахненко двічі був лауреатом Державної премії УРСР за праці з теорії інваріантних автоматичних систем і низку публікацій з інформаційних технологій у галузі штучного інтелекту. Його також нагородили орденом "Дружби народів" і медалями "За трудовое отличие", "За доблестный труд".
У 2003 році інженер став академіком НАН України. У 2007 році серце Олексія Івахненка перестало битися на 94-му році життя. Його поховали на Байковому кладовищі в Києві.
